Землеробство

2.5.3. Визначення фактичної забур´яненості посівів

Існує кілька способів визначення фактичної забур´яненості посівів сільськогосподарських культур: окомірний, візуально-кількісний, кількісно-видовий і кількісно-ваговий.

За візуально-кількісним методом А. Г. Мальцева забур´яненість посівів оцінюють у балах, проходять поля по двох діагоналях і оглядають посіви. При цьому визначають бал забур´яненості всіма видами бур´янів загалом, а також окремими їх видами.

Балом 1 (слабка забур´яненість) оцінюють забур´яненість посівів, якщо в них трапляються поодинокі екземпляри бур´янів.

Балом 2 (середня) - трапляються в незначній кількості і губляться в травостої культурних рослин.

Балом 3 (сильна) - бур´янів багато, але переважають культурні види.

Балом 4 (дуже сильна) - бур´яни переважають над культурними рослинами і заглушують їх.

Окомірний облік забур´яненості застосовують у виробничих умовах на великих масивах, де інші методи обліку бур´янів застосовувати не можна. Він також часто передує застосуванню інших методів на невеликих ділянках та в польових дослідах.

Повні відомості про видовий склад бур´янів на полі можна одержати лише при постійному спостереженні протягом вегетації. Навесні видовий склад рослин змінюється дуже швидко. В кінці літа проростання насіння уповільнюється і склад бур´янів змінюється. Восени знову посилюється проростання насіння і відбуваються зміни в складі бур´янів. Влітку закінчують вегетацію і зникають деякі ранні ярі і зимуючі бур´яни. Восени з´являються сходи зимуючих і озимих бур´янів, закінчують вегетацію пізні ярі бур´яни.

Облік може бути приурочений до фаз росту культури, наприклад до кущіння зернових, цвітіння, початку воскової стиглості.

Щоб оцінити ефективність заходів боротьби з бур´янами в дослідній роботі, потрібно визначити фактичну забур´яненість посівів, дотримуючись певних строків обліку бур´янів. Так, ефективність ґрунтових гербіцидів оцінюють у три етапи: перший (кількісний) - через 20-30 днів після їх внесення, другий (теж кількісний) - через 40-60 днів і третій (кількісно-ваговий) - перед збиранням урожаю культур.

При визначенні ефективності післясходових гербіцидів теж роблять три обліки бур´янів: перший (кількісний) - до внесення гербіцидів, другий (кількісний) - через 20-30 днів після внесення системних препаратів або через 7-10 днів - для контактних і третій раз - перед збиранням урожаю кількісно-ваговим способом.

З огляду на вимоги сучасного виробництва, слід щорічно проводити основне суцільне обстеження забур´яненості полів у строки, на які припадає поява всіх основних видів бур´янів. Наприклад, у посівах зернових культур основне обстеження проводять у фазу колосіння, у просапних - у середині їхньої вегетації. Крім того, оперативні дані про фактичну забур´яненість полів збирають до застосування захисних заходів. Наприклад, на посівах зернових культур - у фазі кущення, на посівах льону - у фазі "ялинки", кукурудзи - у фазі 2-3 листків тощо. Потреба обліку бур´янів в умовах виробництва може виникнути також при оцінюванні ефективності застосованих заходів захисту посівів. Тоді цей облік проводять в строки, описані для умов окремої дослідної роботи.

При кількісних обліках вказують кількість рослин бур´янів по кожному їх виду. Кількісно-ваговий облік включає і кількість бур´янів за видами, і їх сиру надземну масу. Зважені бур´яни вміщують у марлеві мішечки, висушують до повітряно-сухого стану і повторно зважують. Якщо важко підрахувати кількість бур´янів, то визначають лише їхню масу.

При обліку кореневищних і коренепарасткових бур´янів враховують лише їхні стебла чи пагони.

Важливим у методичному відношенні є визначення кількості облікових майданчиків (рамок), а також їх величина і форма. За умови переважання багаторічних бур´янів у посівах користуються обліковими рамками величиною 2-3 м2, а при переважній кількості малорічних видів - 0,25-1 м2 залежно від ступеня забур´яненості посіву.

На вузькорядних посівах культур форма облікової рамки квадратна, а на просапних культурах - прямокутна, з шириною, що дорівнює ширині міжрядь.

Необхідна кількість облікових рамок визначається строкатістю забур´яненості на конкретному полі і запланованою точністю спостереження.

У виробничих умовах при визначенні фактичної забур´яненості на кожному полі сівозміни чи його частині площею до 50 га виділяють у середньому не менше 10 облікових рамок, від 50 до 100 га - 15, а на полях понад 100 га - 20 рамок. Ці рамки накладають через рівні інтервали, проходячи по полю в двох діагоналях.

Забур´яненість посівів за кількістю бур´янів оцінюють за шкалою (табл. 7).

Таблиця 7. Шкала оцінювання фактичної забур´яненості посівів за кількістю сходів бур´янів, шт./м2

Бали

Ступінь забур´яненості

Інтервали значень для агробіологічних підтипів бур´янів

Малорічні види

Багаторічні види

1

Низький

10

1

2

Середній

10-50

1-5

3

Високий

> 50

> 5

При проведенні обліку фактичної забур´яненості полів зручно користуватися формою запису спостережень, що подається нижче.

Відомість обліку забур´яненості поля №_сівозміни

№__площею__га, культура__, дата обліку___,

фаза розвитку культури___.

Види бур´янів

Кількість бур´янів, шт. на 0,25 м2 (чи їх проекційне покриття %, або надземна маса на пробних рамках)

Сума

Середнє значення

1

2

3

4

5

і т.д.

шт./м2

г/м2

1

2

3

і т.д.

Для контролю за змінами забур´яненості полів у часі та ефективності вжитих заходів дані обліку бур´янів заносять на карту. Важливо, щоб на цій карті було схематично показано за роками кількісну забур´яненість та її агробіологічну чи видову структуру. Для прикладу нижче показано техніку картування забур´яненості поля за цією методикою (рис. 12).

Карта забур´яненості полів сівозміни є підставою для вироблення ефективної системи захисту посівів від бур´янів, зокрема для виробу системи обробітку ґрунту та придбання потрібних гербіцидів. Вона може служити також для прогнозування очікуваних сходів бур´янів у полях наступного року.

На карті зображають структуру забур´яненості полів, показуючи частку біологічних груп бур´янів або окремих їх видів. Можна для стиглості вказувати лише тип забур´яненості. Типи забур´яненості за її біологічною структурою наводяться в табл. 8.

Таблиця 8. Ключ для визначення типів забур´яненості полів за її біологічною структурою

Назва типу забур´яненості

Частка окремих біологічних груп у загальній кількості бур´янів, %

Малорічні

Кореневищні

Коренепаросткові

1. Малорічний

80-90

5-10

5-10

2. Кореневищний

5-10

80-90

5-10

3. Коренепаростковий

5-10

5-10

80-90

4. Малорічно-кореневищний

25-30

70-75

-

5. Малорічно-коренепарост-ковий

25-30

-

70-75

6. Кореневищно-малорічний

70-75

23-30

-

7. Коренепаростково-мало-річний

70-75

-

25-30

8. Кореневищно-коренепаростковий

-

25-30

70-75

9. Коренепаростково-кореневищний

-

70-75

25-30

10. Кореневищно-корене-паростково-малорічний

50-75

10-25

13-25

11. Малорічно-кореневищно-коренепаростковий

12-25

13-25

50-75

12. Малорічно-корене-паростково-кореневищний

12-25

50-75

13-25

13. Повний біологічно зрівноважений тип

30-33

30-33

30-33