У науковій літературі про інвестиційні розрахунки в умовах невизначеності для прийняття рішення рекомендуються такі методи: метод коректив, метод аналізу чутливості, метод аналізу ризику, метод дерева рішення.

При використанні методу коректив деякі вихідні дані інвестиційних розрахунків змінюють шляхом знижок або надбавок за ризик: підвищують розрахункову ставку, розмір поточних виплат тощо. Однак цей метод має суттєві недоліки, насамперед суб’єктивність при визначенні величин задаваних змін.

Аналіз чутливості застосований для різних моделей розрахунку інноваційних (інвестиційних) проектів, а аналіз ризику і метод дерева рішень — при побудові спеціальних моделей.

Методом аналізу чутливості визначається:

ситуація, 1 — зміна значень цільової функції (чистої поточної вартості, внутрішньої норми доходу тощо) при змінах однієї або кількох вихідних величин;

ситуація 2 — значення однієї або декількох вихідних розрахункових величин (їхньої комбінації) при заданому найменш сприятливому значенні цільової функції.

У загальному вигляді для проведення аналізу чутливості (як у ситуації 1, так і в ситуації 2) використовують елементи багатофакторного аналізу. Існує формалізована математична модель взаємодії чинників, елементи якої використані нижче. У ситуації 2 вихідні величини характеризуються як критичні і визначають допустимі відхилення значень вихідних величин від їхніх початкових значень (очікуваних або найбільш імовірних), не змінюючи (або змінюючи з невеликим відхиленнями) значення абсолютної і відносної корисності.

Кількість і вид досліджуваних величин, а також досліджуваних відрізків часу для обчислень залежать від цільової функції. При визначенні чистої поточної вартості інноваційного проекту, ще переслідує мету в результаті реалізації інновації розширити виробництво або забезпечити випуск нового продукту, розглядають так вихідні величини:

  • витрати на купівлю об’єкта інтелектуальної власності;
  • обсяг збуту продукції за ліцензією, продажну ціну виробу;
  • залишкову вартість устаткування;
  • термін експлуатації;
  • виплати, що залежать і не залежать від обсягів виробництва;
  • розрахункову відсоткову ставку.

Аналіз чутливості дозволяє фрагментувати визначені вихідні величини і проводити самостійне дослідження кожної із складових час тин вихідної величини, що визначає різноманіття підходів у про веденні аналізу чутливості.

При проведенні аналізу чутливості за дотримання умов ситуації 1 визначають значення відхилень вихідних величин від їхніх вихідних значень (у відсотках або відповідних одиницях) або задають альтернативні значення вихідних даних. На основі цього можуть бути визначені відповідні значення цільової функції.

На прикладі розглянемо проведення аналізу чутливості при визначенні найбільш вигідного рішення в моделі чистої поточної вартості, що передбачає таке:

  • податки і трансфертні витрати не враховуються;
  • відповідно до інноваційного проекту виробляється тільки один вид продукції;
  • обсяг виробництва дорівнює обсягу збуту, платежі проводяться в такому порядку:

а) виплата за придбання ліцензії — початок першого періоду (t=0);

б) поточні надходження і виплати (роялті) — закінчення кожного періоду;

в) реалізація залишкової вартості устаткування — закінчення терміну експлуатації (t=T).

Варіанти вимірювання вихідних величин можуть бути різними, що суттєво розширює можливості описаного вище методу для прийняття обґрунтованих рішень. Вочевидь, є доцільним як встановлення функціональних залежностей між окремими вихідними величин на основі формалізованих математичних моделей, так і накладення на функціональні залежності даних результатів прогнозних досліджень.

При визначення умов ситуації 2 можуть бути знайдені критичні значення вихідних величин, що зумовлюють межу ВИГІДНОСТІ ДЛ£ прийняття рішень.

Критичні значення відсоткової ставки та терміну експлуатації через математичну складність їх виділення із співвідношення, що визначає чисту поточну вартість, одержати вкрай важко. Критичні значення і´ та Т´ дорівнюють відповідно внутрішній відсотковій ставці та динамічному терміну експлуатації.

Аналіз чутливості дає змогу досліджувати кілька вихідних величин одночасно. При цьому геометричне місце точок, що відповідають обчисленим критичним значенням, утворить деяку «критичну» поверхню, число вимірів якої менше від кількості розглянутих вихідних величин на одиницю. Якщо задане значення чистої поточної вартості дорівнює нулю, а ціни й обсяг збуту для всіх періодів однакові, то функціональна залежність їхніх критичних значень (при одночасному аналізі цін і обсягу збуту виробництва — якщо інноваційний проект передбачає випуск продукції).

Залежність чистої поточної вартості від ціни виробу та обсягу збуту дозволяє зробити висновок про рівень корисності проекту, беручи до уваги відхилення початкової комбінації вихідних величин від їх критичних значень.

Наведені методи аналізу можуть використовуватися також для оцінки кількох альтернативних проектів. Зокрема, аналіз чутливості може бути проведений для виявлення відносної вигідності інноваційних проектів парами. При цьому для кожної вихідної величини доцільно визначити різні типи критичних значень, один з яких одержують за умови сталості вихідних величин одного об’єкта і використанні відповідного цим величинам значення чистої поточної вартості як вихідного значення при визначенні критичних значень для іншого інноваційного проекту (тип 3).

Якщо обидва об’єкти характеризуються однаковими значенням чистої поточної вартості (точка С), то легко визначити критичні значення величин, що мають для обох об’єктів однакове значення (для величин з ненадійним сподіванням, наприклад, обсяг виробництва або збуту продукції по двох розглянутих об’єктах) (тип 2). Відповідно до визначення критичних значень за методикою типу 1 останні (точки т in) виявляються при задаванні нульового значення цільової функції — чистої поточної вартості.