Ситуаційний менеджмент

Тема 1. Основні риси, проблематика та зміст курсу «Ситуаційний менеджмент»

За результатами вивчення теми студенти повинні:

знати та розуміти: сутність основних категорій та термінів з теми; еволюцію розвитку ситуаційного менеджменту, проблематику курсу, сутність ситуаційного менеджменту як специфічного виду діяльності., роль і місце ситуаційного менеджменту у виробничо-господарській діяльності підприємства та фаховій діяльності; мати навички та вміти: розмежовувати основні категорії - ситуаційний менеджмент ситуаційне управління, адаптивний менеджмент, альтернативний менеджмент; визначати роль і значення ситуаційного менеджменту в ринкових умовах господарювання та взаємозв´язок ситуаційного менеджменту з іншими складовими виробничо-господарської діяльності підприємства, виокремлювати характерні особливості ситуаційного менеджменту

При розгляді теми доцільно враховувати те, що в управлінні завжди існує ризик, обумовлений розвитком соціально-економічної системи. Тому керівництво соціально-економічної системи в певній мірі має бути завжди готове до появи непередбачених проблемних ситуацій і спрямоване на відновлення статус-кво. Отже, є сенс зупинитися на понятті ситуаційного управління як керуванні, у якому поставлено певним чином передбачення небезпеки, аналіз її симптомів, заходи для зниження негативних наслідків її усунення і використання отриманого досвіду для наступного розвитку. Крім того, слід усвідомити, що можливість ситуаційного керування визначається, в першу чергу, людським фактором. Тобто, в ситуаційному менеджменті за основу обрано парадигму його розгляду за соціальним фактором: людина в усіх її особливостях і головних рисах визначає управління. Основою існування особистості є її діяльність, у якій виявляються такі важливі риси як інтереси, цінності, мета тощо. При цьому управління розуміють як об’єктивну потребу будь-якої діяльності соціуму, яка дозволяє шукати і знаходити шляхи виходу з кризових ситуацій, концентрувати зусилля на вирішенні найскладніших проблем, використовувати нагромаджений досвід подолання криз, пристосовуватися до проблемних ситуацій, що виникають.

Також слід звернути увагу на те, що необхідність ситуаційного управління визначається цілями розвитку, а його велика і різноманітні проблематика представлена чотирма групами:

1)діагностика ситуацій і визначення передкризових;

2)поєднання всіх проблем методологічного характеру;

3) проблеми прогнозування ситуацій та альтернативні варіанти поведінки соціально — економічної системи в цих ситуаціях;

4)селекція персоналу та конфліктологія.

Отже, є сенс комплексно підходити до ситуаційного менеджменту, який складом своїх проблем є особливим видом управління, володіє як загальними для менеджменту рисами, так і специфічними його характеристиками, що ще раз підкреслює необхідність його вивчення і застосування.