Інформаційно-аналітична діяльність
8.2. Основні ознаки інформаційної революції
У сучасному суспільствознавстві поширена думка, що суспільство у своєму розвитку проходить три ступені, або три хвилі.
- перша - аграрне суспільство;
- друга — індустріальне;
- третя хвиля — постіндустріальне.
Третій ступінь суспільство переживає в наш час. Інша його назва - "інформаційне суспільство". Ця назва з´явилася на початку 60-х pp. XX ст., коли в розвинутих країнах спостерігався перехід економіки до виробництва інформації і послуг.
Характерними рисами інформаційного суспільства, є:
- збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;
- зростання числа людей, зайнятих інформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг, зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті;
- зростання інформатизації та ролі інформаційних технології в суспільних та господарських відносинах;
- створення глобального інформаційного простору, який забезпечує:
- ефективну інформаційну взаємодію людей;
- їх доступ до світових інформаційних ресурсів;
- задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.
Завдяки виникненню нових технічних засобів та нових технологій інформаційна революція характеризується низкою ознак:
1) повсюдне впровадження науко- і інформаційно-містких технологій;
2) бурхливе зростання індустрії знань, у яку переміщується все більше і більше людей і ресурсів;
3) у сфері освіти, науки, комп´ютерної діяльності, ЗМІ тощо продукується більше половини національного продукту;
4) радикальні зміни у співвідношенні робочого і вільного часу та особистих настановах людини;
5) зміна мотивацій людини від суто матеріальних цінностей і власності до можливостей самовираження та саморозвитку, задоволення роботою і життям;
6) використання інформації не лише для створення матеріальних і культурних благ, а й значною мірою для того, щоб формувати у громадян певні економічні, соціальні і політичну позиції;
7) формується новий тип споживача інформації. Змінюються пріоритети потреб особистості. Особистість будує характер своєї поведінки на ґрунті широкої інформації, умінні вибрати необхідну інформацію. Характерною рисою сучасної людини є дії, що базуються не на традиції в мисленні і практиці, а на інформації;
8) переосмислюється ставлення до природи і всього навколишнього середовища, як до "мови розвитку виробництва.
Дедалі більш важливого значення набувають екологічні проблеми. У сучасному інформаційному суспільстві виникають серйозні проблеми, які слід враховувати і розв´язувати. Зокрема, стверджується, що техніка вторгається у всі сфери життя людини. З´являється ілюзія, що людина незабаром позбудеться багатьох видів традиційної діяльності, їх немов би замінить машина, навіть моральні, політичні і соціальні проблеми можуть бути розв´язані на основі машинних технологій.
Хибність такого підходу очевидна. Адже слід визначити, що у людини завжди є і буде здатність особистої оцінки, інтерпретації інформації. Особистісний компонент є складовою саме людського "Я". Людина крім знань, які може зберігати машина, володіє інтуїцією, вірою, відчуттями та іншими властивостями, притаманними лише людині. У перспективі раціональним, сприйнятним має бути досягнення гармонійної єдності між розвитком знання і технологій, з одного боку, і здатністю до адекватного розвитку темпів пристосування людини до власних результатів діяльності - з іншого.
Основні ознаки інформаційного суспільства в майбутньому:
- буде вирішена проблема інформаційної кризи, тобто розв´язана суперечка між інформаційними потоками і інформаційним голодом;
- забезпечиться пріоритет інформації в порівнянні з іншими ресурсами;
- головною формою розвитку стане інформаційна економіка;
- в основу суспільства будуть закладені автоматизовані генерація, зберігання, обробка і використання знань за допомогою новітньої інформаційної техніки і технології;
- інформаційна технологія набуде глобального характеру, охоплюючи всі сфери соціальної діяльності людини;
- сформується інформаційна єдність всієї людської цивілізації;
- за допомогою засобів інформатики буде реалізований вільний доступ кожної людини до інформаційних ресурсів всієї цивілізації;
- будуть реалізовані гуманістичні принципи управління суспільством і дії на навколишнє середовище;
- завершиться процес формування єдиного інформаційно-комунікаційного простору;
- відбудеться становлення й надалі домінування в економіці нових технологічних укладів, що базуються на масовому використанні перспективних інформаційних технологій, засобів обчислювальної техніки й телекомунікацій;
- забезпечиться створення й розвиток ринку інформації та знань як факторів виробництва на додаток до ринків природних ресурсів, праці й капіталу, перехід інформаційних ресурсів суспільства в реальні ресурси соціально-економічного розвитку, фактичне задоволення потреб суспільства в інформаційних продуктах і послугах;
- відбудеться зростання ролі інформаційно-комунікаційної інфраструктури в системі суспільного виробництва;
- буде створено ефективну систему забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на вільне одержання, поширення й використання інформації як найважливішої умови демократичного розвитку.
Окрім позитивних моментів прогнозуються і небезпечні тенденції:
- збільшиться вплив на суспільство засобів масової інформації;
- інформаційні технології можуть зруйнувати приватне життя людей і організацій;
,: - з´явиться проблема відбору якісної і достовірної інформації;
- багатьом людям буде важко адаптуватися до середовища інформаційного суспільства. Існує небезпека розриву між "інформаційною елітою" (людьми, що займаються розробкою інформаційних технологій) і споживачами;
- поглибляться екологічні проблеми.