Інформаційно-аналітична діяльність
5.4. Інформаційні шуми, бар’єри та їх вплив на якісні та кількісні показники інформації
Особливої уваги потребує поняття шуму.
Ту частину повідомлення, яка не несе корисної інформації, називають шумом.
Деколи велике за обсягом повідомлення містить мало інформації (багато шуму), і навпаки, мале повідомлення - багато.
Тому потрібно розрізняти поняття обсяг текстового повідомлення та кількість інформації у повідомленні, а повідомлення треба складати так, щоб шум у ньому був мінімальним.
Слід пам’ятати, що інформація може перетворюватися на шум, і навпаки, шум може перетворюватись на інформацію.
Наприклад: " якщо кілька разів повідомляється про одну і ту саму таємницю, то перше повідомлення несе інформацію, а наступні такі повідомлення для однієї і тієї самої людини - шум. У такий спосіб інформація перетворюється на шум.
Навпаки, якщо якомусь повідомленню спочатку не надавали значення і вважали, що воно не несе корисної інформації, а пізніше в цьому повідомленні виявили корисну інформацію (реклама ліків), то в такий спосіб шум перетворюється на інформацію.
Також є фізичні чинники, які впливають на поширення та споживання інформації. Це інформаційні шуми, які в свою чергу поділяються на:
- фізичні (ті, що зумовлені непрохідністю тих каналів, за якими передається інформація);
- семантичні (це ті, що зумовлені нерозумінням інформації споживачем);
- прагматичні (ті, що зумовлені класифікацією інформації як непотрібної для себе).
Підводячи висновок, можна сказати, що в системі управління циркулює лише та інформація, яка описує фактичний або бажаний стан об’єкту інформації. Решта - це шуми.
Існує навіть загальне правило інформаційного забезпечення управлінських процесів: чим менше інформації потребує система управління - тим раціональнішою та ефективнішою вона є.
Інформаційні бар´єри - це сукупність об´єктивних і суб´єктивних факторів, які заважають розповсюдженню, використанню та сприйняттю наукової та аналітичної інформації суб´єктом та становлять загрозу для вільної циркуляції інформації.
Інформаційні бар’єри бувають декількох видів:
- географічними, що означають просторове роз’єднання джерела і споживача інформації;
- історичними, що означають віддаленість подій в часі, що утруднює достовірність інформації про ці події;
- кваліфікаційними, що пов’язані з підготовкою споживача інформації;
- відомчими (кожне відомство має власну систему отримання і збереження інформації);
режимними, що створюються спеціально з метою попередження від впливу інформації;
- мовними, що пов’язані з відмінністю мов споживача і джерела інформації;
- термінологічними, що зумовлені різним розумінням одних і тих самих термінів;
- економічними, котрі зумовлені тим, що виробник інформації не має засобів для забезпечення споживачів цією інформацією, або ж споживачі інформації не мають можливості отримати необхідну їм інформацію (наприклад неможливість купувати дорогі газети задля отримання якісної інформації);
психологічними, що зумовлені суб’єктивним ставленням людей до інформації.