Інформаційно-аналітична діяльність

8.6. Поняття інформаційної культури

Всебічний аналіз наукової літератури дає підставу стверджувати, що інформаційна культура є значною теоретичною основою перебудови свідомості особи, суспільства, світового співтовариства із умовах формування сучасного етапу інформаційного суспільства. Проте проблеми інформаційної культури в наш час ще недостатньо однозначно й повно вивчені системно, отже, потребують комплексного інтегрованого паукового осмислення.

Звідси постають завдання щодо вирішення важливих питань інформаційної культури, зумовлених, зокрема, такими чинниками:

  1. наявністю проблеми сучасного державотворення в Україні;
  2. розкриттям змісту інформаційної діяльності в сучасних умовах як одного з проявів загальнолюдських цінностей;
  3. подальшим дослідженням структури інформаційної культури як соціального (феноменологічного) явища;
  4. визначенням перспектив взаєморозвитку соціального, індивідуального, морального аспектів інформаційної культури та відображенням їх у праві, зокрема у процесі правового регулювання суспільних інформаційних відносин;
  5. визначенням основних напрямів формування інформаційної культури.

У науковій літературі наведено такі аспекти щодо визначення поняття «інформаційна культура»:

1) численні досягнення певного людського суспільства (групи людей, нації, народу, держави, міжнародного співтовариства) у сфері інформаційній відносин (у тому числі мистецтва, науки, техніки тощо);

2) відповідний рівень розвитку інформаційних відносин на певний момент часу, в певному просторі й колі осіб, що визначається порівняно з попередніми показниками інформаційної культури;

Ч) численність практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, які відображають історично досягнутий рівень розвитку суспільства й людини у сфері інформаційних відносин і втілюються в результатах інформаційної діяльності.

У вужчому розумінні інформаційна культура - це сфера духовного життя суспільства, що охоплює насамперед систему виховання, освіти, наукової й мистецької творчості, у контексті інформаційних відносин, а також установи і організації, що забезпечують їх функціонування (школи, виші навчальні заклади, клуби, музеї, театри, творчі спілки, товариства тощо).

Інформаційна культура на сьогодні є одним з основних критеріїв розвиненості держави.

Сьогодні актуальним є поняття "інформаційна нерівність", яке вперше з´явилося в документі «Рекомендації Європейській раді; Європа та глобальне інформаційне суспільство», відомому як доповідь Бангеманна.

Інформаційна нерівність полягає у небезпеці розподілу суспільства на тих, хто "має" доступ до інформаційних благ, і тих, хто "не має" такого доступу.

Європейське суспільство цілеспрямовано працює над запобіганням такого розподілу суспільства. Україна, якщо вона робить європейській вибір, має забезпечити умови подолання інформаційної нерівності громадян.

Інформаційна культура - це складова культури особистості, що полягає у володінні інформаційними технологіями на рівні, який дозволяє людині аналізувати різні способи розв´язання інформаційних задач певної сфери життєдіяльності та обирати з наявних способів найбільш ефективні.

Інформаційна культура передбачає наступне;

- вміння формулювати мету діяльності та обирати найбільш адекватний поставленій меті інформаційний засіб;

- вміння систематизувати і адекватно сприймати інформацію, отриману з різних джерел;

- рефлексія власної діяльності з використанням інформаційних засобів;

- відкритість до сприйняття нової інформації, здатність до навчання протягом усього життя.

Базовою складовою інформаційної культури є комп´ютерна грамотність.

Комп´ютерна грамотність - це сукупність знань та вмінь необхідних для використання комп´ютерних засобів для розв´язання завдань професійної, освітньої, соціальної та інших сфер діяльності людини.

Комп´ютерна грамотність передбачає можливість використання комп´ютера в якості засобу діяльності так само вільно, як сучасна людини вільно володіє навичками письма та рахування.