Естетотерапія

3.10. Натурпсихотерапія

Лікувально-корекційний вплив природних чинників на емоційно-чуттєву сферу людини розглядається сучасною наукою у двох напрямках:

  • природотерапія як самостійний психотерапевтичний метод;
  • використання лікувального впливу природи на стан людини як фонового компоненту інших реабілітаційних методик (оскільки психотерапія передбачає обов’язкове використання вербальної інформації).

У наш час широкого розповсюдження набули різні види терапії природними засобами:

  • водна терапія;
  • аеротерапія;
  • пісочна терапія;
  • літотерапія;
  • ланшафтотерапія;
  • дельфінотерапія;
  • анімалотерапія;
  • іпотерапія;
  • дендротерапія; смакотерапія;
  • аромотерапія;
  • квіткотерапія тощо, але залишається відкритим питання їх ефективного застосування в психолого-педагогічній діяльності.

Значення натурпсихотерапії буде підвищуватись тим більшою мірою, чим більшого значення для людини періоду урбанізації і науково-технічної революції набуває спілкування з природою.

Так, наприклад, у Японії почуття любові до прекрасного, в першу чергу до природи, розвивається у людини з дитинства. Головне — це естетичний вплив природи на людину, який звеличує і гармонізує особистість.

Лікувальними факторами при спілкуванні людини з природою виступають такі:

  • позитивний емоційний вплив (невербальна сугестія);
  • седативний;
  • відволікаючий;
  • активізуючий та катарсичний ефекти;
  • естетичний вплив (як найголовніший):

Саме у випадку ландшафтотерапії, пишуть Л. Н. Лєжепєкова і Б. А. Якубов, «естетичне (прекрасне — є життя, природа) починає слугувати терапевтичним, гігієнічним і профілактичним цілям і задачам.»

Ефект природотерапії полягає у:

  • зміні ставлення особистості до навколишнього середовища, що призводить до усунення попередньої конфліктної ситуації;
  • зміні самосприйняття, самооцінці людини, що також сприяє відновленню внутрішніх сутнісних сил особистості.

Література

1. Ананъев Б. Г. Человек как предмет познания // Избр. психол. труды: В 2-х т. Т. 1. — М.: Педагогика, 19890. — 232 с.

2. Карвасарский Б. Д. Психотерапетическая энциклопедия. — СПб.: Питер, 1999. — 752 с.: С. 297—299.

3. Ткаченко А. А. Духовно-природная психотерапия. (Эсхатологический аспект). Личностная и профессиональная элитарность. — Кировоград: КОД, 2001. — 220 с.