Інформаційно-аналітична діяльність
2.7. Специфіка організації світових інформаційних потоків
У сучасному відкритому суспільстві інформація стає важливим стратегічним ресурсом, брак якого призводить до суттєвих втрат в економіці. Інформатизація суспільства виступає одним із вирішальних чинників модернізації економіки на ринкових засадах і запорукою інтеграції України у світове товариство. Шлях до Європи лежить через інформацію. Інтеграція інформаційного простору України до європейського, а також світового можлива завдяки поданню правдивої інформації, а не шляхом виправдання влади за допомогою організації так званих іміджевих проектів і програм на вітчизняному й міжнародному рівнях. Повномасштабне входження України в європейський інформаційний простір має відбуватися на правах рівності і партнерства. Якщо кілька років тому мова йшла про те, що наша країна не готова до такої інтеграції, то сьогодні можна сміливо говорити про те, що перспективи зростають, відкриваються нові можливості співпраці на рівні інформаційному, освітньому, науковому, економічному, культурному і т. д.
Класична європейськість вимагає від України при розробленні стратегії і програм інтегрування у європейський та світовий інформаційні простори дотримуватися низки базових вимог. У першу чергу, це якісне інформаційне забезпечення на професійному рівні. Йдеться не лише про оперативність подання інформації, а й дотримання точності, збалансованості, а також актуальності висвітлення подій. Хибна або неперевірена інформація підриває довіру цільової аудиторії. І потрібно докладати великих зусиль, аби повернути втрачену увагу до тих процесів, які відбуваються в Україні.
Поняття інформаційного потоку може розглядатися в широкому і вузькому тлумаченні.
У широкому значенні під інформаційним потоком розуміють цілеспрямований рух інформації з усіх сегментів суспільної сфери, який здійснюється усіма наявними комунікативними каналами від джерел до споживачів інформації. До комунікаційних каналів в даному плані зараховують: мас-медіа, нові інформаційні технології, спортивні, політичні, економічні, культурні, освітні обміни, туризм, міграцію, персональні контакти тощо.
У вузькому значенні під інформаційним потоком розуміють цілеспрямований рух інформації, яка надходить насамперед медійними (відео-аудіальними і пресовими) і телекомунікаційними (зв´язок, комп´ютерні інформаційні системи та ін.) каналами комунікації.
Отже, сучасні тенденції міжнародних інформаційних потоків дозволяють стверджувати, що:
- сучасні міжнародні інформаційні потоки вирізняються своєю прозорістю, відкритістю, а також відповідністю міжнародним нормам і стандартам обробки і поширення інформації;
- посилився вплив "громадянської журналістики " на міжнародному рівні завдяки новітнім видам комунікації. Це пояснюється тим, що темп повсякденного життя зростає, за браком часу більшість інформаційних повідомлень сучасна людина сприймає через Інтернет, а також призму власних фільтрів: електронна пошта, певна вибірка посилань в Інтернеті, спеціалізовані портали, сайти тощо;
- трансформаційним суспільствам (йдеться передусім про пострадянські країни), які вже почали розвивати власні міжнародні інформаційні потоки, притаманнім вплив моделей національної ідентичності. Зовнішня ж політика країн, які наразі володіють потужними інформаційними системами, спрямована на забезпечення права на інформацію кожного громадянина за умов дотримання етнотолерантності в суспільстві;
- бурхливий економічний розвиток спричинив інтенсивну активізацію східноазійського інформаційного потоку, який став конкурентоспроможним на рівні західноєвропейського. Міжнародний інформаційний потік з країн арабського світу також визначено як пріоритетний. Науковці вбачають перспективу розвитку цих напрямів, які має забезпечити сучасний комунікативний зв´язок різних цивілізаційних систем світу.
Цілеспрямований вплив інформаційних потоків сприяє здійсненню змін у природі та ресурсах влади, цінностях та сприйнятті індивідуумів, національних та міжнародних системах.
Зокрема інформаційні потоки впливають:
- на індивідуальному рівні — на судження, культуру, освіту, роботу, відпочинок;
- на інституціональному — на політику, економіку, релігію;
- на груповому (соціальному, етнічному, професійному, віковому та ін.) — на ідентичність, мобілізацію, участь тощо;
- па міждержавному — на співробітництво (конфлікт), ресурси, транснаціональні корпорації тощо.
Недаремно дуже популярними, особливо після розпаду СРСР, стали в США висловлювання Девіда Роткопфа; "В економічних і політичних інтересах США — забезпечити такий хід подій, коли світ рухається до однієї сильної мови, то це буде англійська; коли світ рухається до спільних комунікацій, безпеки і стандартів якості, то вони будуть американськими, коли світ стає пов´язаним телебаченням, радіо, музикою, комп´ютерним програмуванням — все це буде американським; і якщо розів´ються спільні цінності — це будуть цінності, з якими американцям буде зручно жити"[І6. с.242]. Здається, коментарі зайві?!
Наприкінці XX ст. сформувався елітний клуб кількох постачальників новин у світі, який домінує в інфосфері — глобальній комунікаційній інфраструктурі, де світове лідерство утримують США.
Провідні члени цього віртуального клубу — глобальна телевізійна мережа новин CNN Internationаі (США) та агентства новин The Reuters (Великобританія), Agence France Press (Франція) і Associated Press (США).
Саме тому чимало країн світу намагається захистити свій інформаційний простір законодавчим шляхом.
Наприклад, Канада і Франція ухвалили закони щодо заборонення супутникового поширення іноземного телепродукту. Аналогічні принципи покладені в основу інформаційної політики Китаю, Сінгапуру, багатьох країн Близького Сходу.
Очевидно, настав час і українцям ретельно попрацювати над цією проблемою.
Відтак ми (Україна) маємо великі проблеми, оскільки інформаційна влада концентрується в руках невеликої кількості людей — власників медіа-імперій, які дозволяють собі "не помічати" цілі континенти, регіони та країни, або висвітлювати події, які в них відбуваються, зі своєї "дзвіниці". І це треба розуміти, якщо ми збираємося серйозно зайнятися власним медіа-менеджментом.