Інформаційно-аналітична діяльність
6.8. Структура бізнес-планування
Бізнес-планування в економіці України — явище достатньо нове і, як демонструє практика, дуже необхідне. Звичайно, для того, щоб розкрити сутність будь-якого економічного явища або категорії, ми звертаємось до змісту їх функцій.
Функції, які розкривають сутність бізнес-планування:
- перша функція пов´язана з можливістю використання бізнес-плану для розробки загальної концепції, генеральної стратегії розвитку підприємства;
- друга функція — планування дає можливість оцінити та контролювати процес розвитку діяльності підприємств;
- третя функція — залучення до здійснення проектів та реалізації планів розвитку підприємства потенційних партнерів, які можуть вкласти власний капітал або технології.
Зміст функцій указує на те, то бізнес-планування вирішує наступні основні проблеми бізнес-плану для підприємства:
- визначає ступінь життєздатності та майбутньої стійкості підприємства, знижує ризик підприємницької діяльності;
- конкретизує перспективи бізнесу у вигляді системи кількісних та якісних показників розвитку;
- притягає увагу та інтерес, забезпечує підтримку з боку потенційних інвесторів підприємства;
- допомагає отримати цінний досвід планування, розвиває перспективний погляд на підприємство та його робоче середовище.
Отже, на відміну від традиційного планування бізнес-планування враховує не тільки внутрішні цілі підприємства, але й зовнішні цілі осіб, які можуть бути корисними підприємницькій справі — потенційні інвестори, потенційні постачальники та потенційні споживачі підприємства.
Оскільки бізнес-планування охоплює достатньо довгий період, зазвичай 3-5 років, воно може бути ототожнено зі стратегічним плануванням. На відміну від стратегічного, бізнес-планування включає не весь комплекс загальних цілей підприємства, а тільки одну з них, ту, яка пов´язана зі створенням та розвитком визначеного (нового) бізнесу. Вона має чітко окреслені часом межі, по закінченні яких визначені планом цілі та задачі повинні бути викопаними. Крім того, в бізнес-плануванні його функціональні складові (плани виробництва, маркетингу, юридичний план та ін.) мають набагато вагоміше значення, ніж у стратегічному плані, та є повноправними, рівноправними частинами структури бізнес-плану.
Робота по бізнес-плануванню — це дуже трудомісткій та досить довгий процес.
Спеціалісти по бізнес-плануванню одностайні в тому, що сумарний час, необхідний для цього, складає біля 200 годин.
Структура бізнес-плану не є канонізованою, а залежить від багатьох факторів (призначення бізнес-плану, вид бізнесу, масштаби підприємства, його юридичний статус та ін.).
У зв’язку з цим пропонуємо приблизну структуру бізнес-плану, яка розкриває більш детально як вихідну інформацію, так і планові показники, які розробляються на її основі:
- титульний лист;
- резюме;
- історія бізнесу;
- опис продукції (послуг);
- аналіз положення справу галузі;
- оцінка конкурентів та вибір конкурентної стратегії;
- план виробництва;
- план маркетингу;
- організаційний план;
- юридичний план;
- ринок та план продажу;
- фінансовий план;
- програма інвестування;
- охорона довкілля;
- оцінка ризику та страхування;
- додатки.
Зміст титульного листу.
- заголовок плану;
- дата його підготовки;
- хто підготовив план, повна назва та адреса підприємства або підприємця та його домашній телефон;
- для кого підготовлено план.
Для того, щоб скласти бізнес-план, необхідно знати більш детально, якою інформацією повинен бути забезпечений кожен розділ та які на її основі належить розробити планові показники.
Резюме. Це перший та вирішальний розділ бізнес-плану. Пишеться він після того, як бізнес-план повністю підготовлено, всі його розділи прочитані, а його автори та залучені консультанти досягай повної ясності у всіх деталях проекту. Резюме повинне бути коротким, зазвичай в три-чотири сторінки, але краще, якщо резюме розміщується на одній сторінці. Треба враховувати, що сила концентрацій уваги у майбутніх читачів плану (зазвичай дуже зайнятих та ділових людей) на одному з документів, який роздивляються, не є дуже високою — але ж вони змушені Працювати з великою кількістю ділових паперів. Отже, прочитавши одну-дві сторінки резюме потенційні інвестори повинні зрозуміти базові ідеї та перспективи бізнесу підприємства та швидко вирішити — чи варто витрачати додатковий час на читання бізнес-плану. Можливість правильного складання резюме полягає в тому, що потенційні інвестори з перших слів короткого опису запропонованого проекту повинні переконатися в його економічній ефективності та можливості реалізувати задуманий проект.
Структура резюме містить:
- суть проекту: його цілі та потенційну ефективність;
- можливість реалізації проекту в конкретних ринкових умовах;
- хто та як буде здійснювати проект;
- вид діяльності, прогноз попиту, вартість проекту та джерела фінансування проекту;
- потенційні вигоди від інвестування в проект: обсяг продажу, витрати виробництва та збуту, норми прибутку, рівень рентабельності, терміни окупності та повернення інвестованих коштів.
Залежно від характеру бізнесу підприємства та можливості виконавців бізнес-плану можна підготовити два типи резюме: конспективне або описове.
Конспективне — просто повторює в стислому вигляді висновки кожного розділу бізнес-плану. Перевага таких резюме полягає в тому, що вони легко пишуться та в найменшому ступені залежать від здібностей пишучого. Недолік такого резюме — дуже прямолінійний, сухий та діловий тон. Більшість бізнесменів цілком задовольняються конспективними висновками, особливо якщо концепція бізнесу підприємства добре зрозуміла, а ринок та майбутня діяльність достатньо стандартні. Конспективне резюме цілком досягає своєї мети, надаючи досвідним інвесторам необхідну інформацію.
Описове резюме схоже на коротку розповідь. Пишучому таке резюме необхідно мати достатні здібності, щоб, надаючи потрібну інформацію, викликати хвилювання та ентузіазм у читача (потенційного інвестора) та не впасти в перебільшення.
Історій бізнесу. Цей розділ складається, якщо підприємство вже працювало й пройшло певний шлях розвитку та відображає реальні успіхи, які підприємство досягло в минулому. Підсумки діяльності необхідно також пов´язати з наміченими цілями та орієнтирами.
Опис продукції (послуг). Бізнес-план повинен містити детальний опис майбутнього товару. При цьому властивості товару повинні бути сполученими з потребами його потенційних покупців. В бізнес-плані повинні бути відображені тенденції застосування обраного товару (чи буде з часом його застосування зростати або зменшуватися, чи можливі нові способи його застосування?). Яким підприємство бачить життєвий цикл свого товару? Яким є діапазон подібних товарів (послуг), запропонованих конкурентами? Чи має обраний товар унікальність порівняно з моделями конкурентів, чи потребує ринок наявності унікальності, специфічності товару? Нарешті, який рівень захищеності товару, тобто чи має підприємець патент, авторські права, зареєстровану торгову марку та ін.? В цьому розділі бізнес-плану можна припустити приблизне визначення рівня цін, можливості післяпродажного обслуговування.
Аналіз стану справ у галузі. Описуючи галузь, важливо показати абсолютні розміри ринку, чи схильний цей ринок до росту або застою, основні групи споживачів. Треба визначити, наскільки чуттєвим є ринок до різних внутрішніх та зовнішніх факторів, чи схильний він до циклічних та сезонних коливань та ін. Необхідно описати своїх конкурентів, долю ринку, яку вони захопили, сегменти, на які вони орієнтуються, врахувати інші галузеві фактори. В цьому розділі важливо зробити висновок про загальну привабливість ринку. Якщо вона є задовільною, треба визначити свою потенційну долю, дати прогноз продажу своєї продукції.
Оцінки конкурентів та вибір конкурентної стратегії. Якщо підприємство є єдиним виробником та продавцем у галузі, воно неминуче зіштовхується з конкурентними силами. Ними можуть бути нові (потенційні) конкуренти, які впроваджуються в галузь, конкуренція з боку товарів-замінників, постачальників (продавців), клієнтів (покупців). Це слід знати та постійно пам´ятати. Описавши конкурентів, слід описати обрані стратегії.
Якщо підприємець серйозно вирішив змінити свою стратегію або тільки впроваджується на конкурентний ринок, він повинен передбачити можливі відповідні дії конкурентів:
- ступень вірогідності відповідних дій;
- їх можливий вплив на підприємство;
- коли це може трапитися;
- наскільки "агресивними" вони будуть;
- чи є можливість ухилитися від особливо "агресивних" впливів.
План виробництва. Головна задача цього розділу — довести потенційним партнерам, що підприємство може реально виробляти необхідну кількість товарів (інформації) у необхідні строки та в потрібній кількості.
План маркетингу детально повинен розкривати політику підприємства в галузі торгівлі та обслуговування цін, рекламну стратегію, що дозволить досягнути планованих обсягів продажу та зайняти відповідне місце на ринку. Вибір маркетингової стратегії є визначальним на всіх стадіях бізнесу — від появи продукції на ринку до її продажу та післяпродажного обслуговування.
Організаційний план знайомить із формою власності, питаннями керування, розподілення уповноважень та відповідальності, типом організаційної структури підприємства.
Орієнтиром для складання цього розділу бізнес-плану можуть бути:
- форма власності підприємства;
- основні пайовики або основні акціонери (реквізити пайовиків; кількість і клас акцій, якими володіє певна особа; відсоткове співвідношення акцій, яким володіє та ж особа, до загальної величини акціонерного капіталу);
- скільки акцій випущено та скільки пропонується випустити;
- основні положення про права голосування, процедуру виплати дивідендів,фінансову конверсію для кожного класу акцій;
- склад ради директорів та правління, короткі біографічні довідки, посада, кваліфікація, досвід роботи, освіта;
- конкретні форми участі робітників в акціонерному капіталі підприємства;
- основні риси контрактів, які укладаються з менеджерами, оплата останніх;
- скільки та яких спеціалістів, їх зарплата;
- організаційна структура підприємства, способи взаємодії підрозділів один з одним.
Юридичний план. В цьому розділі, який є особливо важливим для нових підприємств, вказується та форма, в якій намічається вести справу. Практично йдеться про форму власності та правовий статус підприємства (приватне або державне підприємство, кооператив або спільне підприємство).
Ринок та план продажу. В цьому розділі слід показати, на якому основному ринку підприємство має намір працювати, які його особливості. Для визначення сегмента ринку слід визначити, на якого споживача орієнтується підприємство та за рахунок реалізації якої цілі (спеціалізація на споживача шляхом диверсифікації та універсалізації асортименту та ін.). Якими є вірогідні покупці, місткість потенційного ринку, обсяг продажу з початку роботи, наступне їх збільшення і за рахунок чого (привабливості, реклами, низьких витрат оптових закупок, набору додаткових послуг, сучасні методи продажу, спеціальна система розрахунків та ін.).
Фінансовий план — найважливіша складова частина бізнес-плану. В даному розділі розглядаються потенціал проекту та графік його фінансування в ув’язуванні з комерційною та виробничою діяльністю підприємства. В обґрунтуванні фінансового плану повинні бути підготовленими строки на 3-5- років, три бізнесових прогнози: прогноз прибутків та збитків; проект розподілення грошових потоків; проект бухгалтерського балансу на початок та кінець робіт кожного року. Прогноз фінансових результатів полягає у визначенні прибутковості проекту. Вирішальним із розроблювальних проектів є прогноз реалізації. В даному підрозділі використовуються заздалегідь складені прогнози розмірів збуту. Одночасно повинні передбачатися асигнування на покриття виробничих витрат. Матеріальні, трудові, виробничі потреби повинні бути визначеними та переведеними у вартісну форму. Бажано розділення цих витрат на постійні та мінливі. В бізнес-плані повинен бути підрахованим фінансовий підсумок, чи буде отримано (а для діючого підприємства — чи отримує вже) підприємством прибуток, скільки грошей підприємство буде мати після всіх виробничих витрат, а також яку готівку мати.
Баланс підприємства — це зведена таблиця, яка вказує джерела капіталу та засоби розміщення. В балансовій таблиці ліворуч розміщені активи підприємства, тобто є матеріально-грошові кошти, які має підприємство та які активно задіяні в господарчій діяльності.
Програма інвестуванні. В цьому розділі необхідно викласти план отримання коштів для створення та розширення підприємства.
Перше питання: скільки взагалі потрібно коштів для реалізації даного проекту?
Друге питання: звідки намічається отримати ці гроші, в якій формі?
Питання трете: коли можна очікувати повернення повністю отриманих коштів та отримання інвесторами доходів від них? Відповіді на перше та третє запитання випливають з попереднього розділу бізнес-плану. "Фінансовий план". Відносно другого питання слід сказати наступне. Фінансування через кредити є переважним для проектів, пов´язаних із поширенням виробництва на вже діючих (при чому успішно) підприємствах. З одного боку, від таких підприємств банкіри не будуть вимагати завищеної платні за кредит, тому що ризикованість вкладень тут не є дуже великою, а, з іншого боку — не складе проблеми знайти матеріальне забезпечення кредитів: ним можуть виступати активи, які вже маються.
Таким чином, бізнес-план — це документ, що описує всі основні аспекти майбутнього комерційного проекту. Бізнес-план є необхідним для нового підприємства, обґрунтування випуску нової продукції, впровадження нової техніки, інших нововведень. Він є необхідним в разі реконструкції діючих підприємств, їх переспеціалізації, суттєвої зміни їх діяльності, а також у разі приватизації майна державних підприємств.