• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Інформаційно-аналітична діяльність

7.5. Електронна комерція

Електронна комерція (Е-комерція) — це поняття, що описує процес купівлі, продажу або обміну виробів, послуг та інформації за допомогою глобальної комп´ютерної мережі Інтернет.

На основі досягнень з фізики твердого тіла інтенсивного розвитку електропіки і сучасних інформаційних технологій створено новий спосіб ведення бізнесу в мережі Інтернет — Е-комерцію. Зараз Е-комерція широко використовується у різних видах комерційної діяльності. Головними типами Е-комерції є бізнес для споживача (В2С) та бізнес для бізнесу (В2В). У бізнесі типу В2С здійснюються он-лайнові транзакції між бізнесовими структурами та індивідуальними споживачами. У бізнесі типу В2В бізнес-структури здійснюють он-лайнові транзакції з іншими бізнес-структурами. Є також послуга типу бізнес для службовців (В2Е).

Е-комерція стала вже значним глобальним економічним фактором. Інфраструктурою Е-комерції, є мережі, вони стали стандартним елементом навколишнього середовища для бізнесових, домашніх і урядових застосувань. Телекомунікаційні мережі об´єднують велику кількість комп´ютерів та інших електронних пристроїв, розміщених в різних країнах. Це дає змогу користувачам мати доступ до інформації, яка фізично зберігається в різних місцях, а також зв´язуватися та співпрацювати з людьми, далеко віддаленими географічними відстанями. Велика кількість людей користується комп´ютерами, з´єднаними з глобальною мережею Інтернет або інтранет. Інтранет є корпоративною або урядовою мережею, в якій використовується інструментарій Інтернет, а саме, Веб-браузери та протоколи Інтернет. Є ще одне комп´ютерне оточення, яке називається екстранет-мережа, вона зв´язує багато мереж типу інтранет.

Чому компанії використовують Е-комерцію? Пояснюється це тим, що інформаційні технології взагалі та Е-комерція зокрема є помічниками у веденні бізнесу в усьому світі. Е-комерція стала також каталізатором фундаментальних змін у структурі, операційній діяльності та менеджменті організацій.

Поняття Е-комерції, згідно з означенням, описує транзакції між партнерами в бізнесі. Дехто вважає таке означення занадто вузьким, тому введено поняття "Е- бізнес", яке є більш загальним і широким. Е-бізнес охоплює не тільки купівлю та продаж товарів і послуг, а й обслуговування споживачів, співпрацю з бізнес-партнерами, здійснення транзакцій в межах організації.

У подальшому використовуватимемо більш широке поняття Е-комерції, яке фактично еквівалентне Е-бізнесу. При викладі матеріалу застосовуватимемо ці два поняття.

Е-комерція може приймати багато форм залежно від ступеня перетворення в цифрову форму. Продукт може мати фізичну або цифрову форму, компонент може бути фізичним або цифровим, процес також може бути фізичним або цифровим. У традиційній комерції всі виміри є фізичними, тоді як у чистій комерції всі виміри є цифровими. У деяких випадкахможе бути суміш цифрових і фізичних вимірів.

Моделі ведення Е-комерції. Існує багато шляхів, якими компанії можуть заробляти гроші за допомогою Інтернет. Найбільш відомим способом є продаж товару, наприклад, інформаційних продуктів. Іншими формами збільшення доходу є використання порталів, молів, он-лайнових аукціонів, філіалів сайтів, банерних оголошень, сайтів оптових продажів, сайтів для електронних видань, сайтів з ліцензування тощо.

• Портали: являють собою багатофункціональні сервери, які містять великий обсяг інформації з різних тем. Такі сайти мають тисячі зв´язків (лінків) з інформаційними ресурсами, навчальними програмами, державними установами, торговельними установами тощо. Власник порталу заробляє на тому, що, наприклад, надає продавцю місце на порталі для реклами товару.

• Моли: являють собою великі електронні торговельні центри з чисельними електронними магазинами. В Е-молі різні продавці об´єднуються на одному Веб-сайті. Вони можуть спільно використовувати систему захищених платіжних

трансакцій. Власник молу отримує процент від власників електронних магазинів.

• Аукціони: є інформаційними тематичними базами даних з пошуковими засобами, за допомогою яких клієнти мають змогу ознайомитись з описами та ціною товарів, виставлених на торги. Власники сайтів з аукціонами згідно з укладеними домовленостями отримують відповідний процент від здійснених продаж.

• Філіали сайтів: містять зв’язки з торговельним сайтом і отримують гроші у випадку, якщо покупець з філіалу сайту входить на головний торговельний сайт і здійснює покупку. Філіал сайту звичайно приваблює клієнтів шляхом надання корисної інформації.

• Банер: це реклама на сайті у вигляді анімованого файла, яка містить зв´язки з компанією. Дохід власником сайту отримується тоді, коли відвідувач клацає на банері.

• Сайти оптових покупок: на сайті збирається велика кількість покупців, які бажають купити певний товар. Власник сайту веде переговори щодо скидок з поставщиком товару і отримує комісійні.
• Сайти для електронних видань: розміщують журнали, газети, дайджести, книги в електронному вигляді. Власники сайтів отримують кошти різними способами, включаючи рекламу та оплату від виробників залежно від відвідувань сайту.
• Сайти для ліцензування: надають ліцензії, наприклад, з використання програмного забезпечення.

Саме такі засоби змінили обличчя роздрібної торгівлі, оскільки швидкий зв´язок за допомогою Інтернету, наприклад, зробив можливими і популярними оптові покупки зі значними скидками та велику кількість нових комерційних моделей. Зараз найпопулярніші такі комерційні моделі, які включають комплекс послуг, починаючи від безкоштовних і закінчуючи дуже дорогими. Так, сайт, на якому продасться програмне забезпечення, може надавати безкоштовно деякі базові фрагменти, а досконалі і складні версії програм продавати за високу ціну.

Основною привабливою рисою Е-комерції є те, що вона дає можливість весь час створювати щось нове, зокрема нові бізнес-моделі — методи ведення бізнесу, за допомогою яких компанія створює дохід для забезпечення самої себе. Створено багато типів бізнес-моделей в Е-комерції.

• Модель І: назвіть вашу ціну. Покупець називає ціну, яку б хотів заплатити за певну продукцію чи послугу. Компанія з Е-комерції намагається знайти відповідність між запитом покупця і побажанням продавця продати товар чи послугу за таку ціну. Клієнти мають змогу зробити кілька заявок до того часу, як отримають товар.

• Модель 2: знайдіть найкращу ціну. Покупець формулює, що йому потрібно. Компанія пропонує найнижчу ціну за такий товар чи послугу. Потенційний покупець після цього має 30 хвилин для того, щоб прийняти або відкинути пропозицію.

• Модель 3: динамічне посередництво. Клієнт формулює свої вимоги. Провайдери посередницьких послуг на будь-якому Веб-сайті оголошують згідно з вимогами клієнтів автоматизовані торги. Заявки автоматично пропонуються, поповнюються і розглядаються. Клієнти економлять час і кошти.

• Модель 4: приєднаний маркетинг. У такому випадку укладається угода, згідно з якою маркетинговий партнер (організація або особа) має домовленість з компанією і направляє клієнтів на Веб-сайт цієї компанії для покупки. Такий маркетинговий партнер отримує від 3 до 15% комісійних від вартості покупки у випадку, коли покупка здійснюється. Фактично йдеться про створення компанією віртуального відділу продаж з виплатою комісійних.

• Модель 5: оптові покупки. Концепція колективної покупки дає можливість невеликим компаніям або окремим особам отримувати значні скидки на великі партії товарів. Посередник здійснює електронне накопичення даних, збирає заявки, а потім проводяться переговори з окремими особами, малими та середніми за розміром компаніями для укладання найкращої угоди.

• Модель 6: проведения електронного тендера. Приватні чи громадські покупці великих партій товару, як правило, здійснюють покупки на основі проведення тендера, що може проводитись в режимі он-лайн, для економії коштів і часу.

• Модель 7: он-лайнові аукціони. На сайті організатора аукціону встановлюється база даних, за допомогою якої реалізуються товари та послуги. При цьому організатор аукціону отримує певну оплату за формування загального списку торгів (лотів), заповнення тематичних категорій та обробку пропозицій. У торгах беруть участь компанії, які виставляють товар, та покупці. Багато компаній таким чином здійснює тестові продажі, використовуючи Інтернет-аукціон для маркетингової оцінки попиту та встановлення початкової ринкової ціни.

• Модель 8: індивідуальний підбір товару. З допомогою електронних засобів є можливість швидко підібрати товар відповідно до індивідуальної заявки, причому товар буде не набагато дорожчим, ніж для звичайного покупця у магазині.

• Модель 9: електронні маркети та фондові біржі. Е-маркети підвищують ефективність продаж. Особливий інтерес представляють вертикальні маркети, яких називають ще вертикальними порталами, або порталами. Вертикальні маркети зосереджуються на одній галузі, наприклад, хімічній або металургійній, і містять велику кількість детальної інформації для професіоналів.

• Модель 10: вдосконалення ланцюга поставок. Однією з головних переваг Е- комерції є можливість створення нових моделей постачання, що може значно покращити роботу ланцюга поставок.

Багато хто вважає, що якщо маєш Веб-сайт, то вже займаєшся Е-комерцією. Насправді ж ведення Е-комерції складна справа, що охоплює десятки застосувань. Для успішної діяльності Е-комерції потрібно набагато більше: досвічений персонал, відповідна державна політика в цій галузі, маркетинг, рекламна діяльність, бізнес- партнери та системи підтримки.