Інформаційно-аналітична діяльність

7.11. Економічна інформація, її класифікація

Економічна інформація (economic information) — інформація про суспільні процеси виробництва, розподілу, обміну та використання матеріальних благ, корисні дані сфери економіки, що відображають через систему натуральних, трудових і вартісних показників планову й фактичну виробничо-господарську діяльність та причинний взаємозв´язок між керуючим і керованим об´єктами.

Економічна інформація використовується на всіх рівнях управління народним господарством країни, зокрема в усіх галузях агропромислового комплексу.

Економічну інформацію класифікують за рядом ознак:

Залежно від здійснюваних в управлінні функцій розрізняють:

- директивну інформацію, тобто дані, які містяться в директивних документах;

- нормативну інформацію - відомості про діючі та проектовані нормативні показники;

- планову інформацію, яка в структурі економічної інформації займає 8 — 10 %. Вона містить директивні вказівки про розвиток конкретного об’єкта управління та його складових.

- облікову інформацію, яка в системі економічної охоплює в середньому 88 — 90 %, відображаючи господарські процеси у вигляді натуральних, трудових і вартісних показників. Складовими частинами облікової інформації є бухгалтерські, звітно-статистичні та оперативні дані.

- регулюючу інформацію, яка займає в середньому майже 2 % від загального обсягу економічної інформації. На її основі приймають рішення щодо регулювання параметрів виробництва або планових завдань.

- аналітичну інформацію, тобто дані оперативного обліку;

- статистичну інформацію, тобто дані статистичного обліку;

- звітну інформацію - відомості про фактичний стан різних сторін виробничо- господарської діяльності підприємства;

- довідкову інформацію - відомості, що формуються за запитами користувачів системи;

- спеціальну інформацію - сегменти по задачах, масиви, константи тощо.

За стадіями утворення економічну інформацію поділяють на первинну та похідну.

Первинна інформація відображає виробничо-господарські процеси в момент їх проходження. Це, як правило, бухгалтерська інформація, збір якої переважно здійснюється вручну і заноситься на носій типу «первинний документ» (ПД).

Похідна інформація є результатом обчислень і поділяється на проміжну, що підлягає подальшій обробці, та результативну.

Як первинна, так і похідна економічна інформація може бути змінною (робочою, оперативною) і постійною.

До змінної інформації належать показники разового використання, зокрема дані про кількість відпрацьованого часу, виконаних тонна-кілометрів, надоєного молока тощо. Показники змінної (оперативної) інформації мають властивість змінювати свої значення. Наприклад, виробіток одного й того ж працівника в різні дні, як правило, різний. Але ж норма виробітку і розцінка за працю можуть бути одними й тими ж. І тоді це вже постійні дані. їх, якщо необхідно, вибирають із баз даних (довідників норм виробітку, норм витрат праці, норм амортизаційних відрахувань, норм витрат пально-мастильних матеріалів, розцінок за одиницю роботи і т. д.).

Постійна інформація використовується багаторазово, тобто вона характеризуються деякою стабільністю. Критерієм, що визначає стабільність показника в робочому масиві, є коефіцієнт стабільності інформації. При цьому постійною вважають інформацію, коефіцієнт стабільності якої становить не менше 0,85.

За об´єктивністю відображення явищ, подій, господарських операцій інформацію розподіляють на достовірну і недостовірну.

За насиченістю реквізитами — на недостатню, достатню та надлишкову.

За місцем виникнення інформація ділиться на внутрішню та зовнішню.

Внутрішньою називається інформація, яка виникає всередині об’єкта (підприємство, цех, склад тощо). Внутрішня інформація поділяється на інформацію про продукцію, про виробничі процеси та про внутрішні збурення. Інформація про продукцію характеризує якісні та кількісні сторони продукції. Інформація про процеси виробництва надає дані про хід технологічного виробництва, про енергоносії тощо. Інформація про внутрішні збурення включає відомості про простої, відсутність матеріальних цінностей і т.п.

Зовнішня інформація поділяється на планову, нормативно-довідкову та інформацію про зовнішні збурення. До планової зовнішньої інформації відноситься інформація про параметри об’єкта управління на наступний період. Нормативно- довідкова інформація містить різні нормативні та довідкові дані. Інформація про зовнішні збурення містить дані про несвоєчасну зміну нормативів, недостачу матеріалів для виробництва тощо.

За стадіями утворення інформація поділяється на вхідну, вихідну та проміжну:

Вхідна інформація - це інформація, що виникає на початковій стадії процесу управління. Вона представляє собою сукупність вхідних даних, необхідних для розв’язання задачі. До вхідних даних можна віднести усі первинні дані та нормативно-довідкову інформацію;

До вихідної відноситься інформація, отримана в результаті розв’язання задач та призначена для безпосереднього використання в управлінні;

Проміжна інформація є результатом розв’язання задачі та використовується при розв’язанні інших задач в якості вхідної інформації.

За часовим періодом виникнення інформація поділяється на оперативну та поточну:

Оперативна інформація - це інформація з нерегламентованим періодом надходження в систему;

Поточна інформація - це інформація, яка надходить згідно з установленим регламентом.

За об‘єктивністю відображення інформація поділяється на достовірну, недостовірну, точну і неточну.

За повнотою інформація поділяється на достатню, надлишкову та недостатню.

За відношенням до процесу обробки інформація поділяється на оброблювану та необроблювану.

За інтервалом часу між надходженням інформація поділяється на періодичну та неперіодичну.

Економічна інформація є інструментом управління і водночас належить до його елементів, її потрібно розглядати як один із різновидів управлінської інформації, яка забезпечує розв´язування задач організаційно-економічного управління народним господарством. Отже, економічна інформація - один з найбільш масових різновидів інформації, що відображає процеси виробництва, розподілу обміну і споживання матеріальних благ та послуг. В управлінні виробництвом вирізняють інформаційні процеси, в яких інформація виконує роль предмету праці («сира інформація») і продукту праці («оброблена інформація»).

Якщо підійти до поняття економічної інформації з аналітичних позицій, то інформаційний процес управління можна кваліфікувати як перетворення первинних відомостей (вхідних даних) на вторинну економічну інформацію, необхідну для прийняття рішень, які спрямовані на забезпечення заданого стану економіки й оптимального його розвитку.

Економічна інформація є предметом автоматизованої обробки. Вона має ряд особливостей, що впливають на способи її збирання, реєстрації та використання. Ці особливості полягають у тому, що вона:

  • має тенденцію до постійного збільшення обсягів даних;
  • відображає різнобічну діяльність підприємств та організацій через систему натуральних, вартісних та інших показників;
  • може бути цифровою, алфавітною та алфавітно цифровою, має лінійну форму подання;
  • в основній своїй масі є дискретною і фіксується на матеріальних носіях,
  • характеризується масовістю та великими обсягами, тривалістю збереження та необхідністю накопичення, повторюваністю циклів виникнення й оброблення у встановлених часових межах;
  • має складну структуру.

Види економічної інформації Економічна інформація налічує багато різновидів (типів), які виділяються на основі відповідних класифікаційних схем за обраними критеріями.

Економічну інформацію розрізняють за належністю до сфери матеріального виробництва і невиробничої сфери, за галузями народного господарства і підгалузями згідно з прийнятим групуванням господарства.

Різновиди економічної інформації розглядаються також за її належністю до галузей народного господарства і їх ланок. Із цих позицій значиться інформація за міністерствами та відомствами, за промисловими об´єднаннями та підприємствами, цехами, дільницями та ін. Розглядаються також види інформації за належністю до органів регіонального управління та інших підрозділів народного господарства.

Економічна інформація налічує багато різновидів. Відповідно до виконуваних функцій управління виокремлюють такі види інформації:

- прогнозна — пов’язана з функцією прогнозування, відображає ймовірне твердження про майбутній стан господарських процесів. Наприклад, прогнозований розмір прибутку;

- планово-договірна — пов’язана з функцією планування та описує господарські процеси, що мають відбутися в заданому часовому періоді. Наприклад, обсяг випуску конкретного найменування продукції, кількість матеріалів конкретного найменування за договором.

- облікова — пов’язана з функціями оперативного, бухгалтерського, статистичного обліку та відбиває господарські процеси, які вже здійснилися, а також фактичний стан.

- нормативна — пов’язана з функцією підготовки виробництва. Вона регламентує витрати матеріальних та трудових ресурсів, рівень запасів і заділів. Наприклад, норми витрати матеріалу на виріб.

- цінова — охоплює ціни, тарифи, розцінки (ціни можуть бути планові, фактичні, договірні, прейскурантні, відпускні, оптові, роздрібні).

- довідкова — призначена для деталізації процесів, розшифрування та доповнення різними відомостями. Наприклад, найменування та адреса підприємства.

- таблична — містить коефіцієнтні величини. Наприклад, розмір податку з оподаткованої суми заробітку.

Економічна інформація є предметом автоматизованої обробки .За технологією цієї обробки економічну інформацію поділяють на види:

- первинна — інформація, що надходить до об’єкта. Первинна інформація — інформація, що виникає на початковій стадії процесу управління. Це сукупність початкових даних, потрібних для розв’язування задач;

- внутрішня — інформація, що виникає у процесі господарської діяльності об’єкту;

- зовнішня — інформація, що виникає за межами об’єкта;

- змінна — інформація, що характеризується зміною своїх значень під час кожної її реєстрації. Використовується в одному циклі обробки.

- умовно-стала — інформація, що зберігає свої значення протягом тривалого часу;

- необроблена — інформація, що в незмінному вигляді переходить із вхідної у вихідну.

- вхідна — інформація, що вводиться до обробки;

- похідна — інформація заново створена;

- проміжна — інформація, що надходить для чергової обробки. Проміжна інформація характеризується тим, що містить результати розрахунків, що використовуються для наступних розрахунків;

- вихідна — видається наприкінці оброблення як кінцевий результат. Вихідна інформація утворюється як результат розв’язання задач і використовується для управління об’єктом і прийняття ефективних управлінських рішень.

Список використаної літератури

  1. Андрієнко В. М., Пономаренко Н. Ш., Харіна К. В., Фінагіна О. В. Інформаційна діяльність в малому та середньому бізнесі. Навч. посібник / Донецький національний університет. - Донецьк: Тов «Юго-Восток, ЛТД», 2008. - 202 с.
  2. Дубае О. П. Інформаційний розвиток сучасної України у світовому контексті./ О.П. Дубае — К.: Генеза, 2004. — 276 с.
  3. Ковальчук Т. Т. Сучасний інформаційний ринок. -К.: Знання, 2011. - 255с.
  4. Косинський В.І. Сучасні інформаційні технології: навч. посіб. / В.І. Косинський, О.Ф. Швець. - К.: Знання, 2011. - 318 с.
  5. Кулицький С.П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління: Навч. посіб./ С.П. Кулицький - К.: МАУП. 2002. - 224с.
  6. Конотопов П.Ю. Аналитика: методология, технология и организация информационно-аналитической работы / П.Ю.Коногопов, Ю.В.Курносов. - М.: РУСАКИ, 2004г.-512 с.
  7. Ліпінська А.В. Інформаційні ресурси в документознавстві: Навч. посіб для дистанційного навчання / А.В. Ліпінська. - К.: Університет «Україна», 2007. - 330 с.
  8. Новак В. О., Макаренко Л.Г., Луцький М.Г. Інформаційне забезпечення менеджменту: навч. посіб. - К.: Кондор, 2006. - 462 с.
  9. Оксанич А.П., Петренко В.Р., Костенко О.П. Інформаційні системи і технології маркетингу: навч. посіб. - К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2008. - 320 с.
  10. Почепцов Г. Г. Чукут С. А. Інформаційна політика. Навч. посібник./ Г.Г.Почепцов, С.А. Чукут — К.: Знання, 2008. — 663 с.