Інформаційно-аналітична діяльність
8.4. Діяльність прес-служб
Прес-служба — це структурний підрозділ, який забезпечує інформаційні та комунікаційні потреби урядових відомств, політичних, громадських, бізнесових, а також постійно діючих міжнародних організацій.
Відділ преси (або відділ громадських зв´язків) — структурний підрозділ у міністерствах і відомствах (інформації, культури, туризму), який здійснює цілеспрямовану роботу серед акредитованих кореспондентів, забезпечуючи їх інформацією і сприяючи контактам журналістів з різними організаціями та громадськими діячами.
Прес-центр — спеціальний підрозділ, що створюється на час проведення великих і важливих заходів (міжнародна конференція, виставка, з´їзд, багатосторонні міждержавні переговори) з метою їх інформаційного забезпечення.
Завдання прес-центру:
- акредитація кореспондентів;
- підготовка оперативної інформації;
- організація прес-конференцій;
- сприяння в контактах з учасниками.
Прес-аташе — співробітник в апараті посольства, уповноважений здійснювати безпосередні контакти з пресою країни перебування.
Подекуди посади прес-секретаря та речника сприймають мало не як синоніми, хоча це суттєво різні посади з притаманним кожній колом обов´язків.
Прес-секретар — особа, яка планує, організовує, координує процес реалізації та оцінює комунікаційну діяльність усієї організації.
До обов´язків прес-секретаря та його штату (прес-служби) входять:
- написання та публікація матеріалів;
- налагодження та підтримання відносин з мас-медіа;
- дослідження та оцінювання ставлення громадськості до діяльності організації;
- дорадча діяльність;
- влаштування спеціальних подій;
- речництво;
- виробництво медіа-продукції;
- тренінг працівників комунікаційним навичкам;
- організація контактів із потенційно партнерськими організаціями
Відповідно до поставлених керівництвом організації завдань прес-служба
може виконувати реагувальну та упереджувальну функції.
Реагувальна функція полягає в пошуку і наданні адекватної відповіді на подію, яка відбулася (часто кризового характеру).
Огляд діяльності вітчизняних прес-служб свідчить про те, що перевагу віддають реагувальному характеру діяльності. А це зумовлює невиправдані витрати людських ресурсів (розв´язувати проблему беруться гуртом), стресові ситуації, програш у часі, а головне — не дає гарантій на успіх.
Альтернативою реагувальній функції є упереджу вальна, коли, передбачаючи кризову ситуацію, готують достатню кількість варіантів відповіді, здатної досягти інформаційного успіху. Це дає змогу уникнути стресових ситуацій у прийнятті рішення, обмежити коло учасників до необхідної кількості й у такий спосіб заощадити людські ресурси, отримати виграш у часі та суттєво збільшити шанси на інформаційний успіх, запропонувавши кілька варіантів повідомлення.
Як зазначалося, речництво є лише однією з функцій прес-служби. Але це зовсім не применшує ваги цієї роботи. Скоріше навпаки — речник презентує публіці організацію загалом.
Речник — особа, уповноважена виступати від імені організації пропагувати серед аудиторії її політику та роз´яснювати конкретні акції
Про вагомість посади речника в американській адміністрації свідчить той факт, що президент особисто оголошує про свій вибір. Робота речника Білого дому вважається як однією з найпрестижніших, так і однією з найважчих в американському керівництві. Іноді необачні заяви призводили до потрясінь на біржах і до міжнародних конфліктів.
Щоб успішно виконувати свої обов´язки, речник повинен мати постійний доступ до керівника. Роботу спеціаліста з паблік рилейшнз порівнюють з адвокатською або навіть лікарською практикою. У разі урядового паблік рилейшнз речник належить до обмеженого привілейованого кола осіб, які можуть без попередження бачитися з першою особою держави.
Речник повинен мати певні риси. Розглянемо основні з них.
Доступність і відкритість. Це не означає, що речник мусить постійно спілкуватися з журналістами. Ідеться про системність такого спілкування передусім через заздалегідь оголошені брифінги.
Володіння оперативною інформацією. Речник постійно зазнає атак з боку журналістів, які прагнуть негайно отримати інформацію з питання, що їх цікавить. Слід знову наголосити на необхідності передбачувати питання, що можуть постати у зв´язку з певною подією.
Політична коректність. Це свідоме уникнення вживання такої лексики або стилістичних зворотів, які б спровокували звинувачення в упередженому ставленні на соціальному, расовому, національному, статевому або побутовому ґрунті.