Ситуаційний менеджмент

1. Сутність та класифікація ситуацій у соціально-економічному розвитку

Зарубіжні фахівці вважають, що характерною рисою ділового життя стало загальне зростання нестабільності як основної причини виникнення і розвитку кризових ситуацій. Термін «ситуація» у перекладі з латинської означає: становище, сукупність обставин.

Починаючи з 50-х років неухильно зростає кількість нових завдань, зумовлених зміною середовища. Деякі з тих принципово нові і не можуть бути розв´язані традиційними методами.

Для того, щоб організація досягла успіху, керівник повинен уміти передбачати можливість, імовірність появи тих чи інших виробничих ситуацій, бути готовим до них і діяти адекватно до сформованих обставин [2, с.24-25].

Тобто, розкриваючи сутність цього питання, доцільно акцентувати увагу на категоріях «ситуація», що характеризує сформований стан справ на певний момент часу, та «криза» — максимальному загостренні протиріч в соціально — економічній системі, що загрожує її життєдіяльності в оточуючому середовищі.

Різноманітність існуючих ситуацій обумовила необхідність їх інтегральної класифікації, яка носить авторський характер.

1. За ступенем кризи виділяють:

• звичайну виробничу ситуацію,

• кризову;

• надзвичайну.

На думку В.О. Василенка, можна обмежитися трьома цими видами ситуацій: звичайною виробничою ситуацією і двома проблемними — кризовою і надзвичайною.

Звичайна виробнича ситуація — це такий стан справ в організації на будь-який момент часу, коли виробничі й економічні показники підприємства чи його підрозділів, а також мікроклімат у колективі знаходяться на належному рівні, тобто цілком відповідають наміченим планам чи мають допустимі відхилення, встановлені стандартами підприємства. Інакше, підприємство (підрозділ) працює в зоні допустимого ризику, управління здійснюються за звичайною функціональною схемою, в результаті чого розрахунковий прибуток має бути отриманий.

Кризова ситуація — одна із форм проблемної, характеризується можливістю втрат через відхилення, що виходять за рамки обмежень. Величина втрат може перевищити очікуваний прибуток, підприємство не одержує ніякого доходу, але несе збитки в сумі всіх своїх марних витрат. І виявляється в зоні критичного ризику.

Надзвичайна ситуація — проблемна ситуація, яка виявилася в зоні катастрофічного ризику, межа втрат якої перевищує критичний рівень, очікувану виручку і в максимумі може досягати величини власному капіталу чи його перевищити. Як наслідок — крах, банкрутство [2, с.91].

Разом з тим, на нашу думку, доцільно розглянути наступні класифікаційні ознаки ситуацій:

2. За причиною виникнення:

• об’єктивні і суб´єктивні;

• зовнішні і внутрішні;

• випадкові й закономірні;

• природні і неприродні.

3. За змістом:

• суспільні;

• природні;

• екологічні.

4. За наслідками:

• оновлення або руйнування організації;

• оздоровлення або виникнення нової ситуації;

• загострення відносин або вирішення проблеми;

• перетворення організації або вирішення проблеми;

• якісні або кількісні зміни.

5. За масштабами розширення та проблематикою:

• загальні;

• локальні.

6. За рівнем:

• глобальний;

• макро-

• мезо-

• мікрорівень

7. За структурою відносин в соціально-економічній системі:

• економічні;

• соціальні;

• організаційні;

• психологічні;

• технологічні.

8. За передбачуваністю:

• передбачені;

• непередбачені.

Таким чином, використання сформованої класифікації дозволить упорядкувати різноманіття ситуацій та допомогти керівнику в процесі управління організацією. При цьому слід пам’ятати, що вагоме місце в розглянутій класифікації належить економічним кризам, які мають місце як на мікро-, так і макро рівнях.