Сучасний підхід до освіти немислимий без упровадження сучасних комп´ютерних технологій навчання, нових ефективних форм і методів організації всього навчально-виховного процесу. У системі освіти ми наближаємося до серйозних революційних перетворень. Заочна освіта майже практично себе вичерпала, вечірнє навчання також не має підтримки в більшості навчальних закладів. їм на зміну приходить дистанційне навчання, що передбачає входження в систему внутрішніх європейських і світових університетів. Навчаючись в одному з таких дистанційних центрів, можна вивчати курси у вищих навчальних закладах інших країн. Це дасть змогу одержати диплом віртуального університету іншого навчального закладу, сертифікованого і визнаного в усьому світі. Адже не секрет, що майже всі українські дипломи за кордоном не визнаються. Але якщо програміст за рік-півтора може підтвердити "наш" диплом на Заході, то економісту, психологу буде потрібно додаткове навчання ще протягом майже десяти років [152, с. 15].

Наприкінці 2002 р. Україна перша з країн СНД одержала дозвіл на підключення до найбільшої в Європі освітньої і науково-дослідної мережі GEANT (GEANT у перекладі з французького означає "величезний"). її річне фінансування досягає майже 300 млн дол. США. До неї приєднано понад три мільйони користувачів і понад три тисячі університетів, провідних наукових установ Європи [158, с. 15]. Україна вперше одержала доступ до світової глобальної дослідної мережі. Використання методів і технологій, що має досить широкий розвиток в Україні, таких як система дистанційного навчання, системи аерохімічних засобів, створення розподільних банків даних, інформаційно-аналітичного моніторингу, дають можливість реально взяти участь в інтеграції і діагностуванні дослідних проектів європейського співтовариства.

Можливості GEANT величезні. Володіючи в 1998 р. ємністю усього лише 34 мегабіти за секунду, у 1999 р. вона зростає до 155 мегабітів за секунду. А вже в 2001 р. запущена мережа з колосальною ємністю 10 гігабіт за секунду, тому не випадково GEANT - символ об´єднаної Європи [10, с. 15].

Нова система може надати нашим громадянам дистанційні робочі місця, можливість виконання серйозних проектів, у яких беруть участь не тільки окремі дослідники, а й організації.

Наші західні колеги можуть зацікавитися розробками українських учених, що знаходяться в мережі. Так можна створити робочі колективи, розташовані в різних місцях планети, щоб спільно досліджувати, розробляти, конструювати і тим самим перетворювати навколишній світ. На Заході вже працюють такі міжнародні наукові колективи.

"З підключенням до мережі GEANT ми реально одержуємо новий тип навчання в Україні. Це цілком співзвучно освітній реформі в нашій країні: відтепер діти зможуть формувати свої знання не тільки на основі того, що наявне в Україні, а й на фундаменті кращого, що є в Європі й у світі", - свого часу сказав міністр освіти і науки України В. Кремень [9, с. 13]. А виступаючи на II Всеукраїнському з´їзді працівників освіти він звернув увагу на таке: "Створення потужної інформаційної бази навчального процесу у ВНЗ дає можливість перейти на нові педагогічні технології. Зокрема, упровадити: роботу малими групами, систему кейсового навчання, інформатизацію, новітні способи візуального супроводу, забезпечення навчального процесу дидактичними матеріалами нового покоління - лекції в Інтернеті, подача матеріалів на CD-ROM".

У багатьох українських школах уже з´являються комп´ютери, але вони часто не підключені до Інтернету, а тому їх використовують лише як друкувальну машинку або для ігор. До Інтернету можна буде підключитися, якщо будуть виділені кошти з бюджету. Однак на 2005 р. з бюджету передбачено виділення коштів на 50 млн грн менше, ніж це було в 2003 р. Бюджет міністерства освіти і науки України на 2002 р. становив лише 2 млрд 263 млн грн

[10, с. 15]. В Ізраїлі на науку щорічно виділяється 3,5% ВВП, у Японії - 2,75%, у США - 2,05%. В Україні цей показник останнім часом не перевищує 0,3-0,4% [9, с. 5].

Створення телекомунікаційної інфраструктури, забезпечення навчальних закладів комп´ютерною технікою, впровадження масових програм навчання є невід´ємною складовою реалізації загальнонаціональної програми інформатизації навчального процесу. Використання інформаційних технологій і, насамперед, можливостей мережі Інтернет має бути доступним максимально широким верствам населення України, особливо підростаючому поколінню. І якщо наша країна зорієнтована на побудову відкритого суспільства, на інтеграцію у світове співтовариство, то стимулом у розвитку інформаційних технологій може бути їх впровадження, насамперед, у сфері науки й освіти [125, с. 13].

Однак у питаннях комп´ютеризації навчального процесу в Україні наявні й істотні недоліки. По-перше, практично всі жителі сільської місцевості, малозабезпечені сім´ї, інваліди, люди похилого віку і навіть частина збіднілої інтелігенції, тобто близько 46 млн осіб, що становить 95% населення України, не мають комп´ютерів. Це є однією з причин глибокої соціально-економічної кризи суспільства, оскільки його переважна більшість відділена від актуальних світових знань, їх інформації і генерування [63, с. 17].

По-друге, провалена програма комп´ютеризації сільських шкіл. Так, в Україні налічується всього 6688 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів. З них комп´ютерні класи, причому не завжди сучасні, мають лише 1564, чи 23,4%. На 2004 р. планувалось комп´ютеризувати 3369 шкіл, для чого було потрібно з Держбюджету 189 млн грн, а виділено тільки 4 млн. Неважко підрахувати, скільки років узагалі буде потрібно для повної комп´ютеризації сільських шкіл і підключення їх до системи Інтернет [206, с. 13].

По-третє, нерівномірно розподілений інформаційний ринок, що сприяє загальному рівню економічного розвитку країн. Якщо на США припадає 34% світового інформаційного ринку, на Європу - 29%, Японію - 12%, то на інші країни світу, до яких належить і Україна, - тільки 25% [63, с. 17].

По-четверте, відставання в розвитку інформаційних мереж у майбутньому, на жаль, значно зросте, тому що, за даними Всесвітнього банку, 85% сукупних світових інвестицій у науку здійснюють розвинуті країни, 11% - Індія, Китай, Бразилія і нові промислово розвинуті країни Східної Азії і тільки 4% - інші країни світу, до яких належить і Україна [63, с. 17].

"Отже, інформатизація суспільства в цілому, у тому числі й у сфері освіти, надає людству нові можливості для вирішення його головних проблем і подальшого розвитку. Але вона вимагає активної участі всього світового співтовариства в осмисленні і втіленні в життя нової парадигми. Тому важливо, щоб наша країна не відставала від цих світових процесів і повною мірою скористалася благами цивілізації ХХІ століття" [63, с. 17].