Порівняльне літературознавство
1.5. Огляд навчальних видань
На батьківщині порівняльного літературознавства, у Франції, після підручника Поля ван Тіґема "La Littérature comparée" (Paris, 1931; перевидання 1951, 1961 та ін.), що вже застарів, французькі студенти користуються книжками Клода Пішуа, Андре-Мішеля Руссо, Іва Шевреля, П´єра Брюнеля та іншими навчальними виданнями, чимало з яких перекладено іншими мовами.
Англомовні видання представлені у надзвичайно широкому діапазоні. Серед них підручники американського дослідника швейцарського походження Франсуа Жоста (в іншій транскрипції - Жо), нідерландця Яна Б. Корстіюсаанглійки Сюзен Баснет. Ретроспективний характер має праця Роберта Дж. Клементса, у якій на основі багатолітнього досвіду викладання компаративістики в американських університетах висвітлено питання жанрів і поетичних форм, літературних періодів і напрямів, впливів, функціонування тем і міфів. У книжці канадського дослідника угорського походження Стевена То- тосі де Зепетнека висвітлено сучасний стан галузі, а її перспективи обговорено в перекладених монографіях іспанця Клавдіо Ґільєна та француза Іва Шевреля.
З навчальною метою можна використовувати німецько-, італо- та іспаномовні видання. З-поміж праць іншими мовами знаними є підручники словенця Антона Оцвірка, словаків Діониза Дюришина та Славоміра Вольмана, чеха Йозефа Грабака, хорватів Александра
Флакера та Мірослава Бекера серба Зорана Константиновича, румуна Александру Діми, болгарина Бояна Нічева та інших учених.
Характерним для згаданих праць є плюралістичний спосіб мислення. Наприклад, у книжці І. Шевреля, що з´явилася вперше французькою мовою 1989 p., традиційну для європейської компаративістики проблематику французької, німецької, англо-американських літератур розглянуто на тлі культурних тенденцій інших континентів крізь призму різноманітних аспектів і методик, як-от жанровий, наратологічний, міфопоетикальний, психо- та антропологічний аналіз, взаємини між літературою та іншими мистецтвами і мас-медіями, жіноче письмо тощо. А Сюзен Баснет знайомить читача з підходами, які визначили не лише сучасний стан, а й перспективи порівняльного літературознавства. Авторка демонструє, як упродовж останніх десятиліть низка нових теоретичних течій, таких як ґендерна критика, деконструкція та орієнталізм, змінила моделі читання і вивчення літератури, значно вплинувши на компаративістику. Як поява компаративістики у XIX ст. була тісно пов´язана з тодішнім розквітом національних культур, так і теперішнє її поширення у світі С. Баснет вважає ознакою відновленого зацікавлення міжкультурними взаєминами після тривалого періоду винятково євро- поцентричних студій у цій царині.
За останні десятиліття на Заході і Сході опубліковано хрестоматії, антології і збірники вибраних класичних праць і сучасних студій з літературної компаративістики, які пропонують читачеві широкий набір текстів з історії компаративістики та різноманітних сучасних методологічних її напрямів.
Українські студенти мають поки що невеликий вибір навчальних посібників і наукових видань. За редакцією Романа Гром´яка опубліковано навчальний посібник «Літературознавча компаративістика» (Тернопіль, 2002), у якому висвітлено широкий спектр компаративістичної проблематики, як-от: методологія порівняльного дослідження; українська, французька, польська, словацька, китайська дослідницькі школи; традиційні сюжети й образи в українській і світовій літературі; елементи рецептивної естетики в компаративних студіях; перекладознавчі аспекти.
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка HAH України розпочав видання щорічника «Літературна компаративістика» (відповідальний редактор - Дмитро Наливайко; Київ, 2005), у першому томі якого вперше у вітчизняному літературознавстві з´ясовано питання імагології, а також окремі аспекти порівняльної типології, інтертекстуального дослідження тощо.
Для освітніх цілей стануть у пригоді праці чернівецьких авторів Анатолія Волкова, Анатолія Нямцу, Володимира Антофійчука, періодичні збірники «Питання літературознавства», «Біблія і культура», у яких поглиблено висвітлено окремі теми, особливо проблему традиційних, зокрема біблійних, образів і сюжетів у світовій літературі.
Прислужаться вивченню окремих тем посібники з різних секторів історії світової літератури. Скажімо, Київський національний університет ім. Т. Шевченка опублікував низку видань зі сходознавчої проблематики, зокрема хрестоматію «Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу» Людмили Грицик. Завдяки заходам Інституту сходознавства HAH України з´явилося видання «Джерело перлин»; перша частина його - це хрестоматія східних літератур (Київ, 1998), а друга - посібник С. Руссової «Поетика східних літератур» (Київ, 1999), у якому простежується еволюція літератур Єгипту, Вавилону, Індії, Ірану, Китаю, Кореї, Японії від первісного міфологічного етапу до класичної літератури середньовіччя.
Цінними довідковими виданнями є «Лексикон загального та порівняльного літературознавства» (керівник проекту - доктор філологічних наук, професор Анатолій Волков; Чернівці, 2001), двотомна «Літературознавча енциклопедія» (автор-укладач Юрій Ковалів; Київ, 2007) і перекладена з англійської «Енциклопедія постмодернізму» за редакцією Чарлза Е. Вінквіста та Віктора Е. Тейлора (Київ, 2003). У перших двох виданнях висвітлено широке коло компаративістичних та теоретико-літературних понять, а друге пропонує стислий виклад фундаментальних концептів, які революціонізували інтелектуальну думку в сучасному світі.