• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Інформаційно-аналітична діяльність

8.9. Інформаційна культура в управлінській діяльності

Кінець XX століття і початок XXI стали початком ери інформатизації. Відбувається формування нового типу суспільного устрою - інформаційного суспільства. Інформація у наш час означає все. Інформація та поінформованість, в першу чергу, для управлінця - це ключ до перемоги.

Стрімкий розвиток комп’ютерних технологій дозволив створити безпрецедентні засоби передачі інформації, які спричиняють докорінні зміни в усіх сферах людської діяльності. Такий бурхливий розвиток інформатизації суспільства одержав назву інформаційної революції, яка, без сумніву, сприяючи прогресивному розвитку суспільства породила значну кількість проблем, обумовлених ключовою роллю інформації в житті суспільства. У сучасних умовах саме інформація є стратегічним ресурсом, який визначає рівень розвитку держави.

Не можна уявити керівника, менеджера високого рівня, який не працює з комп’ютером, не використовує можливості інформаційних систем. Тому при підготовці державних службовців усіх рівнів необхідно враховувати такий важливий аспект, як інформаційна культура. Необхідність підготовки управлінців нового - інформаційного суспільства - передбачає зовсім новий підхід. В інформаційному суспільстві найбільш гостро піднімається проблема вміння швидко та правильно знаходити потрібний обсяг інформації, систематизувати, аналізувати його і, беручи до уваги можливі ризики, в потрібному напрямі готувати управлінське рішення. Це говорить про те, що людина повинна мати певний рівень культури при роботі з інформацією.

Необхідно зазначити, що зміст поняття „інформаційна культура” найточніше відображає взаємодію окремої особистості з навколишнім інформаційним середовищем й інформаційним простором. Це поняття включає в себе не тільки вміння правильно працювати на комп’ютерах, в Інтернеті, в корпоративних мережах, але і всі інші сторони багатогранного поняття „культура”, адаптованого до інформаційного суспільства, тобто знаннями і вміннями у сфері інформаційних технологій, а також бути знайомим з юридичними і етичними нормами у цій сфері.

Найважливішою складовою частиною інформаційної культури сучасної людини є комунікативна культура з використанням сучасних інформаційних технологій. Розвиток мережевих інформаційних технологій зробив інформаційні ресурси глобальної мережі Інтернет потенційно доступними більшості людства. Вміння отримувати необхідну інформацію з мережі стає невід’ємною частиною інформаційної культури людини. Робота в комп’ютерних мережах вимагає Знань і дотримання правил поведінки. Існують певні правила роботи з електронною поштою та участі у телеконференціях.

Таким чином, людина володіє інформаційною культурою, якщо:

- має уявлення про інформацію та інформаційні процеси, будову комп´ютера та його програмне забезпечення;

- уміє з достатньою швидкістю вводити інформацію з клавіатури та працювати з графічним інтерфейсом програм за допомогою мишки;

- уміє використовувати інформаційне моделювання при розв’язанні завдань за допомогою комп’ютера;

- уміє створювати та редагувати документи, в тому числі мультимедійні презентації,

- уміє обробляти числову інформацію за допомогою електронних таблиць;

- уміє використовувати бази даних для зберігання та пошуку інформації;

- уміє використовувати інформаційні ресурси комп’ютерної мережі;

- знає і не порушує закони про авторські права на комп’ютерні програми;

- дотримується етичних норм при публікації інформації в мережі Інтернет і в процесі спілкування за допомогою мережі Інтернет.

Основна перешкода, що стоїть на шляху масового впровадження інформаційно-аналітичних технологій в управлінську діяльність, - це нестача кадрів (особливо в регіонах), що добре орієнтуються на українському та міжнародному ринках, володіють технологіями і методикою інформаційно-аналітичної роботи, а також здатних генерувати і далі розвивати методологію роботи.

Українська вища школа раніше ніколи спеціально не займалася проблемою підготовки фахівців даного профілю. Однак сьогодні на перший план вийшла проблема підготовки фахівців, які можуть інформаційно забезпечити ухвалення оптимального рішення в умовах недостатньої визначеності.