• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Інформаційно-аналітична діяльність

1.8. Інформаційна політика України щодо поліпшення її міжнародного іміджу

Головними напрямами і способами інформаційної політики в Україні є:

- забезпечення доступу громадян до інформації;

- створення національних систем і мереж Інформації;

- зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності;

- забезпечення ефективного використання інформації;

- сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню національних інформаційних ресурсів;

- створення загальної системи охорони інформації;

- сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації і гарантування інформаційного суверенітету України;

- сприяння задоволенню інформаційних потреб українців за кордоном.

Державну інформаційну політику розробляють і здійснюють органи державної

влади загальної компетенції, а також відповідні органи спеціальної компетенції.

Сьогодні розвиток інформаційного середовища визначається комплексом нових досягнень прогресу, серед яких:

- швидка зміна інформаційно-комунікаційних технологій;

- переведення інформації в цифровий формат (дігіталізація);

- формування транснаціональній; інформаційних потоків;

- переміщення капіталів у цю сферу як найбільш прибуткову;

- висока конкуренція серед провідних виробників, їх об´єднання і дезінтеграція.

На сьогодні в Україні відсутні єдине інформаційне законодавство та нормативно-правова база щодо становлення в державі інформаційного суспільства.

Українське законодавство не відображає комплексно зміни у суспільному житті, що виникають в результаті розвитку технологій та мереж, які складають основу інформаційного суспільства. Багато техніко-технологічних елементів щодо сфери інформаційного права продовжують існувати поза правовим полем, що не тільки стримує їх удосконалення, але негативно впливає на загальне соціально-економічне становище в країні.

Становлення та розвиток інформаційного суспільства в Україні потребує створення цілісної системи інформаційного законодавства, гармонізованого з нормами міжнародного права. Це передбачає здійснення відповідної кодифікації усієї інформаційної сфери.

Для виходу на якісно новий рівень забезпечення роботи щодо творення та підтримки високого міжнародного іміджу України необхідно забезпечити фінансування програм та впровадження чинних актів.

Потребує розробки комплекс узгоджених між собою заходів за такими фундаментальними напрямами:

1) інформаційний паритет налагодження постійного, комплексного, багатоканального, на всіх рівнях віл еліт до громадськості, постачання потрібної інформації про країну — з одного боку; менеджмент медіа-повідомлень. системне відстеження та блокування або ж нейтралізація спрямованих проти України інформаційних кампаній, дезінформації, некоректної, шкідливої інформації - з іншого);

2) налагодження взаємовигідної співпраці з діаспорою щодо популяризації України та українців, лобіюванні їхніх інтересів в інших країнах та міжнародній арені. У цьому співробітництві Українська Держава має взяти на себе роль головного менеджера, координатора, промоутера, дипломатичного, правового та - у певних випадках - фінансового гаранта.

3) подальше розширення й розвиток мережі українських культурно-інформаційних центрів у складі закордонних дипломатичних установ України. Спільна робота профільних відомств над повним виконанням положень відповідного Указу Президента України має неухильно координуватися МЗС України як пріоритетна;

4) формування позитивного інвестиційного іміджу, що досягається не лише завдяки виходу на вигідні для зовнішніх інвесторів об´єктивні фінансово-економічні, інфраструктурні, нормативно-правові параметри, але й завдяки створенню суб´єктивно привабливого образу бізнесової діяльності у нашій країні в комплексі з постійною промоцією наявних можливостей та пропозицій, налагодженням вільного та комфортного доступу до потрібної інформації, вільного обміну нею тощо;

5) розвиток позитивного туристичного іміджу, що, попри унікальний туристичний та історичний потенціал України, залишається досить слабко розвинутим. Цивілізована, добре налагоджена туристична сфера країни є одним із кардинальних чинників оптимізації її міжнародного іміджу.