Інформаційно-аналітична діяльність

1.3.Інформаційна технологізація суспільного життя

Суспільство, яке виникає у результаті інформатизації? істотно характеризується тим, що знання, як найвища форма інформації, займає в ньому провідне місце. Інформатизація суспільства технологізувала інтелектуальну діяльність людей за допомогою комп’ютерів, новітніх засобів зв’язку, інноваційних технологій. У сучасних умовах ця інформаційна технологізація вже значно впливає на ділову активність, освіту, виховання, політику, медицину і взагалі світосприйняття. Завдяки цьому для людини з’являється можливість розв’язання різних проблем. На сьогодні не існує універсального підходу або ж єдиної моделі формування інформаційного суспільства. У кожному регіоні та країні існують свої внутрішні особливості, які згодом і визначають специфіку цього процесу.

Безпрецедентна за масштабами та якісними характеристиками глобальна інфраструктура інформаційних та інформаційно-комунікативних технологій (надалі - QOIT й ІКТ) перетворилася на технологічне підґрунтя дедалі ґрунтовніших трансформацій у повсякденному житті людей та суспільств.

Окрім небачених раніше можливостей для підвищення матеріального добробуту людства, сучасні IT спричинили появу та інтенсивне поширення принципово нових моделей соціальної інтеграції, комунікації, суспільно-політичної активності, способу життя, освіти тощо.

Особливо резонансні зміни пов’язані з «новими медіа», які функціонують у Web 2.0, що приводить до глибоких змін у структурах інформаційного споживання населення й до появи багатомільйонних глобальних «мережевих спільнот».

Попри усі зовнішні ознаки «прогресу», в цілому в Україні спостерігаються негативні тенденції розвитку вітчизняної ІТ-сфери.

Викликає, зокрема, тривогу те, що впродовж останніх років Україна погіршила свої позиції в різноманітних міжнародних рейтингах, які засвідчують її «електронну готовність».

Зокрема, за оприлюдненими у квітні 2011 року даними експертів Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), за рейтингом розвиненості інформаційно-комунікативних технологій Україна серед оцінених 138 країн посіла лише 90-місце, значно поступившись таким сусідам по СНД як РФ (77 позиція) та Казахстану (67- ма). А очолюють список ВЕФ Швеція, Сінгапур і Фінляндія.

Даний рейтинг важливий саме тому, що він співпадає з рейтингом «мережевої готовності», тобто вказує на те, наскільки та або інша країна світу готова використовувати в реальному житті інформаційні технології.

Оптимістичнішими у своїх оцінках були учасники II Українського Форуму управління Інтернетом (Київ, вересень 2011 p.), на думку яких ІТ-ринок в Україні знаходиться на порозі революційного стрибка, після якого розпочнеться його бурхливе екстенсивне зростання.

Інтернетом користується від 6 до 17 млн українців. З року в рік покращується якість Інтернет-трафіку, ємність і швидкодія якого оціночно зросте до 2015 року у 48 разів. При цьому вже сьогодні, за даними вимірювань компанії Pando Networks, Україна входить до першої десятки країн з найбільшою швидкістю Інтернет-трафіку (1190 кб/с при середньосвітовій швидкості 580 кб/с).

Так, якщо ще декілька років тому покупки в Інтернет-магазині були відносною екзотикою, то на сьогодні більше 10 млн українців як мінімум один раз на рік купували товари чи послуги у віртуальних магазинах. Понад те, саме сектор Інтернег-магазинів дозволяє задовольнити навіть найбільш незвичні сектори людського буття. Наприклад, співробітники Державної пенітенціарної служби в Харківській області розробили віртуальну «Бандерольку» (http://banderoika.com.ua/), що спрямована на забезпечення продуктами та товарами першої необхідності ув’язнених. В тій же Харківській області розпочався експеримент шодо надання засудженим можливості спілкуватись із родичами через систему Skype.

Активно розвивається ринок Інтернет-банкінгу - його користувачами вже є близько 22 % українських користувачів мережі Інтернет, а це близько 3-3,5 млн осіб (хоча близько 99 % користувачів робить менше ніж 5 операцій на місяць, що відповідає суто утилітарному використанню системи — сплата рахунків за ЖКХ, поповнення мобільних телефонів тощо). За даними дослідження компанії Touchpolt ще II % планують почати використовувати таку систему в найближчому майбутньому, а потенційно вже в 2013 році загальна кількість користувачів систем Інтернет-банкінгу може збільшитись до 15-17 млн. Варто відзначити, що значною мірою недостатньо високі темпи опанування нашими громадянами даної технології обумовлюється фактором необізнаності з існуванням такої послуги: лише 46 % від загального числа українських користувачів мережі Інтернет взагалі знають про існування послуги Інтернет-банкінгу.

На подібній основі розвиваються системи експрес-платежів, що також дозволяють сплачувати значну кількість рахунків (ЖКХ, стаціонарного зв’язку, теплопостачання тощо). Такі компанії підписують спеціальні угоди, відповідно до яких вони отримують можливість надавати користувачам можливість сплачувати основні види рахунків.

Водночас це вже зараз виводить питання виведення на якісно новий рівень забезпечення приватності («прайвесі») та безпеки персональної інформації, оскільки за умов низької обізнаності українських громадян із принципами безпеки в мережі Інтернет вони можуть стати (і реально стають) жертвами злочинців.

В Україні динамічно зростає ринок платіжних терміналів, які дозволяють швидко поповнювати рахунки мобільних телефонів, електронних платіжних систем, сплачувати послуги ЖКХ тощо. Дані щодо обсягів цього ринку весь час коригуються, однак, наприклад, за 5 років функціонування системи «ОСМП» (зараз -QIWT) її сумарний обіг склав 3,2 млрд грн, а кількість транзакцій - 105,7 млн.

Отже, зробимо висновки:

  1. Незважаючи на певні зрушення у сфері розвитку IT, Україна все ще залишається на узбіччі реальних процесів «електронної готовності» та може пред´явити лише одну розвинену інформаційну індустрію - програмний аутсорсинг, що працює на створення «розумного суспільства», але не в самій Україні.
  2. Незважаючи на високу динаміку збільшення в Україні кількості користувачів мережі Інтернет, до 50 % населення не використовує комп’ютери. В цілому вся позитивна динаміка зростання забезпечується переважно молоддю, тоді як старше покоління перебуває практично осторонь процесів інформатизації, що породжує проблему «цифрового провалля».
  3. Водночас надмірне захоплення молоді комп’ютерними технологіями призводить до появи таких проблем як Інтернет-залежність, яка ще декілька років тому була для України неактуальною.
  4. Українці дедалі частіше намагаються використовувати сучасні IT у побуті для полегшення свого існування, що засвідчують інтенсивні темпи розвитку Інтернет-магазинів, Інтернет-банкінгу, експрес-платежів через термінали, використання електронних грошей.
  5. Комп’ютер та Інтернет досі є в Україні в основному джерелом розваг і спілкування, а кількість тих, для кого зв´язка «комп’ютер + Інтернет» є основним джерелом прибутку («новим місцем роботи») все ще надзвичайно мало.
  6. Електронне урядування в Україні донині є фрагментарним та відірваним від реальних потреб людей: замість електронізації найбільш затребуваних державних послуг, електронізуються лише ті, які цікаві самим держустановам; невтішні тенденції засвідчують й перші результати впровадження недавно ухваленого Закону України «Про доступ до публічної інформації».
  7. Реальною проблемою у сфері впровадження електронного урядування є надмірна затеоретизованість, коли більшою мірою практичним питанням штучно надається статус «науковості» й «філософічності». Натомість суто конкретні пілотні проекти із наданням державнім послуг в електронній формі є поодинокими та дуже рідко входять до сфер широкої управлінської практики.
  8. Найзначиміші донині досягнення України у суспільних трансформаціях, досягнутих за допомогою впровадження сучасних IT, зазначені не тільки вітчизняними, а й міжнародними фахівцями, пов’язані зі сферою освіти (шкільної та вищої).
  9. Незважаючи на розповсюдженість соціальних мереж серед молодих користувачів Інтернету, більша їх частина є вкрай апатичною щодо переходу від віртуальної активності до реальної, «вуличної» (флешмобів) та є споживачами продукції суто розважального змісту.
  10. Донині в Україні відсутні помітні ознаки перетворення вітчизняного «мережевого суспільства» на елемент (підсистему) громадянського суспільства, що обумовлює об’єктивні невдачі використання соціальних мереж та Інтернету в цілому в політичній діяльності та боротьбі. Зазначене не повинно, однак, слугувати пересторогою щодо налагодження ефективних «віртуальних» відносин між владою та суспільством саме за посередництва «нових медіа».