Інформаційно-аналітична діяльність
9,2. Проблеми розвитку ІАД в Україні
Проблеми побудови інформаційного суспільства в Україні все активніше стають на порядок денний. За цією темою було проведено міжнародний конгрес, учасники якого прийняли підсумковий документ, де, зокрема, було зазначено, що обізнаність суспільства щодо можливостей нових інформаційно-телекомунікаційних технологій ще недостатня, а увага політичних та урядових діячів до проблем побудови інформаційного суспільства не досягла потрібного рівня, проте Україна має потенціал та реальні можливості щодо розбудови інформаційного суспільства.
Указом Президента України надано потужний імпульс розвитку українського сегмента світової мережі Інтернет. Створення сприятливих умов для інвестування цієї сфери дозволить активізувати використання мережі Інтернет в закладах освіти та науки, поєднати зусилля державних органів, операторів, і громадських організацій, заінтересованих в удосконаленні , підвищення ефективності п використання.
Вироблення чіткої державної позиції з питання відтоку спеціалістів у сфері інформаційних технологій за межі країни дозволить вирішувати як в інтересах громадян, які виїжджають за кордон, так і сприяти розвитку цієї стратегічної сфери. Початок фінансування Національної програми інформатизації дозволив перейти до стадії реального виконання її завдань. Бюджетні кошти використовувалися виключно на підтримку загальнонаціональних пріоритетів - інформатизація соціальної сфери, науки, освіти, культури, а також створення загальнодержавної системи інформаційно-аналітичної підтримки діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інформаційно-аналітичного забезпечення правоосвітньої діяльності, законотворення, нормотворення та правозастосування.
А ось показники, за якими Україна відстає найбільше:
- Негативний для IT ефект від системи оподаткування - 127-е місце < 134 країн
- Захист прав власності - 123
- Незалежність судової системи -119
- Ефективність правової системи -116
- Захист прав інтелектуальної власності -114
- Важливість інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в урядовому баченні майбутнього країни -114
- Ефективність органів правозастосування (МВС, прокуратура) -113
- Наявність ІКТ серед пріоритетів уряду - 110
- Загальне податкове навантаження -107
- Інтенсивність конкуренції на внутрішньому ринку -105
- Вартість телефонних ліній для бізнес-абонентів - 104
- Застосування широкосмугового Інтернету в домогосподарствах -100
Це больові точки, які стримують розвиток IT в Україні.
До найбільш нагальних проблем, що стосуються питань галузевої інформатизації, належать:
1. Неврегульованість нормативної бази щодо порядку, форм та змісту інформаційного обміну між управлінськими установами, результатом чого с як дублювання інформації, так і її відсутність.
Користувачі вимагають доступу до інформаційних ресурсів інших структур, але не формулюють конкретно, для вирішення яких завдань яка саме інформація потрібна та хто її продукує. Це свідчить про недостатню ефективність інформаційної взаємодії підрозділів на організаційно-адміністративному рівні.
Головним неврегульованим моментом щодо форм та засобів інформаційної взаємодії на сучасному технологічному рівні є відсутність правового статусу електронних документів.
2. Неврегульованість нормативно-технічного забезпечення (стандарти, технічні умови тощо) процесів інформатизації є чинником, що певною мірою
утруднює взаємодію та координацію програм інформатизації Тут є досить багато неврегульованих моментів - починаючи з відсутності сталої термінології та стандартів і закінчуючи відсутністю критеріїв класифікації засобів інформатизації. Ці чинники впливають переважно саме на органи, оскільки приватні підприємницькі структури мають змогу вирішувати їх у робочому порядку, як, власне, і закріплюються зараз більшість стандартів у цій сфері діяльності. Орієнтація Держстандарту України на прийняття ISO-сумісних стандартів у сфері інформатизації за прискореною процедурою слід вважати оптимальним шляхом вирішення цієї проблеми.
3. Використання застарілої або нестандартної обчислювальної техніки для забезпечення виконання функцій. Це не завдає перешкод виконанню функцій, що покладені на інформцентри чинним законодавством. Переважну більшість (приблизно 70%) персональних комп´ютерів, що використовуються у виробництві в якості робочих станцій, становлять Windows-сумісні комп´ютери класів 486DX2-80 - Intel Pentium 166-233 (орієнтовані на роботу з операційними системами сімейства Windows 95, 98). Всі вони, незважаючи на моральну застарілість (комп´ютери цих класів зняті з виробництва), сумісні з найсучаснішими моделями, принаймні на рівні обміну даними.
4. Проблема придатності існуючих галузевих інформаційних систем для інтеграції на національному рівні ще не знайшла відповідного відображення в інформатизацінних програмах. Інтеграція галузевих інформаційних систем до загальнонаціональної можлива за умови чіткого формування інформаційних потоків та їх технічної реалізації на платформі, що належить до відкритих систем.
Виконанню цього завдання має сприяти розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо інтеграції програмного, інформаційного, технічного забезпечення інформаційно-аналітичних систем різного рівня та призначення, інженерії якості програмних систем. На підтримку процесів соціально-економічного розвитку будуть створені інтегровані системи баз даних та різнострокового моніторингу основних індикаторів перебігу цих процесів в країні, окремих регіонах та галузях економіки. Продовжуватиметься створення інших інформаційно-аналітичних систем, які значною мірою дозволять автоматизувати виконання їх функціональних завдань.
У межах формування національної інфраструктури інформатизації основна увага приділяється виконанню інтегруючих завдань:
розробленню концепції та програми створення національної телекомунікаційної інфраструктури, а також створенню першої черги телекомунікаційної інфраструктури;
- розробленню концепції та програми створення інформаційнім ресурсів органів державної влади, а також створенню автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру і державного банку цифрової картографічної інформації території України з використанням геоінформаційиих технологій.
Передбачається розвиток інформаційних технологій, насамперед у тих ділянках, де вітчизняні розробки відповідають світовому рівню. Це стосується, зокрема, нейромережних технологій, створення засобів інтелектуалізації широкого призначення.
Головною характеристикою стану інформатизації в Україні е посилення її ролі та значимості для суспільства.
Державна політика інформатизації спрямовувалася ш, раціональне використання промислового та науково-технічного потенціалv матеріально-технічних і фінансових ресурсів для створення сучасної´ „формаційної інфраструктури в інтересах розв´язання комплексу поточних .а перспективних завдань розвитку України, забезпечення системного, комплексного і узгодженого розвитку інформатизації.
Продовжувалося міжнародне співробітництво у сфері інформатизації, ринок інформатизації все більш окреслюється і поступово розвивається, помітно активізувався процес інформатизації у регіонах.
Завдяки великій наполегливій і копіткій роботі Державної, галузевих та регіональних комісій широке коло складних науково-технічних га високоінтелектуальних завдань, які стосувалися роботи більш як 15 тисяч комп´ютеризованих систем, знайшли в нашій країні своєчасне і ефективне вирішення з мінімальними матеріальними та фінансовими витратами.