• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Прикладна етика

7.4. Моральні якості прокурора

Стаття 121 Конституції України окреслює завдання прокуратури як єдиної системи. На прокуратуру покладаються:

- підтримання державного обвинувачення в суді;

- представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

- нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

- нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов´язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

- нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Організація і порядок діяльності органів прокуратури визначаються Законом України "Про прокуратуру".

Прокуратура, як це засвідчують її повноваження, є одним із найважливіших правоохоронних органів держави. Поступово змінюється і уявлення в масовій свідомості українців про прокуратуру та її соціальні функції. Вона перестає сприйматися як орган державного тиску на громадян мірою того, як починає виконувати своє соціальне призначення засобу захисту прав і свобод людини.

Як і судді, держава надає прокурору широкі владні повноваження. Зрозуміло, що до осіб, які обіймають посади прокурорів, ставляться високі моральні критерії.

Діяльність прокурорів в країнах Європейського Союзу ґрунтується на інструкціях з питань етики та поведінки прокурорів, що були прийняті Конференцією Генеральних прокурорів у травні 2005 р. у Будапешті (Угорщина). Згідно з цими інструкціями прокурор повинен:

o здійснювати свої обов´язки відповідно до національного і міжнародного законодавства;

o справедливо, неупереджено та оперативно виконувати свої функції;

o поважати, захищати та підтримувати людську гідність та людські права;

o брати до уваги те, що він діє від імені та в інтересах суспільства;

o намагатися знаходити справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та інтересами та правами індивідуума.

Як зазначає О. Толочко, директор Інституту підготовки кадрів Національної Академії прокуратури України, очевидним є те, "що турбота про престиж професії, в першу чергу, завдання самих прокурорів, покликаних здійснювати наглядову та іншу діяльність безсторонньо і в точній відповідності з законом, не допускаючи аморальних і протиправних проступків, які спотворюють уявлення про характер прокурорської діяльності"¹⁴.

Як європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів, так і підготовлений в Україні проект Кодексу професійної етики та поведінки прокурора спрямовані на запобігання неетичної поведінки та усунення сумнівів в належній прокурорській діяльності. В Україні Кодекс розглядається як засіб оздоровлення морального клімату в системі прокуратури взагалі та в окремих колективах прокуратур, зокрема. Автори Кодексу вважали, що його положення повинні бути обов´язковими для кожного прокурорсько-слідчого працівника та мають сприяти сумлінному, якісному й ефективному виконанню покладених на нього професійних обов´язків, зміцненню репутації, підвищенню авторитету, а також зростанню громадської довіри до органів прокуратури. У відповідності до цього завданнями Кодексу є:

- забезпечення ефективного здійснення прокурорами своїх професійних обов´язків на підставі законності, норм моралі та високої культури (курсив наш. - Авт.):

- запобігання корупції в органах прокуратури;

- створення умов для розвитку у працівників органів прокуратуризагальнолюдських морально-етичних цінностей та формування почуття відданості справі утвердження законності(курсив наш. -Авт.).

Стаття третя Кодексу містить основні етичні принципи професійної діяльності прокурора. Зазначено, що професійна поведінка прокурора ґрунтується на загальновизнаних морально-етичних принципах:

o верховенства права;

o гуманізму;

o справедливості;

o рівності всіх громадян перед законом;

o демократизму;

o законності;

o незалежності;

o об´єктивності;

o неупередженості;

o чесності.

Безперечно, ця стаття потребує серйозного редагування експерта-ми-етиками, адже не все зазначене можна віднести до власне морально-етичних принципів і загальних принципів.

Зміст четвертої статті Кодексу окреслює моральні вимоги до прокурора, виконуючого свої професійні обов´язки. Він зобов´язаний:

- ставитись до людини як до вищої цінності;

- поважати і захищати права, свободи і гідність громадян відповідно до вітчизняних та міжнародних правових норм та загальнолюдських принципів моралі;

- глибоко розуміти соціальну значимість своєї ролі, міру відповідальності перед суспільством і державою за забезпечення правової захищеності громадян;

- розумно і гуманно використовувати надані права у відповідності з принципами справедливості;

- постійно вдосконалювати професійну майстерність, знання права, підвищувати загальну культуру, творчо опановувати необхідний на службі вітчизняний та зарубіжний досвід.

Зупинимось на тих частинах проекту Кодексу професійної етики та поведінки прокурора, де викладені основні вимоги до професійної поведінки прокурора, до поведінки прокурора в межах судочинства та до його позаслужбової поведінки.

Основні вимоги до професійної поведінки прокурора

Стаття5.Підтримання честі і гідності професії.

Прокурор повинен підтримувати честь і гідність своєї професії, свою професійну компетентність на належному рівні. У своїй діяльності завжди відповідати найвищим етичним та естетичним вимогам, сумлінно виконувати службові обов´язки.

У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують честь, гідність і ділову репутацію прокурора, останній вправі звернутися до суду з відповідним позовом про захист своїх прав.

Стаття 6. Незалежність та самостійність.

При виконанні службових обов´язків прокурор має бути незалежним, що передбачає його свободу від будь-якого впливу, тиску чи втручання в діяльність. З метою дотримання цього принципу прокурор зобов´язаний активно протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність.

При прийнятті конкретних рішень бути самостійним та незалежним:

- від протиправного впливу з метою перешкодити виконанню службових обов´язків або домогтись прийняття неправомірного рішення з боку представників інших органів влади, об´єднань громадян, підприємницьких структур та окремих осіб;

- відмежуватись від будь-яких корисливих і приватних інтересів, зовнішнього та політичного впливу, тиску з боку громадськості та засобів масової інформації;

- ігнорувати вимоги та рекомендації не уповноважених осіб щодо вирішення справ і матеріалів і, не обмежуючись цим, вживати в установленому порядку заходів для притягнення винуватців до відповідальності;

- утримуватися від будь-яких дій чи поведінки, що заважали б належним чином виконувати свої повноваження і були не сумісними з посадою прокурора;

- керуватись лише вимогами закону, правилами етики професії та своїми переконаннями.

Стаття7.Справедливість, неупередженість та об´єктивність.Прокурор повинен діяти в межах повноважень, визначених законом, справедливо, неупереджено та об´єктивно:

o не повинен продовжувати кримінальне переслідування, якщо розслідування показує необґрунтованість чи незаконність обвинувачення;

o ураховувати всі обставини у справі, включаючи ті, що стосуються підозрюваного (обвинуваченого, підсудного, засудженого), незалежно від того, чи є вони доказами вини або невинуватості останнього;

o бути політично неупередженим, виключати можливість будь-якого впливу або тиску на свою професійну діяльність органів місцевої влади та самоврядування, посадових осіб, а також рішень, програм та дій політичних партій, інших суспільних об´єднань чи їх органів;

o не висловлювати публічно своєї власної позиції з тих чи інших питань поточної політики, щоби не ставити під сумнів свою неупередженість.

Стаття 8. Недопущення дискримінації.

Прокурор повинен захищати принцип рівності всіх громадян перед законом та не допускати проявів дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Стаття9.Недопущення проявів корупції.

Прокурор має суворо дотримуватись обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів корупції:

- не використовувати у своїх особистих інтересах, інтересах родини або інших осіб будь-яку інформацію, яка стала відомою під час виконання професійних обов´язків;

- не сприяти фізичним та юридичним особам, з використанням свого службового становища, у здійсненні ними підприємницької та іншої діяльності з метою одержання для себе, своїх родичів або інших осіб матеріальних благ, послуг, пільг та інших переваг;

- не використовувати державне майно, інші засоби організаційно-технічного та іншого забезпечення в особистих інтересах, а також в інших цілях, не пов´язаних з виконанням професійних обов´язків;

- не брати будь-які подарунки, винагороди, не отримувати якусь користь, заохочення чи гостинність у зв´язку з виконанням своїх професійних обов´язків, а також від осіб, які можуть скомпрометувати чесність, справедливість та неупередженість прокурора;

- запобігати конфліктам між власними інтересами та інтересами служби, а у разі виникнення ситуації, коли особиста зацікавленість перешкоджає виконанню посадових обов´язків, повідомити про це безпосередньому керівникові для врегулювання конфлікту інтересів.

Основні вимоги до поведінки прокурора у межах судочинства

Стаття10.Дотримання принципу законності, незалежності суддів, рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом.

При здійсненні повноважень у судочинстві прокурор зобов´язаний своєчасно вживати у межах своєї компетенції заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, керуючись принципами законності, незалежності суддів, рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом.

Під час судового розгляду справ прокурор повинен всіляко утримуватися від здійснення впливу на вирок або рішення суду не процесуальними засобами, у тому числі шляхом проголошення до завершення розгляду справ заяв стосовно фактичних обставин справи та юридичної оцінки доказів.

Стаття11.Дотримання принципу презумпції невинуватості.

У всіх сферах прокурорсько-слідчої діяльності прокурор зобов´язаний дотримуватися принципу презумпції невинуватості.

Стаття12.Недопущення дій, що принижують людську гідність.

Прокурор не може вчиняти, підбурювати або терпимо ставитись до будь-якої дії, що пов´язана з катуванням, іншим жорстоким або таким, що принижує людську гідність, поводженням.

Стаття13.Недопущення використання доказів, здобутих незаконним шляхом.

Прокурор не повинен надавати суду докази, що були отримані з джерел або за допомогою методів, що суперечать закону. У разі встановлення таких фактів, вживати необхідних заходів з метою притягнення до передбаченої законом відповідальності особи, яка отримала та надала такий доказ.

Стаття14.Забезпечення конфіденційності інформації.

Прокурор зобов´язаний забезпечувати конфіденційність інформації, яку отримано під час виконання професійних обов´язків, крім тих випадків, коли законом передбачено право чи обов´язок розкривати таку інформацію.

Особливу увагу слід приділяти забезпеченню таємниці у сфері підприємницької та банківської діяльності, розголошення якої може завдати істотних матеріальних збитків суб´єктам підприємництва.

Прокурору слід утримуватися від розголошення заздалегідь своїх намірів щодо порушення кримінальних справ, обрання запобіжних заходів та інших важливих слідчих дій і наглядових рішень, якщо потреба у цьому не викликана міркуваннями тактичного характеру.

Стаття15.Забезпечення захисту інтересів потерпілих і свідків.

У судовому процесі, у випадках та порядку, передбачених законом, прокурор повинен захищати законні інтереси потерпілих і свідків:

o забезпечувати обізнаність останніх про їхні права, у тому числі на оскарження рішення суду;

o у разі необхідності, вживати заходів, передбачених чинним законодавством для захисту їхнього та близьких родичів життя і безпеки;

o вживати вичерпних заходів, передбачених законодавством, щодо відшкодування потерпілим шкоди, завданої злочином.

Основні вимоги до позаслужбової поведінки прокурора

Стаття16.Недопущення поведінки, що може зашкодити репутації.

Прокурор не вправі використовувати своє посадове положення в особистих інтересах або в інтересах інших осіб. Зобов´язаний утримуватися від поведінки, дій і висловлювань, які можуть зашкодити його репутації, а також скомпрометувати незалежність, послідовність, справедливість органів прокуратури.

Стаття17.Обмеження участі прокурора у політичній діяльності та щодо сумісництва

Прокурор не може належати до політичних партій, об´єднань та рухів, брати участь у будь-якій політичній діяльності, суміщати виконання своїх службових обов´язків з іншою діяльністю, крім наукової, творчої та викладацької.

Стаття19.Ставлення до релігії.

Використовуючи свободу світогляду, закріплену Конституцією України, працівники прокуратури мають право вільно визначати своє ставлення до релігійної діяльності, брати участь у діяльності релігійних об´єднань, не допускаючи їх втручання у свої службові справи.

Формування професійно значущих якостей прокурорського працівника великою мірою зумовлене особливостями його професійної діяльності. Такими особливостями визначено:

- жорстку правову регламентацію рішень, що приймаються;

- владний, тобто обов´язковий, характер професійних повноважень;

- нестандартні, часто екстремальні умови діяльності;

- процесуальну самостійність;

- високий рівень персональної відповідальності за свої рішення та її реалізацію.

Відповідно до ст. 2 Загальних положень Дисциплінарного статуту прокуратури України, "працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов´язків із громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність, сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм і правил суспільного життя". Працівники прокуратури повинні бути вірними Присязі працівника прокуратури, професійному обов´язку; мати здатність правильно сприймати критику; виявляти нетерпимість до недоліків та чуйність і уважність до людей.

Прокурор захищає інтереси суспільства, виступає від імені держави, однак у той же час - покликаний бути на стороні законних інтересів підсудного, захищати його достоїнство. А.Ф. Коні писав, що прокурор, "виконуючи свій важкий обов´язок, служить суспільству. Але це служіння тільки тоді буде корисним, коли в нього буде внесено сувору моральну дисципліну і коли інтерес суспільства і людське достоїнство особистості будуть охоронятись з однаковою чуйністю і ретельністю".

Наостанок зазначимо, що успіх чи провал усіх надій і починань розбудови в Україні основ громадянського суспільства визначається якістю людського матеріалу, рівнем людяності (моральності) в людині, мірою залучення її до досягнень світової культури, засвоєння і здатності втілювати в життя загальнолюдських цінностей.

Вагомий внесок у це роблять працівники прокуратури. Реальність, що динамічно розвивається, вимагає в наш час особливої уваги до формування моральних якостей прокурора, які є невід´ємними елементами його професіоналізму.