Інтелектуальна власність і компютерне авторське право
4.9. Багатосторонні і двостороння міжнародна співпраця у сфері охорони інтелектуальної власності
У 1993 році в рамках двосторонньої співпраці були підписані договори про співпрацю у сфері охорони промислової власності між Урядом України та Урядами Російської Федерації та Республіки Білорусь. Ці договори дали змогу значно спростити і прискорити процедуру отримання охоронних документів громадянами країн-учасниць, зокрема, забезпечується можливість подання заявки на отримання охоронних документів безпосередньо до патентного відомства іншої країни-учасниці.
У 1998 році у Києві підписана Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Узбекистан про співпрацю у сфері охорони прав інтелектуальної власності. У стадії підготовки перебуває аналогічна угода між урядами України і Киргизстану.
Держпатентом України підписані двосторонні угоди про співпрацю у сфері охорони промислової власності з національними патентними відомствами Німеччини, Угорщини, Польщі і Болгарії.
24 серпня 1993 року держави-члени СНД підписали Угоду про співпрацю у сфері охорони авторського права і суміжних прав. Відповідно до цієї Угоди держави-учасниці погодилися забезпечувати на своїх територіях взаємну охорону авторських і суміжних прав на рівні вимог Всесвітньої конвенції про авторське право в редакції 1952 року, проводити боротьбу з незаконним використанням об’єктів авторського права і суміжних прав. Крім того, держави-учасниці зобов’язалися вжити необхідних заходів для розроблення і прийняття в своїх країнах законів, що забезпечують охорону авторського права і суміжних прав на рівні вимог Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, Римської конвенції про охорону прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення, а також Женевської конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм.
Ця Угода набрала чинності 6 травня 1995 року. Україна ратифікувала Угоду 27 січня 1995 року.
Україна активно співпрацює з Європейським Союзом (ЄС). У 1995 році набрали чинності Угода про партнерство і співпрацю між ЄС та Україною, один з розділів якої регулює правовідносини у сфері охорони інтелектуальної власності, а також Тимчасову угоду між Україною та ЄС про торгівлю і питання, пов’язані з торгівлею.
Органічною частиною міжнародної охорони у сфері авторського права і суміжних прав є директиви Європейського товариства, положення яких істотно впливають на розробку нових міжнародних договорів, національних законодавчих актів на різних континентах.
Директива Ради Європейського товариства від 14 травня 1991 року № 91/250 «Про юридичний захист комп’ютерних програм» набрала чинності 1 січня 1993 року. Вона спрямована на уніфікацію охорони комп’ютерних програм, визначення критерію надання охорони (результат інтелектуальної творчості).
Копіювання, будь-яке інше публічне розповсюдження оригіналу або копії комп’ютерної програми можливе з дозволу правовласника. Чітко визначені випадки вільного використання комп’ютерних програм (відтворення одного примірника, а також адаптація комп’ютерної програми правовласником для використання на певному комп’ютері відповідно до його призначення або для архівних цілей чи для заміни законно придбаного примірника комп’ютерної програми у разі його втрати, пошкодження або непридатності).
Директива Ради Європейського товариства від 27 вересня 1993 року № 93/83 «Про координацію деяких положень авторського права і суміжних прав, застосованих до радіомовлення через супутники і до ретрансляції по кабельному мовленню» набула чинності з 1 січня 1995 року. В основу цієї Директиви щодо передачі в ефір через супутник і ретрансляції по кабелю покладено принцип передачі через супутник здійснюється тільки в державі-учасниці, в яку сигнали — носії програми вводяться під контролем і відповідальністю організації ефірного мовлення в безперервному ланцюжку передачі, що направляється на супутник і повертається на землю.
Директива передбачає обов’язкову охорону передачі в ефір через супутник з тим, щоб прогалини в охороні, які існували ще в тій чи іншій державі-члені, не могли більше використовуватися на шкоду власника прав. У сфері кабельних передач Директива передбачає необхідність для розповсюджувача отримувати дозвіл володільця прав.
У зв’язку з тим, що відмінності між термінами охорони можуть перешкоджати вільному переміщенню товарів, наданню послуг, а також порушувати умови конкуренції, була прийнята Директива Європейського товариства від 29 жовтня 1993 року № 93/98 «Про узгодження термінів захисту авторського права і окремих суміжних з ним прав». Згідно з Директивою авторам надано термін охорони — 70 років після смерті. Що ж до артистів-виконавців, то термін охорони їх прав обчислюється 50 роками після дати виконання або після дати першого законного публічного повідомлення. Права виробників фонограм і відеограм захищаються протягом 50 років з дати фіксації або дати першого законного публічного повідомлення фонограми або відеограми. Права організацій ефірного мовлення вичерпуються 50 роками після першого виходу передачі в ефір.
Зазначені терміни застосовуються до всіх творів, які на момент набрання Директивою чинності ще є охороноспроможними хоч би в одній державі-члені згідно з національним законодавством.
Директива визначає, що режисер-постановник кінематографічного або аудіовізуального твору є автором або одним з авторів.
Директива уніфікує охорону посмертних видань, критичних і наукових видань, фотографій.
Чотири роки знадобилося для підготовки Директиви Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу від 11 березня 1996 року № 96/9 «Про юридичний захист баз даних». У Директиві визначено поняття «база даних». Її положення торкаються не тільки електронні бази даних, а й бази даних на паперовій основі.
Згідно з положеннями Директиви охороні авторських прав підлягають: структура баз даних як результат інтелектуальної творчості, їх вибір і розташування. Охорона не поширюється на зміст баз даних.
Для того, щоб конкурент не міг неправомірно привласнити результати творчої праці і капіталовкладень виробника баз даних, Директива визнає за ним право забороняти виймання і повторне використання частково або повністю вмісту бази даних. Виймання спрямоване на перенесення на іншу основу, а повторне використання — на всі види надання в розпорядження публіки.
Виробники баз даних можуть включати в них літературні, музичні або інші твори, що охороняються авторським правом, тільки за умови дозволу автора або його правонаступників.
Питання охорони інтелектуальної власності дістали своє відображення в Угодах про торговельні відносини між Україною і Швейцарською Конфедерацією, Україною і Сполученими Штатами Америки (1992 p.), у Договорі між Урядом України та Урядом США про співпрацю у сфері науки і технологій (1996р.), а також в Угоді між Україною і Сполученими Штатами Америки про співпрацю в дослідженні та використанні космічного простору в мирних цілях (1996 p.).
Важливим напрямом діяльності Держпатенту, ДААСПу України є співпраця із структурами Європейського Союзу. Представники Держпатенту і ДААСПу відповідно до Указу Президента України увійшли до складу Ради і Комітету з питань співпраці між Україною і ЄС.
У рамках програм ВОІВ, Європейського патентного відомства і TACIS українські фахівці беруть участь у семінарах, конференціях, виїжджають на стажування до патентних відомств країн-членів ЄС.
У 1999-2000 pp. в Україні була реалізована Програма TACIS «Інтелектуальна власність» у сфері авторського права і суміжних прав. Представники Держпатенту і ДААСПу України беруть участь у роботі міжурядових структур, діяльність яких пов’язана з питаннями охорони інтелектуальної власності: Українсько-Канадської міжурядової комісії з питань економічної співпраці, Українсько-Американської міждержавної комісії («Кучма-Гор») і діючого в рамках цієї комісії Українсько-Американського комітету з питань торгівлі та інвестицій. Міжурядової українсько-американської спільної комісії із сприяння розвитку торгівлі та інвестиціям, Міжурядової українсько-болгарської комісії з питань торговельно-економічної співпраці, робочих груп з лібералізації умов взаємної торгівлі між Україною і Республікою Польща, між Україною і Словацькою Республікою.
Держпатентом України налагоджені ділові контакти з національними патентними відомствами США, Німеччини, Австрії, Великобританії, Нідерландів, Франції, Чехії, Словаччини, Швейцарії, Югославії, Хорватії і ряду інших країн, ДААСПом України — з авторсько-правовими товариствами Німеччини, США, Франції, Греції та інших країн.