Естетотерапія
3.5. Театрально-драматична діяльність у розвитку дошкільника
Поєднуючи у собі можливості багатьох видів мистецтв — музики, образотворчого мистецтва, хореографії, літератури та акторської гри, театр має велику силу впливу на емоційний світ дитини. Заняття драматичною діяльністю дають дитині можливість поставити себе на місце інших, радіти, сумувати разом з іншими, формує думаючу, активну людину, яка готова до творчої діяльності в будь-якій сфері життя (Чурілова О. Г).
Гра-драматизація має такі основні риси: наявність задуму, співвідношення рольових та реальних дій і відношень та інших елементів уявної ситуації, а також самостійність та самоорганізованість дітей. Велика зацікавленість дітей старшого дошкільного віку іграми-драматизаціями пояснюється обіграванням емоційно-значущих, естетично-ціннісних рис людського характеру: зображенням в іграх людей мужніх, сміливих, сильних та добрих. Дитяча література, народні казки дають багатий матеріал для таких ігор. Своєрідним показником цієї емоційно-естетичної захопленості є той факт, що окремі персонажі дитячих казок з’являються в самостійних іграх малюків, хоча вони ще не можуть повністю та глибоко розкрити їх.
Гра-драматизація має великий вплив і на мовленнєвий розвиток дитини, на її естетичне ставлення до мови як до засобу самоствердження та творчої реалізації дитячої індивідуальності. Беручи участь у театрально-драматичних іграх, дитина засвоює багатство рідної мови, використовує різні інтонації, які притаманні характеру героїв, їх вчинкам та переживанням, намагається говорити чітко, емоційно-виразно та зрозуміло. Саме у процесі такої ігрової діяльності дитина відчуває доцільність та необхідність естетично-збагаченого мовлення, яке згодом стає її особистісним надбанням.
Програвання психогімнастичних вправ, зображення емоцій, рис характеру, подальше обговорення та відповіді на запитання дорослого є необхідними підготовчими моментами драматизації.
Проведене нами експериментальне дослідження виявило, що найбільшу користь у процесі естетичного виховання дошкільнят приносять драматизації тих казок, які діти складають колективно. Дорослий, який бере участь у грі може спрямовувати розвиток казкового сюжету та допомогти втілити задуми. Завданням педагога є обережне, тактовне підключення дитини до творчого процесу. Сутність такої творчої діяльності не в наслідуванні готових зразків, штампів, шаблонів, якими дорослий-педагог «забезпечує» дитину, а у пошуку дитиною власних оригінальних рішень. При цьому дитина не повинна боятися вільного висловлюватися та проявляти ініціативу.
Особливе місце у естетичному становленні дитини як особистості займає власне театралізація. Заняття театральним мистецтвом не тільки вводить дитину в світ прекрасного, але й розвиває сферу її почуттів, стимулює здібність дітей до образного та вільного сприйняття навколишнього світу: зрозумівши, що не існує істини однієї для всіх, дитина вчиться поважати та цінувати думки інших, бути толерантною до інших точок зору.
Одним з найскладніших періодів життя маленької дитини є момент вступу її до дошкільного закладу та подальша адаптація до умов дитячого садочка. Використання елементів театрально- драматичної діяльності у педагогічно-корекційній роботі на цьому етапі соціалізації дошкільника має величезну педагогічну користь та ефективно допомагає дитині долати такі проблеми, як дотримування чіткого режиму дня, емоційно-чуттєвий дискомфорт, що його відчуває дитина через відсутність поруч батьків протягом 9 годин і більше, нові вимоги до поведінки, постійний контакт з однолітками, нові приміщення, в яких дитині все незвичне, незрозуміле, а тому небезпечне, інший стиль спілкування тощо. Ці кардинальні соціальні зміни починають діяти на дитину майже одночасно, створюючи стресову ситуацію, яка без спеціальної організації може призвести до деструктивних невротичних реакцій, таких як капризи, страхи, відмова від їжі, часті хвороби, психічна регресія та інші. Як показали проведені нами педагогічні спостереження, проблеми адаптації дитини можуть стати темами театрально-драматичної імпровізації, темою для їх свідомого, емоційно-естетичного опанування та долання.
Під час театрально-драматичної діяльності з метою естетичного розвитку дошкільнят ставиться завдання залучати дітей не лише до гри у постановці, а й до складання сценарію, призначення виконавців на ролі, виготовлення костюмів та декорацій (ескізи можна запропонувати намалювати старшим дошкільнятам), складання до відомої казки неочікуваного кінця тощо. Важливим є навчити дітей так званої емоційно-естетичної чутливості — вміння відчувати настрій інших, помічати незначні зміни у поведінці, які можуть вказувати на значні внутрішні переживання людини. А найголовніше — надати дитині можливість проявити себе як особистість, розкритися для спілкування та співтворчості, вихлюпнути свої переживання та страхи, стати комунікабельною, емоційно здоровою та духовно міцною людиною.
Література
1. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании: Учеб. для студ. сред. и высш. пед. учеб. заведений / Е. А. Медведева, И. Ю. Левченко, Л. Н. Комиссарова, Т. А. Добровольская. — М.: «Академия», 2001. — 248 с.
2. Бродецкий А. Я. Внеречевое общение в жизни и в искусстве: Азбука молчания: Учеб. пособие для творческих учеб. заведений, фак. педагогики и психологии. — М.: ВЛАДОС, 2000. — 192 с.
3. Бурно М. Е. Терапия творческим самовиражением. — М.: Медицина, 1989. — 304 с.
4. Верховинець В. М. Весняночка: Ігри з піснями для дітей дошк. і мол. шк. віку. — 5-те вид. — К.: Муз.Україна, 1989. — 343 с.
5. Ворожцова О. А. Музыка и игра в детской психотерапии — М.: Изд-во Института психотерапии, 2004. — 90 с.
6. Гиппиус С. Тренинг развития креативности: гимнастика чувств. — СПб.: Речь, 2001 — 346 с.
7. Калинина Р. Р. Тренинг развития личности дошкольника: занятия, игры, упражнения. — 2-е изд., доп. и перераб. — СПб.: «Речь», 2001. — 160 с.
8. Лэндрет Г. Л. Игровая терапия: искусство отношений: Пер. с англ. / Предисл. А. Я. Варга. — М.: МПА, 1994. — 368 с.
9. Медведева И., Шишова Т. Книга для трудных родителей. — М.: Роман-газета. 1994. — 180 с.
10. Овчинникова Т. С., Потаптук А. А. Двигательный игротренинг для дошкольников. — СПб.: «Речь», 2002. — 176 с.
11. Рузина М. С. Страна пальчиковых игр: Развивающие игры для детей и взрослых. — СПб.: ООО «Издательский Дом «Кристалл», 2000. — 176 с.
12. Чурилова Э. Г. Методика и организация театрализованной деятельности дошкольников и младших школьников: Программа и репертуар. — М.: ВЛАДОС, 2001. — 160 с.