Інформаційно-аналітична діяльність

5.5. Інформаційні операції в структурі соціально-політичних комунікацій

Таємні інформаційно-психологічні операції — основна базова організаційно-правова форма і головний елемент змісту інформаційно-психологічної війни.

Поняття «війна» припускає сукупність декількох таємних операцій, поєднаних одним оперативним задумом і підпорядкованих єдиній оперативній меті. їхнє проведення припускає використання на практиці складної сукупності погоджених, скоординованих і взаємозалежних за цілями, завданнями, місцем і часом, об’єктами і процедурами видів, форм, способів і прийомів психологічного впливу.

Інформаційно-психологічні операції складаються з політичних, військових, економічних, дипломатичних і суто інформаційно-психологічних заходів, спрямованих на конкретні групи населення (соціальні групи) з метою доведення до них далекосяжних ідеологічних і соціальних настанов, формування помилкових стереотипів поводження, трансформації в потрібному напрямі їхніх настроїв, почуттів, волі. У психологічних та інформаційних операціях йдеться про визначену структуру нав’язування моделі світогляду, відчуття та сприймання навколишнього середовища, котрі покликані забезпечити бажані тиші поведінки об’єкта впливу.

інформаційно-психологічні операції можна класифікувати за такими категоріями:

- масштаб операції;

- сфера проведення операції - суспільного і державного життя;

- рівень і кількість учасників операції;

- інтенсивність і тривалість;

- ступінь преференції характеру впливу.

За масштабом інформаційно-психологічні операції можна поділити на стратегічні і тактичні. Стратегічні інформаційно-психологічні операції можуть бути спрямовані на великі аудиторії або на ключових комунікаторів. Вони вирішують складні проблеми та прагнуть досягти важливі тимчасові та далекосяжні цілі. Тактичні інформаційно-психологічні операції вирішують завдання з короткочасними цілями, допомагаючи дезорганізувати діяльність (придушити опір) конкретного конкурента (супротивника), виходячи з поточних інтересів.

За сферами проведення інформаційно-психологічні операції можна поділити на зовнішньополітичні (зовнішньоекономічні) і внутрішньополітичні (внутрішньоекономічні).

У внутрішній політиці інформаційно-психологічні операції звичайно обмежуються пропагандистським протистоянням політичних опонентів, хоча можуть набувати в окремих випадках і більш складний комплексний характер. Внутрішньополітичними інформаційно-психологічними операціями є пропагандистські зіткнення під час будь-якої передвиборчої кампанії або боротьби за владу. Тут інформаційно-психологічні операції виступають як комплекси заходів, спрямовані на ослаблення морального духу політичних опонентів, підрив авторитету їхніх керівників, дискредитацію їхніх дій, у кінцевому рахунку - на надання тиску на погляди окремих людей і суспільну думку в цілому для досягнення конкретних цілей.

При зіткненні економічних інтересів інформаційно-психологічні операції звичайно містять комплекс заходів, спрямованих на дискредитацію конкурентів, їхньої економічної політики, а також їхніх союзників у політичній сфері. Основною метою таких операцій є примус конкурента до відмовлення від намірів, дій, котрі можуть надати йому переваги на ринку.

У зовнішньополітичній (зовнішньоекономічній) сфері інформаційно-психологічні операції можуть проводитися в інтересах керівників вищих ешелонів державної і військової влади, в інтересах керівників галузей економіки і великих компаній, підтримуваних державою і які мають загальнонаціональне значення, у тому числі й на зовнішньому ринку.

За рівнем учасників інформаційно-психологічні операції умовно можна поділити на:

- операції, проведені на міжнародному рівні під час міждержавних конфліктів, конкурентної боротьби транснаціональних корпорацій, ініційовані різними організаціями, котрі діють самостійно на міжнародному рівні;

- операції, проведені на рівні держави за участю та в інтересах органів державної влади, як правило, з метою ідеологічного (пропагандистського) забезпечення державної політики, захисту державних інтересів;

- операції, проведені на рівні окремих компаній (корпорацій), політичних партій і громадських (релігійних) організацій тощо (під час їхньої конкурентної боротьби відбувається відстоювання і пропаганда своєї політики та інтересів).

За інтенсивністю і тривалістю інформаційно-психологічні операції можна також умовно поділити на:

- інтенсивні, відносно нетривалі, як правило, пропагандистські операції під час передвиборчої кампанії, під час раптового виникнення гострого конфлікту між конкурентами тощо.

- тривалі, неінтенсивні — це так звані «фонові» операції, в межах яких протягом тривалого (відносно тривалого) періоду часу організуються інформаційні впливи, котрі створюють сприятливе тло (емоційний, поведінковий і т. ін.) для подальших дій;

- інтенсивні, тривалі - найбільш наочним прикладом можуть служити психологічні операції проти СРСР та його союзників, проведені під час «холодної війни», коли інформаційно-психологічний вплив через такі канали, як радіостанції «Свобода» і «Вільна Європа», поєднано з іншими заходами пропагандистського і підривного характеру фактично не припинялися, варіювався лише ступінь інтенсивності залежно від наявності придатних інформаційних приводів і розпалювання протистояння двох систем;

- «крапкові», коли інформаційні акції не зливаються в єдиний потік, а є переважно доповненням для прихованих дій від стороннього погляду (наприклад, для надання під час економічної конкурентної боротьби необхідного психологічного тиску на конкурента в потрібні моменти часу поєднано з переговорним процесом, політичним тиском і т. ін.

- змішані або комплексні, коли відповідно до обраного сценарію операції можна виокремити окремі етапи, котрі мають ознаки, характерні для перерахованих вище різновидів інформаційно-психологічних операцій, або коли в єдиному комплексі послідовно або одночасно проводяться скоординовані та сплановані за єдиним задумом операції, котрі формально належать до якого-небудь різновиду інформаційно-психологічної операції.

За переважним характером впливу інформаційно-психологічні операції умовно можна поділити на:

«пропагандистські», коли інформаційні акції мають переважно пропагандистський характер, наприклад, під час політичної боротьби, передвиборчих кампаній, у рамках упровадження чільної ідеології,

- «дезінформаційні», коли основною метою є введення конкурента (супротивника) в оману, такі операції використовуються як у політичній та економічній боротьбі, так і у збройних конфліктах,

- «маніпулятивн´т, коли головне завдання з використанням різноманітних способів, прийомів і технологій інформаційно-психологічного впливу (уселяння, маніпулювання, модифікації настанов, маніпулятивних соціальних і політичних технологій тощо) поставити поводження конкурента під контроль,

- «оборонні» психологічні операції (контроперації), в яких ставиться за мету нейтралізувати інформаційно-психологічний вплив конкурента (наприклад, контрпропаганда), захистити від цього впливу своїх прихильників, зробити відповідний інформаційно-психологічний вплив на конкурента.

Проведення інформаційно-психологічної операції - складний процес, котрий охоплює різні сфери діяльності, у тому числі аналітику, журналістику, інформаційну політику, соціологію, психологію, право, економіку, розвідку, контррозвідку тощо.

Інформаційно-психологічні операції в політичної боротьбі структурно можуть бути представлені як такі, що складаються з трьох основних компонентів:

- інформаційно-рекламної і/чи інформаційно-пропагандистської діяльності;

- демонстраційних дій;

- організаційно-практичної діяльності.

Інформаційно-пропагандистська (інформаційно-рекламна) діяльність здійснюється у вигляді кампаній, акцій і окремих заходів з використанням засобів масової комунікації, а також прямих контактів із різними аудиторіями із застосуванням відповідних прийомів і ефектів впливу на психіку людей.

Демонстраційні дії - це акції і заходи, основна відмінність яких від реальних практичних дій полягає в орієнтації, у першу чергу, не на їхній результат, а на використання як засобу психологічного впливу на людей. Такі дії можуть виступати, наприклад, як загроза застосування яких-небудь санкцій і заходів щодо конкретних осіб або організацій; проведення благодійних акцій у період передвиборчої боротьби; висування і прийняття значущих соціальних програм і т. ін.

Організаційно-практична діяльність реалізується у вигляді заходів і акцій характеру, які забезпечують, створення умов, що підвищують його ефективність і ефективність інформаційно-психологічних операцій у цілому чи окремих інформаційно-пропагандистських акцій.

У структурі цієї діяльності виокремлюють три основні групи організаційно-практичних дій.

  1. Дії, спрямовані на організаційне, фінансове, матеріально-технічне та інше забезпечення інформаційно-пропагандистських (інформаційно-рекламних) акцій з використанням засобів масової комунікації;
  2. Дії, спрямовані на забезпечення демонстраційних дій, різних акцій підтримки, мітингів, демонстрації, зборів, зустрічей і т. ін.
  3. Дії з проведення різних переговорів, залучення впливових прихильників, організації фінансової та іншої підтримки проведення вигідних рішень в органах виконавчої і законодавчої влади на різних рівнях і т. Ін. Основні організаційні форми таких дій - політичні ігри і лобіювання.