Основи менеджменту

16.6. Методи розрахунку економічної ефективності управлінської праці

Оскільки процес управління виробництвом впливає на всю багатосторонню діяльність підприємства, це дає можливість визначити вплив управлінської праці на безліч показників виробничої діяльності. При цьому ефективність його зводиться до економії, одержуваної від впливу управлінського персоналу на виробничу діяльність підприємства, порівняної з витратами на управління.

Економічна ефективність управлінської праці (Е_п) (у розрахунку за рік) визначається за формулою:

де Е_е - економічний ефект; В_у - сумарні річні витрати на управління.

Економічний ефект (Е_е) являє собою приведену за рік суму економії на управлінську діяльність:

де Е_і- економія і-го виду робіт; Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності (0,15); п - число виконуваних робіт, що дали економію.

Ефективність управлінської праці виражається показниками виробничої" діяльності підприємства. Загальний вид формули буде таким:

де Е_у - економічна ефективність управління по і-му показнику підприємства; П_і - результат роботи підприємства по і-му показнику.

Управлінський персонал своєю діяльністю впливає на скорочення трудомісткості продукції, що випускається, підвищення ритмічності роботи, поліпшення матеріально-технічного постачання й обслуговування основного виробництва, оптимізацію техніко економічного й оперативного планування. Тому економічну ефективність його можна визначити за формулою:

де Е_пр - економічна ефективність управлінського персоналу за рахунок росту продуктивності праці; П_п - продуктивність праці підприємства.

Управлінський персонал впливає і на зниження собівартості продукції, що випускається, особливо умовно-змінних витрат. Це можна виразити в такий спосіб:

де Е_узв - річна економічна ефективність за рахунок зниження умовно-змінних витрат у собівартості; Е^р_узв - річна економія умовно-змінних витрат.

де Е_м - економія від зниження матеріальних витрат; Е_п - економія палива й енергії на технологічні нестатки; Е_зп - економія заробітної плати виробничих робітників; Е_зб - економія від зменшення втрат від браку; Е_нв - економія від зменшення невиробничих витрат; Е_по- економія витрат на підготовку й освоєння виробництва; Е_об - економія витрат на утримання і експлуатацію обладнання.

Економічну ефективність управлінського персоналу варто оцінювати і за приростом прибутку:

де Е_п- економічна ефективність управлінського персоналу; Е_пр -річна економія за рахунок приросту прибутку; В_у - сумарні річні витрати на управління.

де A₁,A₂ - річний обсяг реалізованої продукції відповідно до і після раціоналізації робіт в управлінні; С₁, С₂ - витрати на гривню реалізованої продукції відповідно до і після раціоналізації робіт в управлінні; Пі - прибуток від реалізованої продукції до впровадження раціоналізації робіт в управлінні.

Економію можна визначити й у самій сфері управління. Тут на неї впливають такі фактори, як зниження трудовитрат управлінського персоналу, умовне вивільнення працівників, скорочення втрат робочого часу. Економічний ефект від зниження трудомісткості обробки інформації обчислюється за формулою:

де Еⁱ_ТР - економічний ефект від зниження трудомісткості; Т₁, Т₂ - трудомісткість і-ї управлінської процедури (операції) до і після раціоналізації робіт, людино-дні; S - середня річна вартість людино-дня управлінського персоналу; п - число процедур (операцій).

Поліпшення структури апарату управління підприємством, механізація й автоматизація - найважливіші напрямки в його роботі. Ефективність у даному випадку розраховується в такий спосіб:

де Е_ч - економія витрат за рахунок умовного вивільнення працівників; Ф_1, Ф₂ - фонд робочого часу в середньому на одного працюючого відповідно до і після раціоналізації, год.; Ч - чисельність працюючих до раціоналізації, чол.; S´ - середня річна заробітна плата одного працівника.

Економія від скорочення втрат робочого часу і непродуктивних витрат управлінського персоналу визначається за такою формулою:

Е_ВЧ=(ВЧФ)S,

де Е_вч - економія за рахунок скорочення втрат робочого часу; В - скорочені втрати і непродуктивні витрати часу протягом робочого дня, год.; Ч - чисельність працівників, що скоротили втрати і непродуктивні витрати, чол.; Ф - річний фонд робочого часу одного працівника управління, дні; S - середня річна вартість однієї людино-години працівника управління.

Як відомо, великий збиток виробництву завдає плинність кадрів. Діяльність управлінського персоналу повинна бути спрямована на створення оптимальних умов роботи, організацію праці, задоволення особистих потреб і створення нормального соціально-психологічного клімату в колективі.

Економія за рахунок зменшення плинності кадрів розраховується за формулою:

де Е_п - економія за рахунок зменшення плинності кадрів; К_ч1, К_ч2 - фактичний і очікуваний коефіцієнт плинності, %; - середньорічний збиток підприємства від плинності кадрів (зниження продуктивності праці протягом двох тижнів у працівників, що вирішили звільнитися; низька продуктивність праці у знову прийнятих на роботу; витрати, пов´язані з навчанням тощо). Ефективність управлінської праці можна визначити і за такими показниками, як розмір виробленої продукції на одного працівника апарату управління і величина співвідношення витрат на виробництво і на управління:

E_УП = О_{ТП /}Ч_у

де Е_уп - ефективність управлінського персоналу; О_ТП - річний обсяг товарної (валової) продукції; Ч_у - середньоспискова чисельність управлінського персоналу, чол.

Ефективність витрат на управління:

де Е_ву - ефективність витрат на управління; В_у - сумарні річні витрати на управління.

Річні витрати на управління складаються із заробітної плати ІТП і службовців, витрат на матеріали, витрат на експлуатацію засобів оргтехніки й ЕОМ, накладних і одноразових витрат (придбання управлінської техніки й устаткування, фінансування орг-проектів тощо).

Загальні річні витрати на управління виробництвом:

В_у = В_П + Е_НВ_ОД

де В_у - приведені сумарні витрати на управління; В_П - річні поточні витрати; Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності; В_ОД - одноразові витрати.

Річні поточні витрати визначаємо за формулою:

В_П = В_М + В_ЗП (1 + α)

де В_П - річні поточні витрати; В_м - витрати на матеріали для потреб управління; В_зп - витрати на заробітну плату управлінського персоналу; α - коефіцієнт накладних й інших витрат.

Накладні витрати складаються з витрат на відрядження, утримання транспорту, впровадження винаходів і раціоналізаторських пропозицій, охорону праці тощо.

Одноразові витрати (В_ОД) визначаються за формулою:

В_ОД = В_тех. + В_НДР

де В_тех - сумарні витрати на техніку, що купується для управління; Вндр - витрати на проведення НДР, оргпроектування, розробку заходів щодо удосконалення роботи управління.

Як бачимо, економічну ефективність управлінської праці можна визначити стосовно кожного з великої кількості показників виробничої діяльності, але жоден з них не дозволяє оцінювати ефективність управління в цілому.

Як узагальнюючий критерій економічної ефективності підприємства може виступати функція обмеженого числа найважливіших показників. Він може бути виражений у такому вигляді:

W = ƒ (П_П × П_ПР × П_УЗ × П_ФЗП)

де W - узагальнений критерій економічної ефективності фірми; П_п;П_пр;П_уз;П_фз, - показники підприємства (приріст прибутку, продуктивність праці, умовно-змінні витрати, фонд заробітної плати).