Основи менеджменту
6.3. Оцінка сильних і слабких сторін організацій
Для досягнення поставлених цілей керівництву підприємства важливо знати потенційні можливості, а також слабкі сторони діяльності підприємства. Внутрішні сильні сторони дозволяють підприємству використовувати можливості зовнішнього середовища, а слабкі сторони вказують на можливості небезпеки з боку зовнішнього оточення, які можуть виникнути, якщо керівництво не розробить запобіжні заходи.
Як ефективний інструмент аналізу поточного впливу зовнішнього середовища на діяльність підприємства використовують так званий SWOT-аналіз. Його назва походить від початкових букв англійських слів strengths; weaknesses; opportunities; threats. Такий аналіз необхідно проводити для того, щоб, виявляючи та ліквідуючи наявні слабкі місця, нарощувати потужність та уникати можливих загроз. Зміст його полягає в тому, що керівник заносить дані, корисні для використання в стратегічному плануванні, в чотири комірки - сильні, слабкі сторони, небезпеки та можливості.
SWOT-аналіз дуже схожий на складання стратегічного балансу: сильні сторони - це активи компанії в конкурентній боротьбі, а її слабкі сторони - пасиви. Справа лише в тому, наскільки сильні сторони (активи) перекривають її слабкі сторони (пасиви) (співвідношення 50:50 визнано небажаним), а також в тому, як використовувати ці сильні сторони і як схилити стратегічний баланс у сторону активів. Практика показує, що SWOT-аналіз є інструментом управління кожного топ-менеджера за кордоном.
Аналіз середовища організації за допомогою методу SWOT
Для того, щоб успішно виживати в довгостроковій перспективі, організація повинна вміти прогнозувати те, які труднощі можуть виникнути на її шляху в майбутньому, і те, які можливості можуть відкритися для неї. Тому стратегічне управління, вивчаючи зовнішнє середовище, концентрує увагу на з´ясуванні того, які загрози та можливості містить у собі зовнішнє середовище.
Для того, щоб успішно справлятися із загрозами та дійсно використовувати можливості, недостатньо тільки одного знання про них. Потрібно мати можливості протидіяти загрозам і володіти потенціалом для їх використання. Сильні та слабкі сторони внутрішнього середовища організації в такій же мірі, як загрози та можливості, визначають умови успішного існування організації.
Аналіз середовища спрямований на виявлення загроз і можливостей, які можуть виникнути у зовнішньому середовищі по відношенню до організації, а також сильних та слабких сторін, якими володіє організація. Саме для вирішення цього завдання і розроблені певні прийоми аналізу середовища.
Метод SWOT (абревіатура складена з перших букв англійських слів: сила, слабкість, можливості та загрози), який застосовується в стратегічному управлінні для аналізу середовища, є досить широко визнаним підходом, що дозволяє провести сукупне вивчення зовнішнього та внутрішнього середовища. Застосовуючи метод SWOT, вдається встановити лінії зв´язку між силою та слабкістю, які притаманні організації, зовнішніми загрозами та можливостями. Методологія SWOT передбачає спочатку виявлення сильних та слабких сторін, а також загроз та можливостей, а потім - встановлення зв´язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для формулювання стратегії організації.
І етап - з урахуванням конкретної ситуації, в якій знаходиться організація, складається список її слабких та сильних сторін, а також список загроз та можливостей.
II етап - встановлення зв´язків між ними. Для цього складається матриця SWOT, яка має наступний вигляд:
Можливості 1. 2. 3. |
Загрози 1. 2. 3. |
|
Сильні сторони 1. 2. 3. |
Поле «СІМ» |
Поле «СІЗ» |
Слабкі сторони 1. 2. 3. |
Поле «СЛМ» |
Поле «СЛЗ» |
Рис. 6.1. Матриця SWOT
У верхні та ліві розділи матриці заносяться всі відповідні можливості, загрози, сильні та слабкі сторони.
На перетині розділів утворюються чотири поля: поле «СІМ» (сила і можливості), поле «СІЗ» (сила і загрози), поле «СЛМ» (слабкість і можливості), поле «СЛЗ» (слабкість і загрози). На кожному з даних полів дослідник повинен розглянути всі можливі парні комбінації та виділити ті, які повинні бути враховані при розробці стратегії поведінки організації. У відношенні тих пар, які опинились на:
- полі «СІМ» - слід розробляти стратегію з використання сильних сторін організації для того, щоб отримати віддачу від можливостей, які з´явились у зовнішньому середовищі;
- полі «СЛМ» - стратегія повинна бути побудована таким чином, щоб за рахунок можливостей, які з´явилися, намагатися подолати слабкості організації;
- полі «СІЗ» - стратегія повинна передбачати використання сили організації для усунення загроз;
- полі «СЛЗ» - організація повинна розробляти таку стратегію, яка дозволила б їй позбавитися від слабкості і спробувати запобігти загрозі.
Виробляючи стратегію, слід пам´ятати, що можливості та загрози можуть переходити у свою протилежність. Так, невикористана можливість може стати загрозою, якщо її використає конкурент, і навпаки.
Для успішного аналізу оточення організації важливо не тільки виявити загрози та можливості, але й спробувати оцінити їх з точки зору того, наскільки важливим для організації є врахування в стратегії її поведінки кожної з виявлених загроз та можливостей.
Для оцінки можливостей застосовують метод позиціювання кожної конкретної можливості на матриці можливостей.
Вплив можливостей на організацію
Сильний вплив |
Помірний вплив |
Малий вплив |
|
Висока імовірність |
Поле «ВС» |
Поле «ВП» |
Поле «ВМ» |
Середня імовірність |
Поле «СС» |
Поле «СП» |
Поле «CM» |
Низька імовірність |
Поле «не» |
Поле «НП» |
Поле «НМ» |
Рис. 6.2. Матриця можливостей
Отримані всередині матриці дев´ять полів можливостей мають різне значення для організації. Можливості, що потрапляють у поля «ВС», «ВП», «СС», мають велике значення для організації, і їх необхідно обов´язково використовувати. Можливості, що потрапляють у поля «CM», «НП», «НМ», практично не заслуговують уваги організації. Стосовно можливостей, які потрапили на інші поля, керівництво повинно прийняти позитивне рішення про їх використання, якщо в організації є достатньо ресурсів.
Подібна матриця складається для оцінки загроз.
Вплив загроз на організацію
Руйнування |
Критичний стан |
Важкий стан |
«Легкі удари» |
|
Висока імовірність |
Поле «ВР» |
Поле «ВК» |
Поле «ВВ» |
Поле «ВЛ» |
Середня імовірність |
Поле «СР» |
Поле «СК» |
Поле «СВ» |
Поле «СЛ» |
Низька імовірність |
Поле «HP» |
Поле «НК» |
Поле «НВ» |
Поле «НЛ» |
Рис. 6.3. Матриця загроз
Ті загрози, які потрапляють на поля «ВР», «ВК», «СР», викликають дуже велику небезпеку для організації та потребують негайного та обов´язкового усунення. Загрози, що потрапили на поля «ВВ», «СК», «HP», також повинні знаходитися в полі зору вищого керівництва та бути усунутими в першочерговому порядку. Щодо загроз, які знаходяться на полях «НК», «СВ», «ВЛ», то тут потрібен уважний та відповідальний підхід щодо їх усунення.
Загрози, що потрапили на інші поля, не повинні випадати з поля зору керівництва організації, тому слід здійснювати уважне відстеження їх розвитку, хоча при цьому не ставиться завдання їх першочергового усунення.
Виходячи з оцінки внутрішнього стану підприємства та досліджень зовнішнього оточення нижче приведений SWОТ-аналіз діяльності ВАТ "Молочник" (табл. 6.2.).
Таблиця 6.2. SWOT-аналіз: діяльності ВАТ "Молочник"
1 |
2 |
• достатня сировинна база; • невисока собівартість продукції; • персонал з досвідом роботи; • значна відносна частка ринку; |
• висока зношеність основних виробничих фондів; • неефективне використання ресурсів підприємства; • переважання ручної праці, невисока фондоозброєність; |
• великий асортимент продукції; • стабільне фінансове становище; • готовність керівництва до ризику. |
• відсутність структурних підрозділів з маркетингу; • наявність нерентабельних видів діяльності; • непропорційне зростання власного та залученого капіталу; • низький ступінь готовності працівників до змін; • непорозуміння членів колективу один з одним. |
Можливості |
Загрози |
• розширення ринків збуту продукції; • нарощування товарообороту; • економія на масштабах виробництва; • нарощування основного та оборотного капіталу; • зростання продуктивності праці та матеріальної забезпеченості працівників; • підвищення рівня професійності кадрів; • розширення асортименту продукції; • створення дилерської мережі; • збільшення прибутковості діяльності; • проведення модернізації технологічного устаткування; • створення організаційної культури на підприємстві; • експорту продукції в країни близького та далекого зарубіжжя. |
• збільшення рівня конкуренції в галузі; • технологічне відставання; • невдала інвестиційна політика; • зниження рівня кваліфікації кадрового складу. |
Виходячи з узагальненої інформації про внутрішнє та зовнішнє середовище підприємства та представлені їх групування в SWOT-матриці, маємо можливість попередньо сформулювати стратегію розвитку ВАТ "Молочник " розраховану на 3 роки, до 2004 р.
Зміст стратегії: "Долаючи технічну відсталість та налагоджуючи маркетингову роботу, забезпечити розширення ринків збуту продукції на 25%, професіоналізм управління та добробут працівників підприємства за високого рівня організаційної культури".