Основи менеджменту

16.4. Значення ефективності, її види

Важливим завданням менеджменту є підвищення ефективності роботи підприємств, акціонерних товариств, концернів.

Підвищення ефективності виробництва вважається основною проблемою переходу народного господарства України до ринкової економіки. Це зумовлено тим, що воно означає найраціональніше використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, потрібних для випуску продукції, за умови, що від кожної гривни, вкладеної у виробництво, буде отримано максимальну віддачу.

Ефективність у широкому значенні цього слова означає співвідношення між результатом (ефектом) та витратами.

Під ефектом розуміють результат реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва за рахунок економії всіх виробничих ресурсів.

Ефективність виробництва - об´єктивна економічна категорія, що характеризує ступінь досягнення загальних і окремих результатів від оптимального використання всіх ресурсів підприємства (матеріальних, трудових, фінансових). Головною метою розробки бізнес-плану і стратегії підприємства є забезпечення ефективного і прибуткового виробництва. Важливе значення при цьому має вибір оптимальних економічних рішень, які торкалися б усіх аспектів господарської діяльності підприємства.

Економічна ефективність від впровадження певних організаційно-технічних заходів на окремих стадіях виробничого процесу може виявлятися у різних формах. При визначенні її слід забезпечувати порівняність варіантів щодо поточних витрат та капітальних вкладень, враховуючи чинник часу.

Для практичного використання цієї економічної категорії під час планування та обліку необхідно розглядати її у різних аспектах, відповідно до сфери застосування, рівня матеріального виробництва об´єкта визначення та методів розрахунку.

За сферою застосування розрізняють загальну, локальну і часткову ефективність. Загальна характеризує ефективність виробництва на підприємстві в цілому; локальна - окремі стадії виробництва, розподілу, обміну та споживання; часткова - ефективність використання в процесі виробництва певних ресурсів (предметів і засобів праці, капітальних вкладень, робочої сили тощо).

За рівнем виробництва ефективність буває народногосподарська та госпрозрахункова. Народногосподарську ефективність визначають, виходячи з інтересів, мети і завдань народного господарства; госпрозрахункова ефективність відображає результати діяльності та витрати окремого підприємства (об´єднання).

Надзвичайно важливо знаходити такі методи управління економікою, в масштабах від держави до окремих підприємств, які б забезпечували збіг інтересів народного господарства в цілому і окремих його ланок.

Відповідно до об´єктів визначення ефективність ділять на:

  • ефективність діючого виробництва на всіх його рівнях;
  • ефективність капітальних вкладень, які використовуються для будівництва, реконструкції, технічного переозброєння підприємства з метою випуску нової продукції, збільшення обсягів виробництва;
  • ефективність розвитку науки і техніки;
  • ефективність зовнішньоекономічних зв´язків;
  • ефективність охорони навколишнього середовища.

За призначенням і методами розрахунку розрізняють абсолютну та порівняльну ефективність. Це пов´язано з тим, що у практиці економічних розрахунків доводиться вирішувати два завдання:

1)визначати й оцінювати рівень ефективності використання окремих видів витрат і ресурсів, економічну ефективність виробництва в цілому (галузі, об´єднання, підприємства), а також аналізувати вплив різних організаційно-технічних заходів на показники діяльності підприємства;

2)порівнювати та відбирати кращі варіанти нової техніки, технології, організації виробництва.

Абсолютна економічна ефективність визначається по підприємству в цілому та характеризує загальний ефект (віддачу) від використання ресурсів і витрат.

Порівняльна економічна ефективність характеризує економічні переваги одного варіанта над іншими щодо раціонального використання ресурсів і витрат.

При порівнянні та виборі варіантів організаційно-технічних заходів використовуються певні критерії і показники.

Критерії характеризують принцип, підхід до оцінки економічної ефективності, тоді як показники - безпосередній спосіб її оцінки.

В умовах ринкової економіки за критерій економічної ефективності доцільно приймати максимізацію прибутку від виробництва та реалізації продукції за мінімальних видатків.

Складність і різноманітність зв´язків промислового виробництва, велика кількість діючих у ньому чинників мають неабиякий вплив на економічну ефективність підприємства. Тому її слід оцінювати за допомогою системи узагальнених і часткових показників (табл. 16.1). Всі вони використовуються для визначення економічної ефективності від передбачених стратегією заходів, з удосконалення конструкцій виробів, технології та організації виробництва.

Підвищення ефективності та якості роботи підприємства в умовах ринкової економіки можна досягти лише шляхом поєднання прогресивної техніки та технології з раціональною організацією виробництва і праці, тобто впровадження менеджменту.

Таблиця 16.1. Система показників оцінки економічної ефективності менеджменту

Загальні показники

Часткові показники

Показники ефективності праці

Показники підвищення ефективності використання основних фондів, обігових коштів і капітальних вкладень

Показники підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів

1

2

3

4

Зростання обсягу виробництва продукції у вартісному виразі

Темпи росту продуктивності праці

Фондовіддача – виробництво продукції на 1 грн. середньорічної вартості основних виробничих фондів

Матеріальні витрати на 1 грн. товарної продукції

Виробництво продукції на 1 грн. витрат.

Відносна економія основних виробничих фондів, нормативних коштів, матеріальних витрат, фонду оплати праці.

Собівартість.

Рентабельність.

Прибуток.

Частка збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення продуктивності праці.

Економія чисельності працівників.

Зниження трудомісткості виробів.

Виробництво продукції на 1 грн. середньорічної величини нормованих обігових коштів.

Приріст обігових коштів відносно приросту товарної продукції.

Відношення приросту прибутку до капітальних вкладень, які його зумовили.

Питомі капітальні вкладення на одиницю нової виробничої потужності на 1 грн. приросту продукції.

Термін відшкодування капітальних вкладень - відношення їх до суми приросту одержаного прибутку.

Витрати важливих матеріальних ресурсів у натуральному виразі на 1 грн. товарної продукції.

Відношення темпів приросту матеріальних витрат до темпів приросту товарної продукції.