Викладання соціології: досвід інноваційних прийомів
Використання в лекціях сюжетів художніх творів
Для переконливості і привабливості викладу навчального матеріалу лектору можна використовувати сюжети художніх творів. Наприклад, у курсі "Економічна соціологія", розглядаючи історію розвитку підприємництва, лектору бажано послатися на ряд художніх творів, що зафіксували історичні типи підприємництва у вигляді войовничих торговців, рицарів, які годувалися "зі стремена", аристократів, які промишляють морським розбоєм, першовідкривачів типу сера Уолтера Рейлі та Френсіса Дрейка, які займаються піратством, місіонерів і шукачів незліченних багатств, корсарів і флібустьєрів. Серед таких художніх творів можна назвати: Блон Жорж. Флибустьерское море: Пер. с франц. -М.: Мысль, 1985. - 350 с.
Говорячи про соціально-психологічні наслідки розлучення, можна послатися на такий відомий художній твір, як оповідання Ю. Трифонова "Чужа", а також на книгу, укладачем якої була Т. Разумовська, "Узы брака, узы свободы", де сучасні письменники, психологи і соціологи розкривають позитивні (свобода) і негативні моменти розлучень (Узы брака, узы свободы / Сост. Т. Разумовская. - М., 1990).
Щоб змусити молодь задуматися про відповідальність за сім´ю і, як-то кажуть, позначити міру як плату за любов, варто порекомендувати студентам прочитати книгу Т. Катасонової "Кому потрібен синій птах", а потім провести за цим художнім твором диспут, де вислухати різні погляди, як дівчат, так і хлопців, що, як правило, мають бути діаметрально протилежними.
Багато лекторів як приклади успішно використовують персонажів з художніх творів українських, російських та зарубіжних письменників, таких як Т. Шевченко, Леся Українка, Панас Мирний, О. Пушкін, І. Тургенєв, Т. Драйзер, Джек Лондон, У. Фолкнер, Е. Хемінгуей та багато інших, розповідають про долю таких відомих письменників, як І. Бунін, М. Бердяєв, О. Солженіцин, М. Гумільов та інших.
Використання сюжетів з художніх творів багато в чому залежить від особистості лектора, його світобачення, естетичного сприйняття навколішнього світу, його соціальної орієнтації, психологічних установок.