Оцінювання майна

5.4. Обмеження в користуванні певними видами земельних ділянок

З метою охорони земель законом установлюються певні обмеження і заборони на користування деякими земельними ділянками.

Так, у відповідності зі ст. 48 ЗКУ на землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, що суперечить їхньому цільовому призначенню чи може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель [113]. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони.

У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняються передача земельних ділянок у власність і надання в користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення.

На землях рекреаційного призначення також забороняється діяльність, що перешкоджає чи може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає чи може вплинути на природний стан цих земель. Навколо історико-культурних заповідників, меморіальних парків, древніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів встановлюються охоронні зони із забороною діяльності, що шкідливо впливає чи може вплинути на дотримання режиму використання цих земель [113].

Статтею 61 ЗКУ встановлені обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж рік, навколо водойм і на островах. Відповідно до цієї статті прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж рік, навколо водойм і на островах забороняється [4]:

а) орання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво й городництво;

б) збереження і застосування пестицидів і добрив;

в) улаштування літніх таборів для худоби;

г) будівництво будь-яких споруджень (крім гідротехнічних, гідрометричних і лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів і стоянок автомобілів;

г) улаштування смітників, перегноєхранилищ, нагромаджувачів рідких і твердих відходів виробництва, цвинтарів, скотомогильників, полів фільтрації і т.п.;

д) миття й обслуговування транспортних засобів і техніки. Об´єкти, що знаходяться в прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації спорудження, а також такі, що не відповідають установленим режимам господарювання, підлягають виносу з прибережних захисних смуг. Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж рік, навколо водойм і на островах, установлюється законом.

Для забезпечення експлуатації і захисту від забруднення, ушкодження і руйнування каналів зрошувальних і осушувальних систем, гідротехнічних і гідрометричних споруджень, водойм і гребель на берегах рік виділяються земельні ділянки смуг відводу з особливим режимом використання [9].

Статтею 62 ЗКУ встановлені обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів, а також на островах у внутрішніх морських водах.

У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів, на островах у внутрішніх морських водах забороняється [113]:

а) улаштування полігонів побутових і промислових відходів і нагромаджувачів стічних вод;

б) улаштування вигрібних ям для нагромадження господарсько-побутових стічних вод обсягом понад 1 м3 на добу;

в) улаштування полів фільтрації і створення інших споруджень для прийняття і знезаражування рідких відходів;

г) застосування сильнодіючих пестицидів. Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток, лиманів і на островах у внутрішніх морських водах установлюється законом.

На підходах до портів, каналів, мостових, кабельних і повітряних переходів, водозабірних і інших об´єктів законом можуть встановлюватися обмеження у використанні земель.

Особливий режим використання мають також землі транспорту і зв´язку [84]. Так, на землях авіаційного транспорту, зокрема, на приаеродромній території, законом вводиться особливий режим використання земель. Уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони.

Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній зв´язку, що проходять поза населеними пунктами, а також навколо випромінювальних споруджень телерадіостанцій і радіорелейних ліній встановлюються охоронні зони. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі також встановлюються охоронні зони.

У відповідності зі ст. 167 ЗКУ господарська й інша діяльність, що допускає забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично припустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Нормативи гранично припустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади в галузі охорони здоров´я і санітарного нагляду, екології і природних ресурсів [108]. Забруднені небезпечними речовинами земельні ділянки використовуються з дотриманням встановлених обмежень, вимог щодо запобігання їхнього небезпечного впливу на здоров´я людини і навколишнє середовище.

Рівень забруднення ґрунтів враховується при наданні земельних ділянок у користування, вилученні їх з господарського обороту і зміні характеру і режиму використання.

Ґрунт земельних ділянок є об´єктом особливої охорони. Так, згідно зі ст. 168 ЗКУ [7] власники земельних ділянок і землекористувачі не мають права здійснювати зняття і перенос ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням і охороною земель.

При здійсненні діяльності, пов´язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок і землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, збереження поверхневого шару ґрунту і нанесення його на ділянку, з якого він був знятий (рекультивація), чи на іншу земельну ділянку для підвищення його продуктивності й інших якостей.