• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Землеробство

2.5.1. Визначення потенційної засміченості полів (облік засміченості ґрунту насінням бур´янів)

Потенційною засміченістю полів називають кількість насіння бур´янів або їх вегетативних зачатків на одиницю площі, що міститься в певному шарі ґрунту. Одиницями виміру цього показника є шт./м², або млн. шт./га. Існує кілька способів визначення потенційної засміченості полів: механічний, біологічний та розрахунковий. Визначаючи потенційну засміченість полів, важливо виділяти загальну кількість фізично нормального насіння та її складових частин: схожої частини і насіння, що перебуває в спокої.

Для визначення потенційної засміченості поля механічним способом восени після основного обробітку ґрунту або навесні беруть зразок ґрунту масою 1 кг, який складають з окремих проб, відібраних з певної глибини рівномірно по двох діагоналях поля. При площі поля понад 100 га відбирають 80 рівновеликих проб, при розмірі поля 50-100 га - 60, а на площі до 50 га - 30 проб. Відбір проводять із шарів товщиною 10 см, тобто в орному шарі виділяють три частини: 0-10 см, 10-20 см і 20-30 см. Ці частини ділять навпіл - на дві наважки по 500 г, відділяючи насіння з кожної на сита з отворами 0,25 мм у воді. Підрахунок фізично нормального (виповненого) насіння роблять на білому папері, надавлюючи на нього злегка шпателем, не враховуючи при цьому порожні оболонки.

Потім по 50-100 виділених з ґрунту нормальних насінин у 4-х повторностях висівають у чашки Петрі на ложе з трьох шарів фільтрувального паперу, змоченого 10 мл води, і вміщують у термостат для пророщування при температурі +20 - +25°С протягом 30 днів.

Облік пророщених насінин проводять через 3-5 днів наростаючим підсумком. Щоб уникнути алелопатичних взаємовпливів насіння різних видів, висіяних в одну чашку Петрі, а також ураження насіння хворобами кожні 5 днів у чашках замінюють паперове ложе. Для пророщування насіння зручно використовувати апарат Якобсе-на. Після закінчення пророщування в чашки наливають 10 мл 0,5% розчину хлорфе-нілтетразолію хлористого і через 24 год експозиції в темному термостаті при температурі +20°С визначають при 10-кратному збільшенні після роздавлювання насінних оболонок кількість мертвих насінин з коричневим вмістом, а також насіння, що перебуває в ендогенному спокої (тканини забарвлюються в червоний колір), і тверде насіння в екзогенному спокої з білим кольором тканин.

Щоб розрахувати кількість насіння бур´янів на 1 га, результати обліку пророщування насіння з двох наважок порівнюють між собою. Якщо розходження не перевищує + 5%, дані двох наважок складають, а одержана сума й буде кількістю схожих насінин у мільйонах штук на 1 га в шарі 0-10 см.

Визначаючи біологічним способом потенційну засміченість полів, зразки ґрунту певної маси сіють шаром 2-3 см у чашки Петрі й пророщують при температурі +20 -+22°С. Сходи підраховують протягом 30-днів днів. Потім кількість сходів виражають у млн. шт./га в певному шарі ґрунту, що й буде величиною його потенційної засміченості схожим насінням бур´янів. При цьому загальна кількість насіння бур´янів у ґрунті залишається невідомою.

Оцінку потенційної забур´яненості ріллі проводять за шкалою (табл. 5).

Таблиця 5. Шкала оцінювання величини потенційної забур´яненості ріллі, млн. шт./га в орному шарі

Шкала оцінювання величини потенційної забур´яненості ріллі, млн. шт./га в орному шарі