Інформаційно-аналітична діяльність
6.7. Комунікаційні канали
Комунікаційний канал — це реальна чи уявна лінія зв´язку (контакту), по якій повідомлення рухаються від комуніканта до реципієнта. Комунікаційний канал дає учасникам процесу засоби для створення чи відтворення повідомлення, тобто знаки, мови, коди, матеріальні носії, технічні засоби.
Для реалізації комунікаційної діяльності потрібні матеріально-технічні засоби, в якості яких виступають комунікаційні канали.
Отже, комунікаційні канали — це матеріальна сторона соціальної комунікації.
Розвиток людства супроводжувався постійним збільшенням кількості комунікаційних каналів, за рахунок штучних каналів, створених людьми.
Природні комунікаційні канали — це канали, що використовують вроджені, природні засоби для передачі смислових повідомлень у фізичному просторі. Таких каналів два: невербальний і вербальний.
Невербальний канал — найдавніший із комунікаційних каналів, що виник під час біологічної революції задовго до появи людини. Він являє собою спадок зоокомунікації, властивої вищим тваринам. Зміст зоокомунікації — це переживання емоційних станів - гніву, болю, страху і т. д. Тваринами використовуються звукові сигнали, пози, рухи, жести, наприклад, цуценя виляє хвостом, коли воно задоволене, нашорошує вуха і оскалює зуби, коли сердиться. Невербальний канал активно використовується і людьми в процесі комунікації.
Вербальний канал доступний тільки роду людському, який володіє мовленнєвою здатністю, здатністю користуватися природною мовою.