Землеробство
2.1. Поняття про бур´яни та їх походження
Історія землеробства налічує близько 14-15 тисячоліть. Уже з початку виникнення землеробства рослинність була розподілена на культурну, яку вирощують для одержання урожаю, і дику, яка добре використовує екологічні умови і не використовується людиною. Таким чином, бур´яни є компонентом агроценозів.
Бур´яни - це дикорослі рослини, що засмічують сільськогосподарські угіддя, знижують продуктивність та якість урожаю вирощуваних культур. Культурні рослини, які засмічують посіви інших культур, називають засмічувачами. За місцем поширення всі бур´яни поділяють на сегетальні, які засмічують польові угіддя, та рудеральні, які поширені на смітниках. Окремо виділяють групу карантинних видів - особливо шкідливі бур´яни, яких немає або вони обмежено поширені на території України.
В ході еволюції види бур´янів набули особливих властивостей і виживають тільки в певних агрофітоценозах. Ці види називають спеціалізованими бур´янами. Серед них особливо виділяються важковідокремлювані бур´яни, насіння або плоди яких за морфологічними, фізичними та іншими ознаками схожі з насінням основної культури і відокремлюються від нього тільки спеціальними засобами.
Щодо видового складу бур´янів, то на нього в кожному ґрунтово-кліматичному регіоні мали вплив особливості ґрунту, метеорологічних умов, властивості культурних рослин, а також технології їх вирощування.
Відомо, що жито і овес були бур´янами пшениці. Із групи бур´янів людина відібрала в культуру також сою, лялеманцію. Водночас припинилися вирощувати щирицю, лободу, гірчицю польову, які раніше застосовувалися в культурі. Окремі види бур´янів походять від культурних. Так, просо волосотеподібне з´явилося в результаті відбору з культурного проса.
У сучасній практиці відомо до 500 тисяч видів вищих рослин, що ростуть у різних частинах планети. Серед цього розмаїття видів майже 20 тисяч вирощується в культурі і близько 30 тисяч - це бур´яни.
В Україні зареєстровано близько 4 тисяч квіткових рослин, серед них виділяють понад 200 культурних видів, а до бур´янів відносять 700 видів. На конкретному полі буває всього кілька десятків видів бур´янів.
Географічними центрами походження багатьох видів бур´янів вважають стародавні центри зародження і розвитку землеробства. Так, основні види бур´янової флори Середньої і Східної Європи сформувалися в Стародавньому Придніпров´ї та Середземномор´ї, де в давнину зароджувалися вогнища землеробства (Оріяна, Єгипет, Палестина, Ірак, Іран, Середня Азія).
З названих територій походять кукіль, вівсюг, пажитниця, стоколос житній, сокирки польові, гірчак виткий, гірчиця польова, редька дика, волошка синя, мак-самосійка та деякі ін. На Європейському континенті трапляються також бур´яни американського походження: пушняк канадський, триреберник непахучий, галінсога дрібноквіткова.
Як зазначалося, залежно від ареалу поширення та місця походження бур´яни поділяють на посівні та пустирні (рудеральні). Серед посівних бур´янів виділяють спеціалізовані види, антропоходи, що трапляються тільки в культурних посівах: кукіль, волошка синя, вівсюг, пажитниця, рижій, шпергель льоновий, гречка татарська. Інші посівні бур´яни належать до анофітів, тобто можуть засмічувати посіви, але не втратили зв´язку з природними фітоценозами і ростуть на луках, у степу та в лісах. До них належать пирій повзучий, спориш, тонконіг, хвощ польовий, щавель, осот.
До рудеральних бур´янів належать ті види, які пристосувалися до життя на смітниках, пустирях. Це блекота, кропива, дурман, чорнощир та ін.
Серед бур´янової флори є й корисні види. Так, лікарськими властивостями відзначаються бур´яни мати-й-мачуха, вовчок, пирій повзучий, берізка польова, полин, гірчак рожевий, кірказон, рутка лікарська, воловик лікарський, ромашка, портулак городній та ін.