• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Інформаційно-аналітична діяльність

7.9. Методика діагностики економічного стану

Новим, але вельми затребуваним напрямом вивчення регіональних ринків, у тому числі й ринку інформації, є діагностика. Це підтверджує її актуальність як системного наукового способу вивчення різних напрямів територіального розвитку.

Процес діагностики є аналітичною діяльністю з метою визначення якісних або кількісних характеристик ринкового середовища в регіоні і складається з етапів: підготовчого, діагностики, завершення.

Підготовка. Збір первинної інформації → Попередній діагноз → Планування дій → Діагностика → Формування бази даних → Детальне вивчення внутрішніх і зовнішніх причинно-наслідкових зв´язків → Аналіз і синтез фактів →

Завершення → Оцінка → Заключний звіт

У результаті розгляду проблеми розвитку соціально-економічної діагностики ринків можуть бути сформульовані такі напрями пі розв´язання:

- повинна бути сформована загальна регіональна інформаційна база (база даних) для соціально-економічної діагностики та економічного регулювання, заснована на універсальних моделях ефективного функціонування;

- місцеві органи управління (обласного і міського рівня) повинні мати у своєму штаті фахівців з ринкової діагностики, які володіють основами регіонального управління і регулювання економіки в умовах ринку, навчені правилам економічного контролю за станом ринку і підготовки прийняття відповідних управлінських рішень;

- у регіоні має бути упроваджено систему постійного моніторингу стану стратегічних ринків;

- за одержаними відхиленнями від нормального функціонування повинні бути детально проаналізовані причини їх виникнення, намічені та реалізовані заходи щодо їх усунення або зниження впливу;

- при неможливості усунення основних причин треба здійснити прогноз майбутнього соціально-економічного стану і при його негативному результаті розробити заходи щодо певної переорієнтації господарської діяльності.

Так само слід виділити і згрупувати проблеми, які стримують розвиток діагностики інформаційного ринку в Україні:

- неповнота або відсутність необхідної первинної інформації, баз даних, можливих напрямів діагностики;

- діагностики (методологією, методами, моделями), фахівцями, що здійснюють діагностику;

- несформованість оцінних класифікацій визначення станів ринку,

- відсутність критеріїв порівняння;

- відсутність комплексності більшості досліджень, що проводяться:

- проведення аналізу станів більшості ринків без дії екзогенних чинників;

- орієнтація показників у здійснюваних дослідженнях на вартісні оцінки, побудовані на існуючій системі фінансового аналізу, бухгалтерського обліку і звітності, які значною мірою не відповідають динамічним умовам ринкової економіки за чинниками, що враховуються, періодичністю проведення аналізу, напрямами аналізу тощо;

- відсутність акценту на урахуванні економічної ефективності кожного виду послуги або інформаційного продукту, унаслідок чого не реалізується ринкова приналежність кожного продукту або послуги;

- відірваність у часі результатів аналітичних досліджень, що проводяться, оскільки моніторинг здійснюється неперіодично, внаслідок чого діагноз неблагополуччя запізнюється настільки, що причини невідповідності нормальному функціонуванню вже неприпустимо розбалансовують соціально-економічний стан ринку і можуть привести до кризового стану і т. п.

Потреба в діагностиці стану інформаційного ринку украй необхідна підприємствам, працюючим в межах даних ринків, плануючим вхід на даний ринок, або обслуговуючим його, споживачам продуктів і послуг, регіональним органам влади і державним організаціям, міжнародним інститутам.

Можна виділити напрями діагностики регіональних ринків за низкою основних потенційних замовників.

Першим напрямом є діагностика для підприємств і організацій, зацікавлених у виході на дані ринки. Найбільш розроблений напрям в теоретичних положеннях і на практиці — маркетинг організацій, продукто-диференційований, міжнародний маркетинг тощо.

Другим напрямом виступає діагностика для державних і регіональних органів влади, зарубіжних інвесторів і міжнародник інститутів. Цей новий, мало розроблений напрям стоїть найближче до регіонального маркетингу. Тут так само виділяються маркетинг інформаційної діяльності, ринків інформаційних послуг і продуктів, інформаційного забезпечення, оцінка інвестиційних рейтингів.

Таким чином, можна прослідити чіткий взаємозв´язок між діагностикою і маркетинговими дослідженнями. Можна стверджувати, що діагностика є ширшим дослідженням і ставить за мету визначення стану ринку, узагальнення напряму і може включати одне або декілька маркетингових досліджень. Мета діагностики — визначення стану ринку, тобто рівня його розвитку.

Що стосується аналізу та обробки маркетингової інформації про стан ринків, то тут цілком застосовні методи, що вже широко апробовані і позитивно себе зарекомендували: порівняння табличних даних; збір первинної інформації: статистичний; графічний; емпіричне узагальнення експериментальних результатів.

Значну допомогу у знаходженні основних причин незбалансованості в розвитку і функціонуванні можуть надати моделі функціонування ринків, серед яких найбільш інформативними, наочними і простими у використанні є графічні.