Інформаційно-аналітична діяльність
7.1. Теорія маркетингової комунікації
Маркетингові комунікації а інформаційній діяльності — це процес передачі інформації про інформаційний продукт до цільової споживчої аудиторії. Слід розуміти, що жодне підприємство не в змозі діяти відразу на всіх ринках, задовольняючи при цьому запити всіх споживачів. Підприємство досягатиме успіху лише в тому випадку, якщо воно націлене на такий інформаційний ринок чи його сегмент, клієнти якого з найбільшою вірогідністю будуть зацікавлені в його маркетинговій програмі.
Цільова аудиторія є групою людей, які одержують маркетингові звернення і мають можливість реагувати на них. Навіть гіганти ринку для просування своєї продукції орієнтуються на цільового споживача.
Для ефективної передачі маркетингового звернення можуть використовуватися різні засоби. Наприклад, ціна на інформаційний продукт також може нести покупцям певну інформацію.
Якість інформаційного продукту, його ціна і спосіб розповсюдження можуть нести споживачам важливу ринкову інформацію.
Ці три елементи, разом з маркетинговими комунікаціями, утворюють маркетинг-мікс. Маркетингові комунікації використовуються для демонстрації важливих характеристик трьох інших елементів маркетинг-мікс з метою підвищення зацікавленості споживача в покупці інформаційного продукту. Маркетингові комунікації покликані дати цільовим аудиторіям уявлення про загальну маркетингову стратегію туристичної компанії за допомогою направлення їм спеціальних повідомлень про інформаційний продукт, його ціну і способи продажу з метою зацікавити їх або прийняти певну точку зору.
Комунікація в інформаційній діяльності — це вид діяльності, яка вимагає активної участі як сторони, що посилає сигнал, так і сторони, що приймає його. Тому сигнали не тільки містять інформацію, яку організація прагне передати, а вона має бути достатньо цікавою для споживачів, щоб вони звернули на неї увагу.
Всі маркетингові комунікації спрямовані на те, щоб надати цільовій аудиторії певну інформацію чи переконати її змінити своє відношення або понеділку. І для переконання споживачів застосовують різні способи. Воші можуть використовувати будь-яку інформацію, доводи і стимули.
Всі маркетингові комунікації орієнтовані на вирішення певних завдань, які, у свою чергу, мають відповідати цілям комунікаційної програми. Звичайно, до числа цих цілей входить створення у покупців обізнаності про торгову марку, розповсюдження інформації, підвищення культури ринку, формування позитивного образу туристичної організації або її торгової марки.
Кінцева мета будь-якої стратегії маркетингових комунікацій полягає в тому, щоб допомогти організації продати її інформаційний продукт і таким чином зберегти свій бізнес.
Для успішної роботи на ринку підприємство повинно доставляти свої маркетингові звернення в будь-які місця, де можливий контакт цільової аудиторії з її торговою маркою.
Стадії маркетингових комунікацій:
- Визначення цільової аудиторії
- Визначення і досягнення бажаної мети.
- Вибір змісту сигналу (тексту або створення відповідного зображення).
- Вибір методу просування (газети, телестанції або радіостанції).
- Вибір атрибутів джерела (що потрібно повідомити про продукт або туристичну компанію).
- Використання зворотного зв´язку (проведення дослідження ринку, щоб визначити, наскільки успішно спрацював сигнал).
Часто при комунікаціях використовують підхід У/ЦЦ: У — увага; 1 — інтерес; Б — бажання; Д — дія. Організації повинні спершу привернути увагу клієнта. Далі потрібно зробити сигнал цікавим, інакше одержувач не зверне на нього увагу. Якщо сигнал хороший, то це мас привести до виникнення у одержувача бажання отримати продукт, після чого він зробить дію. Ця спрощена в деяких відносинах модель є корисним провідником у плануванні заходів промоушн.
Набір засобів промоушн складається з реклами, стимуляції просування і продажу інформаційного продукту, діяльності компанії в безпосередньому контакті із споживачем і паблік рилейгинз.
Сигнали від організації про її продукти і про неї саму передаються через елементи набору споживачам, співробітникам, групам впливу й іншим аудиторіям. Кожна з цих груп одержує сигнали більш ніж від одного передавача, елементи набору також живлять один одного, так що сигнали не конфліктують. Елементи набору засобів промоушн не взаємозамінні, так само як інгредієнти в кулінарному рецепті. Завдання, покладене на організації, не може виконуватися за допомогою стимуляції просування і продажу інформаційного продукту. Мета полягає в тому, щоб забезпечити передачу сигналу до клієнта або споживача якомога ефективнішим чином, і вибір методу залежатиме від змісту сигналу, одержувача і бажаного ефекту.
Чинники ефективних маркетингових комунікацій:
Цілі комунікації. Передавач повідомлення повинен чітко знати, яких аудиторій він хоче досягти і якого типу відгук одержати.
Підготовка повідомлення. Необхідно враховувати попередній досвід користувачів інформаційного продукту і особливості сприйняття повідомлень цільовою аудиторією.
Планування методів просування Передавач повинен передавати своє повідомлення методами просування, які ефективно доводять його повідомлення до цільової аудиторії. Ці завдання звичайно виконуються рекламними агентствами або фірмами, що спеціалізуються на виборі інформаційних засобів.
Ефективність повідомлення. Передавач за сигналами зворотного зв´язку повинен оцінювати відгук цільової аудиторії на передані повідомлення.
Найважливішими чинниками, що сприяють посиленню ролі маркетингових комунікацій є той факт, що різноманітні елементи використовуються на тлі постійно зміните соціальних, економічних і конкурентів їх сил.
Підвищення інтересу до особистого фізичного стану і благополуччя викликало швидкий розвиток індустрії здоров´я (включаючи клуби здоров´я і центри аеробіки), зміни в харчуванні (перевага віддасться пташиному м´ясу і морепродуктам) привели до збільшення продажу продуктів, які забезпечують споживачам поліпшення здоров´я і фізичної форми, особливо зниження маси тіла. Споживачі змінили свої пристрасті в їжі, іграх під час відпочинку і свої очікування від життя і продуктів. Змінилися умови праці і відпочинку людей. Ці важливі зміни послужили викликом і створили передумови для практичного втілення гнучкої і творчої політики у галузі маркетингу і маркетингових комунікацій в інформаційній індустрії. [11, с. 149-153].