Інформаційно-аналітична діяльність

7.1. Поняття штучного інтелекту

Інтелект (від лат. intellectus - пізнання, розуміння) - у широкому розумінні вся пізнавальна діяльність, а у вузькому розумінні - процес мислення.

Мислення - функція людського мозку, узагальнене віддзеркалення дійсності, безпосередньо пов´язане з чуттєвим пізнанням.

Людський інтелект характеризує три основних ознаки: вивчення, міркування і керування образами.

Що ж розуміється під поняттям “штучний інтелект”? Сьогодні у це поняття вкладається різний зміст - від визнання інтелекту у ЕОМ, що вирішують логічні або навіть будь-які обчислювальні задачі, до віднесення до інтелектуальних лише тих систем, які вирішують весь комплекс задач, що здійснюються людиною або ще більш широку їх сукупність.

Людина, як джерело входу інформації має п’ять почуттів: зір, слух, запах, смак і контакт. Щоб дублювати людський інтелект, комп’ютер також повинен мати хоча б більшу кількість цих п’яти людських способів відчуття, він повинен розпізнавати образи і мову. Насправді усі інформаційні системи можуть керувати лише символами і правилами. На такому рівні керування досягнуто незначних успіхів у сферах навчання і міркування. Штучний інтелект лише намагається дублювати ознаки людського інтелекту. Інформаційні системи не можуть вчитись на власному досвіді, людські знання можуть бути введені людиною як правила дій.

Отже, штучний інтелект — це штучно створена людиною система, здатна обробляти інформацію, яка до неї надходить, пов’язувати її із знаннями, якими вона вже володіє, і відповідно формувати своє власне уявлення про об’єкти пізнання.

Сучасні дослідження з штучного інтелекту розвиваються, головним чином, у таких напрямах:

  1. створення теорії проектування кібернетичних та обчислювальних систем, у тому числі систем штучного інтелекту;
  2. моделювання розумової діяльності людей при розв´язуванні складних задач із різних сфер людської діяльності;
  3. створення сучасних програмних систем для імітації інтелектуальної діяльності людини;
  4. розробка традиційних засобів штучного інтелекту (розпізнавання зображень, мовних конструкцій, прийняття рішень, моделювання інтелектуальних функцій поведінки, обробка нечислових масивів, тощо);
  5. розробка інтелектуальних систем та технологій керування;
  6. розвиток математичної теорії проектування кібернетичних систем, особливо розподілених, багатопроцесорних і неоднорідних; розробка алгоритмів обробки алгебро-логічних структур даних.

До прикладної сфери досліджень штучного інтелекту відносяться розробки інформаційних систем в аналітиці: експертних систем, систем підтримки прийняття рішень.

Штучний інтелект(ШІ) — технічна (в усіх сучасних випадках спроб практичної реалізації - комп´ютерна) система, що має певні ознаки інтелекту, тобто здатна:

- розпізнавати та розуміти;

- знаходити спосіб досягнення результату та приймати рішення;

- вчитися.

У практичному плані наявність лише неповних знань про мозок, про його функціонування не заважає будувати його наближені інформаційні моделі, моделювати на ЕЦОМ найскладніші процеси мислення, у тому числі й творчі.

Проглядаються два напрямки розвитку ШІ:

  • перший полягає у вирішенні проблем, пов´язаних з наближенням спеціалізованих систем ШІ до можливостей людини і їх інтеграції, яка реалізована природою людини.
  • другий полягає у створенні штучного розуму, який представляє інтеграцію уже створених систем ШІ в єдину систему, здібну вирішувати проблеми людства.