Естетотерапія

2.1. Лекція: Науково-педагогічні основи естетотерапії

Актуальність впровадження естетотерапії у ко рекційно-педагогічну діяльність.

Об’єкт, предмет та завдання естетотерапії.

Естетотерапія як складова психотерапії, її зв’язок з іншими науками.

Основні форми естетотерапевтичної роботи.

Засоби та види естетотерапії.

Актуальність впровадження естетотерапії у корекційно-педагогічну діяльність дошкільного закладу

Важливою складовою суспільного розвитку, умовою та основою стабільності й процвітання суспільства є фізичне та духовно- психологічне здоров’я населення, зокрема найперспективнішої його частини — дітей. У цьому контексті не можна недооцінювати важливого значення краси і гармонії, тобто естетичних якостей організації життя й побуту людей. Сучасні вчені виділяють так звану саногенну функцію краси: це означає, що краса здатна допомагати збереженню й підтримці здоров’я людини й суспільства.

За визначенням Н. Киященка, людина здорова й повноцінна, доки у порядку знаходиться її внутрішній світ, доки вона в злагоді із собою, доки існує стійка й справедлива ієрархія цінностей у її розумінні світу. Споглядання, переживання краси і гармонії призводить до гармонії й усі рухи душі, упорядковує й гармонізує сприймання світу. Краса врівноважує чуттєве й раціональне, створює для душі нову якість порядку.

Здатність мистецтва, краси викликати емоції переважно позитивного характеру і стає основою для естетотерапії, коли ці емоції викликаються навмисно, з метою упорядкування та регуляції психічного тонусу.

ЕСТЕТОТЕРАПІЯ — інтегроване поняття, яке об’єднує дві складові:

— естетичне (від грецьк. aisthetikos — чуттєвий) та

— терапія (від грецьк. therapeia — лікування).

Отже, естетотерапія — це своєрідне лікування дитячої душі через її чуттєву сферу.

Необхідність впровадження (виділення) цього аспекту роботи у корекційно-педагогічну діяльність зумовлена такими чинниками:

1) відсутністю конкретних педагогічних технологій індивідуально-творчого становлення кожної дитини. Як правило, дії педагога спрямовані на групу в цілому, та на ефект елементарного наслідування діям вихователя;

2) необхідністю логічного педагогічного завершення будь-якої корекційної роботи з дітьми, які мають вади у розвитку. Це своєрідна соціальна реабілітація дітей.

Естетика, як наука про становлення чуттєвої культури людини, стверджує необхідність та своєчасність естетичного розвитку дитини у ранньому та дошкільному дитинстві.

Світ дитинства — світ почуттів — найбільш зручний засіб пізнання Всесвіту, яким дитина володіє дуже добре (з часом втрачає цю свою природну здатність).

Саме тому педагогічно доцільним є залучення у виховний реабілітаційний процес емоційно-чуттєвого компоненту. «Будь- яка інформація, що пройшла поза почуттями людини, нічого не варта», — стверджує академік І. А. Зязюн, наголошуючи на вирішальній функції емоційно-чуттєвого компоненту у виховному процесі.

Об’єкт, предмет та завдання естетотерапії

ЕСТЕТОТЕРАПІЯ — це цілеспрямований стабілізуючий вплив на емоційно-чуттєву сферу дитини з метою створення для неї психологічного комфорту та розкриття творчого потенціалу особистості.

Об’єктом ЕТ як науки є — особистість, яка має вади (проблеми) розвитку (фізичні, психологічні, соціальні).

Предметом ЕТ — є багаточисельні порушення психоемоційної сфери (психологічні дискомфорти, що виникають за певних обставин).

Відповідно до визначення естетотерапевтичної науки, можемо виділити такі завдання:

1) створення психологічного комфорту для дитини,

2) як супер-завдання- творче самовираження дитини.

Естетотерапія як складова психотерапії, її зв’язок з іншими науками

ПСИХОТЕРАПІЯ (ПТ) — це система лікувального впливу на психіку та через психіку на організм хворого.

Першоосновою психотерапії постають взаємостосунки між лікарем та хворим. Це є визначальним фактором одужання! Психотерапія є наукою, що підлягає компетенції медицини та психології.

У Основні ознаки ПТ на сучасному етапі розвитку:

  1. має міждисциплінарний характер: медицина, психологія, соціологія, педагогіка, нейрофізіологія тощо;
  2. існують багато шкіл та напрямів ПТ;
  3. на сучасному етапі — практика починає випереджати теоретичні знання;
  4. основний механізм ПТ — це розвиток здатності людини до саморегуляції;
  5. психотерапія спрямована на усунення не первинних (суто медичних проблем, біотерапія), а вторинних (соціально-психологічних новоутворень у структурі особистості: наприклад, почуття неповноцінності, відчуженості, відгородження у соціальних контактах тощо).

У Фактори ефективності ПТ (за Б. Д. Карвасарским):

1) добрі стосунки між терапевтом та пацієнтом;

2) послаблення напруги на початковій стадії, яке базується на спрямованості пацієнта та спілкування;

3) пізнавальне навчання за рахунок інформації від терапевта;

4) набуття соціальних навичок на моделі психотерапевта тощо.

Ідея актуалізації емоційно-чуттєвого компоненту у психотерапевтичному впливі є однією з першочергових у розробці педагогічної естетотерапевтичної концепції.

Принципом виокремлення естетотерапевтичних методик з величезного комплексу сучасних психотерапевтичних методик є врахування впливу чинників психотерапевтичного впливу на емоційно-чуттєву сферу дитини та можливість використання самої методики у педагогічному процесі.

Виділення естетотерапії в окрему галузь підкреслює ефективність проведення педагогічного лікування дітей з проблемами соціалізації.

Основні форми естетотерапевтичної роботи

Особливого значення у проектуванні естетотерапевтичної роботи, яка спрямована на максимальну відповідність мети та результатів педагогічного процесу набуває вибір педагогом певних форм організації естетотерапевтичного впливу.

ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ — категорія, яка у педагогічній літературі важко піддається визначенню. За В. І. Лозовою та Г. В. Троцко — це цілеспрямована організація взаємодії вчителя та учня, що характеризується розподілом функцій, добором і послідовністю навчально-виховної роботи, режимом — часовим та просторовим.

Реалізація основних завдань естетотерапевтичного впливу на дитину з проблемами соціалізації відбувається у різних формах організації виховного процесу. За критерієм кількості суб’єктів педагогічного процесу усі форми естетотерапевтичної роботи можна поділити на дві основні групи:

— індивідуальні та

— групові форми.

Вибір педагогом певної форми організації залежатиме від завдань педагогічного процесу та від конкретної педагогічної ситуації. Так групові форми доцільно обирати на початкових етапах роботи для дітей з проблемами адаптації до нових умов та на заключних, коли постає необхідність закріплення набутих вмінь та навичок на соціальному рівні. Індивідуальні форми роботи використовують при роботі з дітьми, які потребують особливої уваги до себе з боку дорослих та при подоланні особистісних проблем дитини (наприклад: у пісочній терапії, вокалотерапії, лялькоте- рапії, арттерапії тощо).

Особливого значення у роботі з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку набуває така унікальна за своєю дією форма організації навчально-виховного процесу як ГРА. Абсолютна більшість естетотерапевтичних методик побудована саме на ігровій діяльності дітей.

При організації естетотерапевтичного впливу на дитину педагог може проводити:

1) окремі, самостійні заняття з ЕСТЕТОТЕРАПІЇ;

2) запроваджувати ЕЛЕМЕНТИ естетотерапевтичних методик у педагогічні та корекційно-педагогічні заняття (наприклад, на окремих заняттях у дошкільних закладах, на різноманітних уроках в школі, у закладах додаткової освіти, при індивідуальній та груповій роботі соціального педагога з дітьми девіантної поведінки тощо);

3) розробляти ВЛАСНІ ПРОЕКТИ по використанню величезного педагогічного потенціалу існуючих психотерапевтичних методик роботи з дітьми, спираючись на представлений у навчальному посібнику матеріал з численних видів естетотерапевтичного впливу.

Основні засоби та види естетотерапії

Здійснення естетотерапевтичного впливу можливо за допомогою численних засобів, серед яких варто виділити засоби природного та соціального (створені людиною) походження. Види естетотерапії у більшості випадків у своїй назві відображають основний засіб психолого-педагогічного впливу (наприклад, казка — казкотерапія).

Співвідношення основних засобів та видів естетотерапії представлено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. ОСНОВНІ ЗАСОБИ І ВИДИ ЕСТЕТОТЕРАПІЇ

Засоби естетотерапії

Види естетотерапії

МИСТЕЦТВО

літературне

бібліотерапія, техніка абсурдизації (римування, словотворчість, каламбури)

музичне

музикотерапія, вокалотерапія, звукотерапія

образотворче

терапія кольором, світлотерапія, арттерапія

синтетичні види мистецтва:

театрально-драматичне

психодрама, маскотерапія, іміджтерапія

хореографічне

формокорекційна ритмопластика, танцювальна терапія

мистецтво фотографії

фототерапія

TV-мистецтво

телевізійна психотерапія

фольклор

фольклорна арттерапія

ПРИРОДА

ландшафт

натурпсихотерапія, природотерапія

пісок

пісочна терапія

вода

акватерапія

повітря

аеротерапія

аромат

аромотерапія

рослини

квіткотерапія, дендротерапія

тварини

анімалотерапія (петтерапія, дельфінотерапія, іп- потерапія)

каміння (літосфера)

літотерапія

колір

кольоротерапія

світло

світлотерапія

смак

смакотерапія

РЕЛІГІЯ

релігія

православна психотерапія

Засоби естетотерапії

Види естетотерапії

КАЗКА

казка

казкотерапія

лялька

лялькотерапія

ГРА

гра

ігротерапія

образ

імаготерапія

СПІЛКУВАННЯ

любов та дружба

мамотерапія, холдинг терапія

мікросоціум

групова психотерапія, сімейна психотерапія, комунікативна ігротерапія

телефон

телефонна терапія (телефон Довіри)

колектив академічної групи

соціотерапія

СМІХ/сльози

сміх

сміхотерапія

сльози

сльозотерапія

СПОРТ

рух

кінезітерапія

ПРАЦЯ

праця

трудотерапія

хобі

терапія улюбленою справою, хобі-терапія

КОМП’ЮТЕР

комп’ютер

Delete-терапія

Питання для самоперевірки

  1. Дайте визначення естетотерапії, поясність актуальність впровадження курсу естетотерапії у корекційно-педагогічну діяльність дошкільного закладу та у роботу соціального педагога.
  2. Обґрунтуйте сутність естетизації педагогічного процесу. Визначіть об’єкт, предмет та завдання естетотерапії.
  3. Дайте порівняльну характеристику діяльності психотерапевта в психотерапії та педагога в естетотерапії.
  4. Поясність принцип виділення видів естетотерапії серед психотерапевтичних методик.
  5. Парадигма естетотерапевтичного впливу має бути гуманною. Обґрунтуйте цю парадигму відповідно до підвалин гуманістичної педагогіки та особистісно зорієнтованої педагогіки.

Література

1. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании: Учеб. для студ. сред. и высш. пед. учеб. заведений / Е. А. Медведева, И. Ю. Левченко, Л. Н. Комиссарова, Т. А. Добровольская. — М.: «Академия», 2001. — 248 с.

2. Гиппиус С. Тренинг развития креативности. Гимнастика чувств. — СПб.: «Речь», 2001. — 346 с.

3. Зязюн I. А., Сагач Г. М. Краса педагогічної дії. — К., 1997. — 302 с.

4. Карвасарский Б. Д. Психотерапія. — М.: Медицина, 1985. — 305 с.

5. Киященко Н. И. Современные концепции эстетического воспитания. — М., 1998.

6. Лебедева Л. Д. Практика арт-терапии: подходы, диагностика, система занятий. — СПб.: Речь, 2005. — 256 с.

7. Лещенко Марія. Зарубіжні технології підготовки учителів до естетичного виховання. — К., 1996. — 192 с.

8. Психотерапевтическая энциклопедия / Под ред. Карвасарско- го Б. Д. — СПб.: Питер, 1999. — 752 с. Мастера психологии.