• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Інформаційно-аналітична діяльність

3.5.Інформаційно-аналітичний процес: суть та принципи

Як показує практика, насьогодні найбільш актуальною сферою застосування інформаційно-аналітичних технологій є сфера управління - це економічні, політичні та соціальні процеси.

Отже, інформаційно-аналітичний процес у сфері управління являє собою процес пошуку, збору, переробки та подання інформації у формі, придатній для її використання при прийнятті управлінських рішень[3, с.130].

Під час інформаційного процесу дані перетворюються з одного виду в інший за допомогою певних методів.

Основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу, сформульовані американським генералом Вашингтоном Плетом, залишаються незмінними: повідомляти достовірно, своєчасно та ясно.

Американський фахівець у сфері інформаційно-аналітичної роботи В.Плетт у своїй праці «Інформаційна робота стратегічної розвідки» виклав такі принципи інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах:

1. Визначення понять. Слід чітко домовитися, що мається на увазі під такими термінами, як можливості, вразливі місця, наміри тощо.

2. Використання всіх джерел. Треба використовувати всі можливі джерела інформації, щоб їх зіставляти й перевіряти.

3. Розкриття значення фактів. Треба розкрити зміст «сирих» фактів. Це можна зробити, зіставивши їх з даними минулих років або інших країн. Вказавши значення факту, ми збільшуємо його користь.

4. Встановлення причин та наслідків. Встановлення причин тих чи інших явищ полегшує використання розвідувальної інформації органами, які визначають політику.

5. Врахування національного характеру народу. Культура, релігія, фольклор дозволяють встановити особливості національного характеру, який допомогає збільшити або зменшити можливості цієї країни.

6. Визначення тенденцій розвитку. Слід визначити тип тенденції, чи во на стала, чи циклічна, чи незмінна. Це допоможе здійснити передбачення майбутнього.

7. Ступінь вірогідності. Читач документа повинен мати повне уявлення про вірогідність і правильність найважливіших фактів, які в ньому викладаються.

8. Висновки. Це надзвичайно важлива частина будь-якого документа, бо читач часто-густо запам´ятовує лише висновки[5, с.5 ]