Естетотерапія
2.13. Лекція: Хореотерапія та формокорекційна ритмопластика
Загальна естетотерапевтична характеристика хореотерапії.
Естетотерапевтичні основи методу формокорекційної ритмопластики.
Характеристика основних складових методу формокорекційної ритмопластики: медитативна гімнастика, ліплення.
Програма «Відображення».
Загальна естетотерапевтична характеристика хореотерапії
ХОРЕОТЕРАПІЯ (танцювальна / рухова терапія / кінезітерапія) — використання танцю, пластики та ритміки з лікувальною або профілактичною метою.
Розвиток сучасної хореотерапії пов’язують з ім’ям Чейза. Хореотерапія може розглядатися як
- напрямок арттерапії;
- складовий елемент музикотерапії;
- різновид терапії фізичною активністю.
Основні завдання, що розв’язують при використанні хореотерапії:
- зайнятість, підвищення рухової активності;
- комунікативний тренінг та організація соціотерапевтичного спілкування;
- отримання діагностичного матеріалу для аналізу та самопізнання;
- «розкріпачення» та зростання людини.
Звичайна тривалість заняття (для дорослої людини) 40—50 хвилин, один раз на день/тиждень. Кількість людей у групі — до 12 осіб.
Існує два підходи щодо вибору музичного супроводу:
1) записи музичних творів;
2) «живий» супровід.
Форми взаємодії учасників при хореотерапії обираються в залежності від корекційної мети:
- індивідуальна форма виконання танцювальних вправ;
- дует;
- тріо, квартет;
- групова;
- масова.
Особливого значення та ефекту набуває хореотерапія народним танцем (див. 2.1.8 Лекція «Українська фольклорна арттерапія»: В. М. Верховинець про психотерапевтичний вплив фольклору; методика фольклорної арттерапії за Л. Д. Назаровою) та хореотерапія класичним танцем за рахунок високої естетизації, гармонії та можливості для виконавця реалізовувати принципи демократичності й індивідуальності виконання у цих видах хореографії.
Рекомендується як складова комплексної терапевтичної або реабілітаційної програми для дітей, що мають проблеми соціалізації, хворих (порушення слуху, зору, вад розвитку психомоторних функцій). Для дітей, що страждають на патологію мовленнєвого розвитку, хореотерапія є складовою логоритміки.
На сучасному етапі розвитку та становлення соціально-педагогічної допомоги створюються танцювальні клуби за інтересами. У таких клубах заняття танцем постають не самоціллю, а площиною для індивідуально-соціального розкриття, пошуку варіантів самовираження та отримання певного терапевтичного ефекту. Заняття танцювальною терапією дозволяє людині краще пізнати своє Я, вміти прислуховуватися до власного тіла та керувати ним.
Естетотерапевтичні основи методу формокорекційної ритмопластики
Ритмопластика розглядається як складова театралізованої діяльності та акторської майстерності. Часто ритмопластика пов’язується з поняттями «виразність рухів», «техніка рухової активності» тощо.
Природною основою ритмопластики (на яку може спиратися у своїй роботі естетотерапевт) є принцип розвитку дитини від рухів та емоцій до слова.
Існує природна здатність дитини надзвичайно легко замінювати слова мімікою, жестами (особливо у домовленєвій стадії розвитку).
Загальновідомо, що дітям дошкільного віку легше виразити свої почуття та емоції через пластику власного тіла. Особливо легко зробити це стає під музику!
Основними завданнями ритмопластики є:
- розвиток рухових здібностей дитини (рухливість, гнучкість тощо);
- розвиток пластичної виразності (ритмічність, музичність, координованість рухів тощо):
- розвиток уяви (здатності до пластичної імпровізації).
При виконанні ритмопластичних завдань основними проблемами дитини дошкільного віку є недостатні вміння у володінні власним тілом. У першу чергу — це недостатність «м’язової свободи», напруженість м’язів або занадто виражена розслабленість.
Для подолання цієї проблеми доцільно використовувати вправи на медитацію (наприклад: лежачи на килимі, використовуючи ігрові музичні прийоми досягається повне розслаблення тіла).
Цікавими та змістовними можуть стати для дітей ігри на розвиток рухових здібностей Наприклад:
- Гра «Мурашки». Основне завдання — під музику рухатися хаотично, заповнюючи собою увесь простір та не торкаючись один одного.
- Гра «Кактус та верба». Під музику діти вільно пересуваються у просторі. На слово «кактус» — завмирають, напружуючи тіло. Руки — догори, пальці — це напружені колючі голки кактуса, що стирчать у різні боки. На слово «верба» — завмирають, розслаблюють тіло. Руки звисають додолу, вони м’які та розслаблені, як гілки у верби.
- Гра «Пальма». Діти виконують роль пальми, супроводжуючи розповідь дорослого відповідними рухами. Основне завдання — зуміти точно відтворити ті стани про які йдеться у розповіді: Пальма виросла... Вона велика та величезна... Зав’яли листочки пальми (рухи кисті рук)... Зав’яли гілочки (руки до ліктя)... Зав’яла уся пальма (працюємо всією рукою).
Сам метод «формокорекційної ритмопластики розроблений Романом та Тамілою Чураєвими. Це — своєрідний синтез ідей:
- тілесно-орієнтованої техніки;
- арттерапевтичної техніки;
- східної філософії;
- духовної практики;
- казкотерапії. (більш детально див. Т. Д. Зінкевич-Євстигнеєва, Т. М. Грабенко. Практикум з креативної терапії. С. 365 —380.)
В основу методу покладена ідея природної схильності людини до ритмічності та гармонії у формах та рухах!
Основною метою занять з формокорекційної ритмопластики є відтворення природного для людини почуття цілісності та гармонії. Т ому вважаємо цей вид терапевтичного впливу на особистість складовою естетотерапії.
ФОРМОКОРЕКЦІЙНА РИТМОПЛАСТИКА — метод формування цілісного самовідчуття та уявлень про Всесвіт шляхом створення гармонійних форм, як внутрішніх так і зовнішніх.
Тлумачення самої назви:
- «корекційна» — означає корекцію на гармонійне в людині, це шлях від дисгармонії, яка притаманна дитині з вадами розвитку та проблемами соціалізації.
- «форма» — терапія відбувається за допомогою гімнастики та ліплення, тобто роботи з формою: дитина ніби «ліпить сама себе» та предмети навколишнього світу.
- «ритмопластика» — людина може жити у власному ритмі, інакше — відбуваються явища дисгармонії.
Разом з цим Чураєви доводять, що відчуття та усвідомлення власного ритму пробуджує у людини творчість!
Структура запропонованого авторами заняття з «формокорекційної ритмопластики» складається з 3-х етапів (див. табл. 2.11).
Таблиця 2.11. СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ З ФОРМОКОРЕКЦІЙНОЇ РИТМОПЛАСТИКИ
|
І |
ІІ |
ІІІ |
|
Медитативна гімнастика |
Ліплення |
Медитативна гімнастика |
|
25 хв. |
40 хв. |
50 хв. |
Автори стверджують:
«Будь — який рух починається з середини, передається на хребет та закінчується в руках».
Це дозволяє людині створювати нову форму з глини, коректувати те, що не подобається. В подальшому зовнішня дія переходить у внутрішню, змінюючи таким чином стан людини!
Характеристика основних складових методу формокорекційної ритмопластики: Медитативна гімнастика
Її доцільність полягає у тому, що існування напруження блокує природну течію енергії. Створюється м’язовий дисбаланс. Виникає необхідність позбутися цієї напруги через виконання так званого осмисленого руху.
Осмислений рух дитина виконує тоді, коли розуміє, навіщо вона його здійснює. Як правило, такі рухи не бувають різкими, поспішними. Виконання осмисленого руху пов’язують з образом (куля або п’ять стихій: земля, вода, повітря, вогонь, ефір; образи тварин, рослин тощо).
Виконують вправи—медитації не поспішаючи! Таким чином і відбувається зняття напруги, створюється внутрішній спокій, відчуття сконцентрованості, впевненість, фізична легкість, комфорт, а в тим і бажання творити!
Медитативна гімнастика проводиться на першому та останньому етапах методики, причому, на останньому, третьому етапі, її основне завдання — це обов’язкове закріплення відпрацьованого позитивного стану дитини під час роботи з глиною.
Ліплення
Це другий етап методики. Він є авторською ідеєю, яка полягає у необхідності реальних дій, творчості, що їх відчуває дитина, перебуваючи у вищеописаному стані комфорту. Це чудове поле для позитивних зрушень у стані дитини, яка потребує допомоги естетотерапевта. Сама ідея такого самовдосконалення запозичена із Східної філософії (зокрема енергетичний аспект). Для набуття гармонійного стану дитині слід оволодіти трьома процесами при роботі з глиною:
Збирання----------------------------- утримання-------------------------- розслаблення.
Це своєрідна матеріалізація станів. Основні фігури (куб, шар, площина) можна порівняти з улюбленими дитячими об’єктами ліплення та з тими рухами рук та долонь, які можна спостерігати під час ліплення.
«Емоція в глині потрапляє у полон і з нею можна зробити позитивну метаморфозу». Таким чином, стверджують автори методики, ми ліпимо самі себе та навколишній світ.
Програма «відображення»
Описаний метод найбільш ефективний у контексті його системного систематичного застосування. Такий підхід передбачає створення програми на засадах формокорекціної ритмопластики.
Цікавий приклад пропонують самі автори методики — це програма «Відображення». В основі програми закладений принцип еволюції: від світу мінералів — до світу рослин — до тваринного світу — й до світу людей!
Образи та символи кожного світу використовують у метидативній гімнастиці й ліпленні.
Виділяють ще один характерний корегуючий момент цієї програми:
Пізнаючи світ ми долаємо дисгармонічні стани душі!
Кожній темі присвячений окремий модуль, що розрахований на 10 занять.
Структура програми:
1) підготовчий модуль;
2) геологічний модуль;
3) ботанічний модуль;
4) зоологічний модуль;
5) заключний модуль, людина.
Кожний модуль закінчується спонтанним танцем, що символізує тріумф пізнання окремих світів та перехід на наступний крок еволюційної спіралі.
Література
1. Зинкевич-Евстигнеева Т. Д., Грабенко Т. М. Практикум по креативной терапии.... С. 365—380.
2. Карвасарский Д. Б. Психотерапевтическая энциклопедия. С. 677.
3. Курц Р. Телесно-ориентированная психотерапия. Метод Хако- ми. — М.: Независимая фирма «Класс», 2004. — 304 с.
4. Никитин В. Н. Пластикодрама: Новые направления в арт-терапии. — М.: «Когито — Центр», 2003. — 183 с.
5. Овчинникова Т. С., Потапчук А. А. Двигательный игротренинг для дошкольников — СПб.: «Речь», 2002. — 176 с.: С. 31—67 (Раздел «Звучащие стихи» — коррекция общей моторики).
6. Тренинг по сказкотерапии / Под ред. Т. Д. Зинкевич — Евстигнеевой. — СПб.: Речь, 2002. — 256 с.
7. Чурилова Э. Г. Методика и организация театрализованной деятельности дошкольников и младших школьников: Программа и репертуар. — М.: ВЛАДОС, 2001. — 160 с.: С. 40—60 (Раздел «Ритмопластика»).