• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Інформаційно-аналітична діяльність

6.2. Соціальні функції комунікації

Серед таких функцій виділимо:

Інформаційна функція — є основною функцією, оскільки на організації й

управлінні потоками інформації побудовані всі інформаційно-аналітичні процеси.

Соціалізуюча функція — пов´язана із соціальним вихованням членів суспільства, формуванням або зміною інтенсивності і спрямованості соціальних настанов, цінностей та ціннісних орієнтацій аудиторії, з якою здійснюється комунікація.

Організаційно-поведінкова функція — пов´язана з ініціюванням або припиненням певних дій масової аудиторії.

Емоційно-тонізуюча функція полягає в регулюванні емоційного рівня аудиторії, стимулюванні її емоційних реакцій.

Комунікаційна функція — пов’язана з регулюванням зв’язків між різними індивідами або сегментами аудиторії, а також комунікатора з тією самою аудиторією.

З точки зору психології виокремлюють такі функції масової комунікації:

- формування масової психології — стратегічна, оскільки формує і масу (як суб´єкт соціальної дії), і масову психологію;

- інтеграційно-комунікаційна — пов´язана з формуванням загальних емоційно- психологічних настроїв аудиторії;

- інформаційна — забезпечує аудиторію певним набором інформації, створює єдину "інформаційну" систему координат для сприйняття і оцінки подій, які відбуваються в суспільстві;

- соціалізуючевиховна — сприяє формуванню узагальнених настанов, цінностей і ціннісних орієнтацій;

- організації поведінки — стимулює напрями конкретних дій маси.

Отже, феномен комунікації можна розглядати як:

- набір технічних механізмів (засобів масової комунікації, які доносять повідомлення до аудиторії) для впливу на психіку людей;

- нові змістовні компоненти психологічного впливу (коли транслюються не просто директивні повідомлення, а повідомлення, що стимулюють, "підштовхують" індивідів до певних дій);

- спеціально організований процес, коли зовнішньо люди (начебто) мають право на індивідуалізацію і свободу людської свідомості, а по суті — внутрішньо (психологічно) такого вибору не мають, оскільки дивляться одні й ті самі (по змісту) телепрограми, слухають одні й ті самі радіопередачі і читають одні й ті самі повідомлення в газетах з різними назвами.

У цьому контексті варто виокремити такі масово-психологічні функції засобів масової комунікації:

- загальної регуляції психодинаміки суспільства;

- інтегратора масових настроїв;

- управління циркуляцією психоформуючої інформації.