Інформаційно-аналітична діяльність
3.6. Етапи прогнозування
Процес аналітичного прогнозування складається з декількох етапів:
• оцінка нинішнього стану явища (виділення чинників, які виливають на ситуацію, а також основних тенденцій розвитку ситуації);
• ретроспективний аналіз явища, що досліджується;
• аналіз подальшої зміни стану ситуації (події) за оцінками попередніх відомостей у хронологічному порядку (від тенденцій до їх упливу на майбутнє прогнозованого явища);
• прогноз, який формується відповідно до загальної тенденції розвитку явища (зважаючи на роль і вплив кожного з чинників, що визначають цей розвиток, темпи їх зміни, взаємозв´язок).
Користь від отриманих матеріалів значно підвищується, якщо відоме їхнє значення. Істина, зазвичай, розкривається не в первинних даних, а в їх точній інтерпретації, бо конкретний факт можна зрозуміти тільки у порівнянні з іншими.
Обробка інформації після попереднього збору фактури та конкретної постановки проблеми означає:
1) систематизацію фактів, які сортують за ступенем а стосунку до якогось питання;
2) виявлення ключових моментів, спираючись на знання проблеми;
3) побудова гіпотез, які пояснюють основні факти;
Дотримання (вразі потреб) додаткових даних;
5) оформлення висновків та їх перевірка на відповідність іншим фактам.
Систематизація фактів. Для того, щоб виявити шляхи розвитку первинної ситуації, потрібно чітко уявляти:
1) позицію певних рухів і осіб, які формують проблему;
2) наявність чіткої системи дій з приводу процесу, що цікавить;
3) існування союзів, альянсів, групових інтересів та їхній уплив на процеси;
4) імовірні реакції на дії з кожного боку.
Виявлення ключових моментів і тенденцій. Успішне прогнозування залежить від правильності виокремлення ключових моментів і тенденцій, що зумовлюють розвиток процесу чи події. Так, наприклад, відомо, що тенденції в суспільно-політичному розвитку держав і в політиці правлячих кіл є в прогнозі основним об´єктом дослідження, джерелом інформаційних пріоритетів. Тенденції ж формуються реальним процесом розв´язання суспільних суперечностей. Правильне розпізнання основних політичних сил держави, вираження суперечностей між ними дає змогу "обчислити" основні тенденції в розвитку обставин, спрогнозувати можливі напрямки політики уряду якоїсь країни.
Історичні аналогії можуть підказати, в якому приблизно напрямку має йти розв´язання суперечностей, які спостерігаються, звичайно, з поправкою на сучасність, що, своєю чергою, дає можливість зазирнути в майбутнє. Головне при цьому - виявити ті сили, змагання між якими створює основну тенденцію розвитку.
Для того, щоб визначити, яким напрямком піде розвиток обставин, необхідно не тільки уявляти, але й чітко знати, за яких конкретно умов, чинників можливий той або той розвиток ситуації.
Окрім того, щоб зробити прогноз обставин, необхідно брати до уваги, в рамках якої більш крупної тенденції розвиваються обставини, що вивчаються.
Побудова гіпотез. Важливою умовою повноти й об´єктивності прогнозування є дотримання правил розробки та перевірки гіпотез. Щодо кожної незрозумілої чи сумнівної обставини мають бути висунені всі можливі гіпотези. Не можна захоплюватись одними гіпотезами й ігнорувати інші тільки тому, що вони здаються малоймовірними. Усі обґрунтовані гіпотези повинні перевірятися на моделі. Усі гіпотези в розвитку проходять три стадії:
1) виникнення гіпотези;
2) аналізу висунутого припущення та визначення черги наслідків (обставин, подій, фактів), які логічно випливають із цього припущення;
3) перевірка припущення на моделі.
Пізнавальна роль гіпотези в аналітичному прогнозі полягає в тому, що вона здатна пояснити вже відомі аналітику факти, а також відкривати нові обставини та факти, невідомі йому. Якщо гіпотеза виражає об´єктивну істину, то з її змісту аналітично можуть бути виведені не тільки ті факти, що встановлені до висунення гіпотези, а й ті, котрі стали відомі після її висунення.
Виявлення при перевірці гіпотез нових фактів, невідомих до її висунення, підвищує ступінь надійності гіпотези. Здатність гіпотези пояснити не тільки раніше відомі факти, але й виявити нові - важлива умова можливої перевірки істинності основного змісту гіпотези.
При розробці прогнозу на майбутнє, особливої важливості набувають припущення, пов´язані з фактичними відомостями. Так, Файстон вважає, що в основу будь-якого передбачення покладено низку припущень. Якщо вони правильні, ми можемо зробити точний або досить точний прогноз. Якщо ж вихідні дані неправильні - прогноз буде неточним незалежно від того, наскільки точні дані, що лежать в його основі.
Висловивши припущення, його уважно перевіряють на співвідношення з усіма даними, і якщо виявляється значна непогодженість, а факти явно неправдиві, потрібно змінити твердження.
Помилкова інтерпретація фактажу ймовірна, якщо:
- подано не всі матеріали;
- деякі з фактів є сумнівними;
- уся увага зосереджується лише на тих повідомленнях, які підтверджують припущення аналітика.
У деяких випадках перспективно йти не від фактів до гіпотези, а від висунутої гіпотези до фактів, які маємо.
Оформлення висновків. На деякі запитання часто вдається отримати пряму та досить визначену відповідь, а в інших випадках обмежуються лише припущеннями. Треба розуміти, які з моментів є найважливішими, а не концентрувати увагу одразу на багатьох.
Форма прогнозу спрямована на вдосконалення методів, передбачення можливостей розвитку значущих подій.
У прогнозі відображають:
• послідовно описані сприятливі та несприятливі чинники й оцінки результатів їхньої взаємодії;
• порівняння властивостей об´єктів, які вивчаються, з відомими властивостями аналогічних об´єктів;
• визначення верхніх і нижніх меж розвитку об´єкта з образом постійних і тимчасових чинників.
У процесі прогнозування роблять короткострокові, середньострокові та довгострокові прогнози. Для інформаційної аналітики найбільшого значення мають середньострокові прогнози, тому що саме вони є найбільш точними та дають можливість приймати рішення, спрямовані на зміну розвитку подій у ймовірному напрямку. Довгострокові прогнози, хоча й є цінністю, залежать від подій, котрі важко передбачити. Наприклад, прогноз про економічну ситуацію в США на наступні 10 років може докорінно змінитися в умовах кризи на фондовому та валютному ринках після терористичних актів 11 вересня 2001 року. З іншого боку, прогноз щодо перспектив вступу України до Європейського Союзу в наступні 15 років може змінитися зі зміною статусу Євросоюзу, створенням Європейської Федерації в його межах та ін.