• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Ситуаційний менеджмент

2. Предмет, об’єкт, мета, завдання дисципліни та взаємозв’язок з іншими

Вітчизняні вчені В.О. Василенко, В.І. Шостка, О.М. Клейменков зазначають, що об´єктом ситуаційного менеджменту є одночасно всі елементи діяльності підприємства: засоби виробництва, робоча сила, праці й управління, фінанси, інвестиції, зовнішнє і внутрішнє середовище. Тобто, це вид комплексного управління підприємством. Особливістю ситуаційного менеджменту є те, що предметом управління виступають лише профілактичні заходи певного плану, тобто вибір дій, що запобігають появі критичних ситуацій на підприємствах, а не його розвиток. Інакше кажучи, застосування цього виду менеджменту полягає у підготовці місця і створенні умов для наступного вдосконалювання діяльності господарюючого суб´єкта. Це своєрідна сполучна ланка між усіма видами, методами та ієрархією менеджменту взагалі, що є необхідною умовою для підвищення ефективності діяльності соціально-економічної системи.

Основним завданням ситуаційного менеджменту в системі стратегічного і тактичного управління діяльністю підприємства є перенесення коригувальних дій у напрямі розвитку підприємства та розподілу ресурсів, які забезпечують реалізацію стратегічних цілей. Крім того, практичне значення ситуаційного менеджменту полягає у тому, що він:

• запобігає появі проблемних ситуацій;
• сигналізує про можливість появи небажаних проблемних ситуацій;
• виявляє проблеми в діяльності підприємства;
• визначає ступінь загрози проблем, що з´явилися;
• виділяє пріоритетність проблем;
• виступає засобом виживання у важкий період;
• сприяє мобілізації, раціональному розподілу і використанню ресурсів;
• знижує ризик банкрутства і ліквідації підприємства;
• координує діяльність підприємства в цілому;
• допомагає подолати невизначеність ринкового середовища;
• сприяє переходу на нову сходинку циклічного розвитку підприємства.

Таким чином, поєднуючи всі види управління, ситуаційний менеджмент вносить гнучкість і динамізм, рухливість в усі елементи системи управління підприємством, змушуючи її удосконалюватися і розвиватися. Як складова управління ситуаційний менеджмент є системою елементів, які збігаються за змістом з елементами системи управління підприємства в цілому. До їх складу входять:

• цільова підсистема — сукупність стратегічних, тактичних і оперативних цілей функціонування підприємства, досягнення яких забезпечує випуск конкурентоспроможної продукції;
• функціональна підсистема — розробка, організація і здійснення управлінського процесу. Підсистема реалізується на базі основних функцій управління: аналізу, прогнозування і планування, мотивації й організації, обліку і контролю, регулювання і координації, керівництва;
• забезпечувальна підсистема — склад, якість і організація забезпечення системи управління всіма необхідними ресурсами для її нормального функціонування;
• середовище — фактор макро- і мікросередовища підприємства, які впливають на зміст і якість управлінського рішення;
• сукупність вимог до якості керівництва, системи прийняття управлінських рішень та організації процесу управління персоналом для досягнення цілей і завдань системи;
• зворотний зв´язок — інформація, яка надходить від виконавців і споживачів до джерела прийняття рішень.

Головною проблемою управління всередині організації, підприємства стає адекватність стимулів і форм взаємодії параметрів об´єкта і суб´єкта управління умовам і методам розв´язання завдань виробництва, його ефективності [3, с.20-22].

Таким чином, головною метою ситуаційного менеджменту є дослідження методологічного інструментарію для ефективного його застосування при управлінні соціально — економічними системами відповідно до ситуації.

До основних завдань ситуаційного менеджменту як дисципліни належать:

1) освоєння категоріального апарату курсу;

2) розгляд класифікації ситуацій та типології управління;

3) здобуття навичок діагностики ситуацій;

4) ознайомлення з ситуаціями в системі державного регулювання;

5) з’ясування ролі стратегії та тактики в ситуаційному менеджменті;

6) розгляд технології ситуаційного менеджменту;

7) розгляд інновацій як заходу ситуаційного менеджменту;

8) вивчення питань комерційної таємниці та безпеки підприємства під час ситуаційного управління.

Об’єктом курсу «Ситуаційний менеджмент» є процес управління соціально — економічними системами.

Предметом курсу «Ситуаційний менеджмент» є сукупність теоретичних, методичних та практичних питань, пов’язаних з управлінням соціально — економічними системами у певній ситуації.