Інформаційно-аналітична діяльність
4.7. Сутність і структура інформаційного циклу
Інформаційний цикл — це технологія, що являє собою організовану в часових межах сукупність операцій і методів, що приводять до отримання заданого результату (а саме - інформаційному продукту).
Отже, розглянемо перелік вимог до здійснюваних в інтересах інформаційно-аналітичного забезпечення управлінської діяльності процесів збору, обробки, аналізу інформації, моделювання і прогнозування ситуації і підготовки проектів управлінських рішень.
Тут потрібно виділити наступні найбільш загальні вимоги:
- цілеспрямованість і цільова ефективність;
- активність і ініціативність;
- безперервність і висока готовність до зміни ситуації;
- оперативність і швидкість реакції на зміни інформаційної ситуації;
- об´єктивність і науковість;
- історичність і актуальність;
- адаптивність і гнучкість;
- багатоаспектність і альтернативність.
Безвідносно до галузі основними напрямами аналітичного дослідження є:
- морфологічний аналіз системи;
- аналіз типології відносин і зв´язків;
- аналіз середовища і характеру подразнюючих дій;
- теперішній стан і тенденції змін ситуації;
- з´ясування проблеми і передумов її виникнення;
- аналіз статичних і динамічних характеристик системи;
- аналіз статичних і динамічних характеристик середовища;
- аналіз простору альтернатив;
- вибір критеріїв задовільного рішення;
- аналіз історичних прецедентів;
- синтез гіпотез і альтернативних стратегій вирішення проблеми;
- проведення моделювання;
- аналіз сформульованих стратегій;
- вибір критеріїв переваги;
- вибір багатьох стратегій, що відповідають критеріям.
Короткий опис інформаційного циклу (за Ю.В. Курносовим)[5,с.299]:
1. З’ясування характеру проблеми, опис проблемної ситуації (методики системного аналізу і т.п.);
2. Синтез головної або глобальної цілі як прямого наслідку проблемної ситуації в управлінні;
3. Уточнення цілей дослідження, стилю 1АР споживача інформаційної продукції;
4. З’ясування бюджету на проведення аналітичного дослідження
5. Формування ініціативної групи спеціалістів, призначення керівника проекту;
6. Декомпозиція цілі у відповідності до характеру проблеми;
7. Виявлення цілей організації - споживача інформаційної продукції;
8. Синтез цілей інформаційної роботи за напрямами, визначеними цілями споживача:
- формування гіпотези про можливий склад комплексу джерел інформації;
- формування гіпотези про склад багатства інформативних ознак, їх потенційної інформативності і вірогідності;
- формування гіпотези про склад репрезентативної (достатньої для вирішення задачі) вибірки, в том числі включаючи період спостереження феномена, кількість вимірів/повідомлень;
9. Коригування бюджета досліджень.
10. Виділення кадрових і інших ресурсів для виробництва інформаційно-пошукових робіт, постановка задачі на пошук інформації;
11. Пошук джерел інформації із заданими властивостями;
12. Оцінка реальної інформативності джерел і відбір найбільш інформативних;
13. Подальша корекція бюджета досліджень.
14. Визначення комплекту засобів збору інформації і кадрового забезпечення;
15. Збір і накопичення даних, аналіз вибірки;
16. Аналіз несуперечливості масиву дата, отриманих від одного джерела;
17. Інтеграція масивів даних, виявлення суперечностей або неповноти;
18. Проведення аналізу на повному масиві, втановлення стану об’єктів і систем, що є предметом аналітичних досліджень, виділення тенденцій і кінцевих показників динаміки;
19. Синтез моделі об’єкта, системи або процесу;
20. Підготовка висновків про цілі/кінцеві стани об´єктів і систем, досяжних без корекції процесу, синтез простору альтернатив;
21. Установлення бюджету заключного етапу досліджень.
22. Визначення критичних меж, спрямування керованих дій, які здатні привести до максимальних результатів в напямі досягнення цілей керування;
23. Проведення імітаційного моделювання;
24. Оцінювання ефективності окремих керівних дій;
25. Синтез комплексних стратегій керування, оцінювання ефективності і порівняльний аналіз стратегій;
26. Підготовка звітної документації;
27. Здача/прийом інформаційної продукції.