• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Землеробство

3.1.2. Беззмінні посіви сільськогосподарських культур

При повторному й беззмінному вирощуванні продуктивність сільськогосподарських культур зменшується, що засвідчують численні тривалі досліди. Так, на Ро-тамстедській дослідній станції (Англія) урожайність озимої пшениці протягом 125 років у беззмінних посівах знизилася більше як у два рази, а при застосуванні добрив вона хоч і не зменшувалася, однак була значно нижчою, ніж у сівозміні. У подібних дослідах у Галле (Німеччина) урожайність жита через 70 років у беззмінних посівах знизилася на 63%, а в дослідах на Чарторийському дослідному полі (Житомирська обл.) вона в беззмінних посівах на фоні М₄₀Р₃₀К₃₀ зменшувалася на 32% порівняно із сівозміною. Середня урожайність цієї культури у беззмінних посівах протягом більше 100 років на Полтавському дослідному полі становить 6-7 ц/га.

Залежно від реакції на повторне вирощування культури поділяються на такі групи:

1) дуже чутливі, урожайність яких у повторних посівах або при частому поверненні на попереднє місце різко знижується (цукрові буряки, льон-довгунець, соняшник);

2) середньочутливі, урожайність яких при повторному вирощуванні знижується мало і за відповідної технології їх можна вирощувати два роки підряд (озимі зернові, овес, ячмінь);

3) малочутливі, здатні забезпечувати досить високий урожай протягом кількох років при повторному вирощуванні (бавовник, тютюн, картопля, коноплі, кукурудза, рис).

Так, дослідженнями Є. М. Лебедя (1988) встановлена можливість повторних посівів кукурудзи в сівозмінах на одному й тому самому полі, а також більш тривалої сівби (до 26 років) на постійних ділянках. Кращою культурою переривання беззмінності кукурудзи в Степу є горох, гіршою - ячмінь, а соняшник займає проміжне положення. При цьому переривання беззмінності кукурудзи іншими культурами сівозміни позитивно впливає лише в рік прямої дії заходу.

Випадки значного зниження урожайності при беззмінній сівбі деяких культур називають ґрунтовтомою. Відомі льоновтома, буряковтома, конюшиновтома та ін. В агрономічній науці постійну увагу приділяють виявленню причин ґрунтовтоми. З´ясовано, що існує багато загальних причин, але для окремих культур встановлено й специфічні: для льоновтоми - поширення грибних захворювань, зокрема фузаріозу; для буряковтоми - поширення нематоди; для конюшиновтоми - збіднення ґрунту на фосфор і калій; для соняшниковтоми - поширення вовчка. Але цим не вичерпуються причини ґрунтовтоми. Навіть при усуненні цих причин при беззмінній культурі врожаї залишаються нижчими, ніж при правильному чергуванні культур.

За даними Б. М. Рожественського (1948), найстійкішими в беззмінних посівах виявилися ячмінь, кукурудза та яра пшениця, а найменш стійкими - цукрові буряки, озима пшениця й просо.

У дослідженнях !нституту цукрових буряків УААН на чорноземах типових ма-логумусних Носівського відділення Чернігівської сільськогосподарської станції особливо вибагливими до сівозміни виявилися цукрові буряки й озима пшениця, тоді як кукурудза, картопля, а при застосуванні добрив - і ячмінь та овес забезпечували досить сталі врожаї і за тривалого (10 років) беззмінного вирощування.

Залежно від реакції на беззмінне вирощування вчені Німеччини розподіляють польові культури на три групи.

1. Стабільні або самосумісні культури, які можна протягом кількох років вирощувати на одному місці без істотного зниження врожаю. Це - жито, кукурудза, люпин жовтий, серадела, озима вика, квасоля, соя, тютюн, коноплі, просо, картопля (на полях, де немає нематод).

2. Лабільні, або ті, що негативно реагують на беззмінне вирощування і навіть повторне вирощування на одному місці, - пшениця, овес, ячмінь, цукрові та кормові буряки, конюшина, люцерна, горох, льон, соняшник. У сівозмінах лабільні культури повторно сіяти не рекомендують.

3. Сівозмінолабільні (несумісні) культури, тобто такі, які недоцільно висівати одну після другої. Наприклад, пшеницю після ячменю, овес після ячменю й навпаки, буряки після ріпаку і навпаки, льон після гороху й навпаки.

Цей розподіл культур на групи заслуговує на деталізацію стосовно конкретних умов. Наприклад, на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся люпин жовтий не є стабільною культурою. На Чернігівській та колишній Житомирській сільськогосподарських дослідних станціях люпиновтома почала проявлятися уже на третій-четвертий роки беззмінного вирощування: врожай поступово знижувався, а потім рослини почали гинути вже у фазі розетки та бутонізації.

Причина зниження врожаїв культур при беззмінному їх вирощуванні не однозначна. У ряді випадків це зумовлено тим, що в беззмінних посівах створюються умови, сприятливі для розвитку шкідників і збудників хвороб, властивих даній культурі, в інших погіршується поживний режим внаслідок однобічного виносу макро- і мікроелементів з ґрунту. Констатовано також значне збільшення забур´яненості посівів.

Здебільшого на ріст і продуктивність монокультур негативно впливали кореневі виділення самих рослин та продукти життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів.

Застосування добрив дещо гальмує процес наростання токсичності ґрунту при беззмінному вирощуванні сільськогосподарських культур, але не припиняє.

Повторні й особливо беззмінні посіви також призводять до розмноження шкідників, що спеціалізуються на певних культурах (буряковий довгоносик, хлібна жужелиця тощо), а це також є однією з причин зниження врожайності.

Підсумовуючи результати численних досліджень, можна сказати, що ґрунтовтома і пов´язане з нею зниження врожаїв культури у беззмінних та повторних посівах зумовлюється комплексом факторів. Дія їхня ослаблюється застосуванням органічних і мінеральних добрив, засобів боротьби з хворобами, шкідниками і бур´янами. Найбільш надійним агротехнічним заходом зниження ґрунтовтоми є науково обґрунтоване чергування культур у сівозміні в поєднанні з іншими ланками системи землеробства.