Оцінювання майна
6.6. Оцінка забруднення земель та ґрунтів
За величиною зон та рівнем забруднення ґрунтів поділяється на фонове, локальне, регіональне, глобальне [13]. Фоновим вважається такий вміст забруднюючих речовин в ґрунті, котрий відповідає або близький до його природного складу. Локальним вважається забруднення ґрунту поблизу одного або сукупності джерел забруднення. Регіональним є таке забруднення ґрунту, котре виникає внаслідок переносу забруднюючих речовин на віддаль не більше 40 км від техногенних та понад 10 км від сільськогосподарських джерел забруднення.
Глобальними називають забруднення ґрунту, котрі виникають внаслідок дальнього переносу забруднюючої речовини на віддаль більше 1000 км від будь-яких джерел забруднення.
Найбільш небезпечними для ґрунтів є хімічні забруднення, ерозія, засолення. За ступенем небезпеки хімічні речовини поділяються за Держстандартом 17.4.1.02-83 на три класи [81]:
1 клас - високонебезпечні речовини;
2 клас - помірно небезпечні речовини;
3 клас - малонебезпечні речовини.
Клас небезпеки встановлюється за показниками (табл. 6.2).
За ступенем забруднення ґрунти поділяються на сильнозабруднені, середньозабруднені, слабкозабруднені.
У сильнозабруднених ґрунтах кількість забруднюючих речовин в декілька разів перевищує ГДК. Вони мають низьку біологічну продуктивність та істотні зміни фізико-хімічних, хімічних та біологічних характеристик, внаслідок чого вміст хімічних речовин у вирощуваних культурах перевищує норми.
У середньозабруднених ґрунтах перевищення ГДК незначне, що не призводить до помітних змін його властивостей.