Інформаційно-аналітична діяльність
3.5. Поняття та методи аналітичних прогнозів
Єдина мета будь-якої науки є передбачення. У аналітиці передбачення - це аналітичний прогноз.
Під терміном "прогнозування" розуміють процес визначення перспектив розвитку якогось явища, події, що ґрунтується на знанні закономірностей суспільного розвитку та взятті до уваги інформації про минулий і сучасний стан цього явища чи події.
Прогноз - це висновок про майбутнє інформаційного процесу, що досліджується, на основі загальної тенденції його розвитку.
Теорія прогнозування тільки формується. Вітчизняна наука з цієї проблематики ледве досягла рівня публіцистичних робіт: Іноземна література насичена туманними домислами, що не мають міцного методологічного фундаменту чи описують маніпуляції другорядними чинниками, не розкриваючи сутності процесів, які розглядаються.
Що стосується практики прогнозування, то найчастіше вона обмежується епізодичними інтуїтивними прогнозами.
Наукова концепція прогнозування повинна викривати сутність прогнозованої діяльності, основні закономірності цієї роботи, основні форми її проведення, критерії перевірки істинності її результатів, оцінку істотних меж прогнозування. З іншого боку, в рамках такої концепції необхідно встановити комплекс методів прогнозування, що охоплюють різні аспекти підготовки прогнозів, а також виявити сферу та принципи найбільш ефективного застосування кожного з них у інформаційній аналітиці.
Підготовка прогнозів - це сфера практичної пізнавальної діяльності, сфера отримання висновків про майбутнє певного явища. Тож для прогнозування важливе значення мають положення теорії пізнання діалектичного матеріалізму. Не менш важлива в цій діяльності світоглядницька функція філософії, тому що в процесі підготовки прогнозів немає можливості спиратися на твердо встановлені наукові факти, котрі стосуються майбутнього.
Вдалий прогноз - це той, що надав суттєву допомогу тому, для кого він був зроблений. Критерієм якості передбачення, як й інших видів інформації, є корисність.
Кожний прогноз повинен бути випереджувальним. Інформація, що міститься в прогнозі, має давати змогу замовнику відреагувати на спрогнозовані події. Прогноз знецінюється, коли відбувається порушення термінів надання інформаційного документа Наприклад, прогноз щодо ймовірного ходу переговорів іноземної делегації не має сенсу, коли надається в день їх проведення.
Система прогнозування має відповідати таким принципам:
- неперервності (тобто мати постійний характер);
- комплексності (паралельне ведення прогнозованих досліджень рама рівнів);
- співмірності прогнозних завдань і наявних ресурсів;
- наявності зворотного зв´язку (перевірка сформульованих прогнозів на практиці, аналіз усіх випадків підтвердження та спростування практикою спрогнозованих висновків, корегування на цій основі решти прогнозів, а також прогнозованих методик).
На думку більшості аналітиків, успіх прогнозування залежить від п´яти чинників:
- наявність усієї доступної достовірної інформації;
- знання національних особливостей країни, що досліджується;
- уміле використання необхідних знань за допомогою методів, які відпрацьовані на основі загальних принципів передбачення;
- компетентність аналітика в даній галузі;
- творчі здібності, освіта, досвід.
Прогноз базується на висновках, зроблених у результаті попереднього аналізу інформації, та містить висновок про майбутній розвиток ситуації, явища чи події. Тож процес прогнозування починається з вивчення всієї доступної інформації, бо всі подальші оцінки залежатимуть від того, чим же, власне, є це явише (процес) на теперішній час. На ці оцінки впливають також відомості про минуле явища, що вивчається. Таким чином, головною умовою точного й обґрунтованого прогнозування є наявність широкого масиву інформації.
Для ефективного функціонування системи прогнозування необхідне також існування інформаційної бази, тобто необхідного мінімуму достовірної інформації. Крім того, потрібна адекватна інформаційно-логічна підсистема, що забезпечує можливість логічної обробки інформації, яка існує в системі.
При організації роботи з прогнозування слід мати на увазі, що якісний прогноз повинен бути звернений у майбутнє та містити альтернативні можливості розвитку тих або тих подій. Без альтернатив прогноз в історії людства був можливим лише в пророкуваннях оракулів і пророків.
Альтернативність прогнозу передбачає наявність декількох сценаріїв його розвитку. При цьому, зазвичай, виділяють:
• оптимістичний сценарій;
• песимістичний сценарій;
• найбільш імовірний сценарій, що може містити елементи перших двох.
Не можна не зважати на роль і вплив кожного з чинників, які визначають цей розвиток, темпи їх зміни, взаємозв´язок.
Загальне правило прогнозу: він знижується, зважаючи на зростання рівня прогнозованого явища та величини попередження, а також у напрямку від опису сутності процесу до його деталей.
Отже, під аналітичним прогнозом розуміють висновок про майбутній розвиток явища, що ґрунтується на знанні про закономірності суспільного розвитку та інформації про минуле й нинішній стан конкретного інформаційного явища.
Прогнозування є складовою частиною передбачення суспільного розвитку загалом. Його специфіка зумовлена великим впливом суб´єктивного чинника, багатоплановістю та високим динамізмом. Для аналітичного прогнозування особливо характерний зворотній уплив прогнозу через дії людей на події, що прогнозуються.
Під час аналітичного прогнозу відбувається рух думки від конкретного до абстрактного, в результаті чого аналітик виявляє сутність явища.
Методи прогнозу інформаційних подій і процесів. Виходячи з логіки процесу прогнозування, можна відзначити деякі загальні принципи, придатні до цього виду пізнавальної діяльності: абстрагування, аналіз і синтез, узагальнення, ідеалізація, індукція та дедукція, моделювання, екстраполяція, експертиза, порівняльні методи.
Що стосується конкретних методик аналітичного прогнозування, то серед них слід відзначити методи:
1) сценаріїв;
2) зворотного прогнозування;
3) прогноз за аналогією;
4) прогноз за теорією ймовірності;
5) прогноз на основі причинових зв´язків;
6) прогноз на основі стійких тенденцій;
7) прогноз зважаючи на розвиток подій у визначеному напрямку;
8) прогноз на основі циклічного розвитку подій.
Метод сценаріїв. Прогноз може бути складений за сценаріями. Цей крок робиться в тому випадку, коли відбуваються події, результат яких важко передбачити, але їхній уплив є очевидним.
Найбільш відомим у цій групі є метод сценаріїв, орієнтований на те, щоб виявити та підкреслити принципову невизначеність майбутнього в умовах турбулентного зовнішнього середовища. Відповідно до цього методу, розробляється декілька варіантів майбутнього розвитку подій, що поєднують, як мінімум, песимістичний, оптимістичний і найбільш ймовірний варіанти.
Метод сценаріїв полегшує інтеграцію різних даних, отриманих методами як якості, так і кількості, він добре сумісний також із методами теорії ігор, розроблених відповідно до аналізу конкретних ситуацій.
Одне з головних завдань методу сценарію - виявити вирішальні чинники, від яких буде залежати розвиток подій за певним сценарієм. Розробивши варіанти своєї стратегії та тактики відповідно до сценаріїв і виконуючи моніторинг вирішальних факторів, розвідка розширює свої можливості швидкого реагування на різкі зміни зовнішнього середовища.
Своєрідною модифікацією цього методу є метод зворотного прогнозування. У рамках цього методу на першому етапі формулюють різноманітні варіанти майбутнього, позитивного для замовника, беручи до уваги стратегічні цілі, переваги й інші релевантні чинники. Потім для кожного варіанту розробляються ймовірні сценарії, спрямовані від майбутнього до теперішнього, тобто спочатку визначається завершальний крок, який призводить до бажаного майбутнього тощо. Для кінцевого аналізу залишаються тільки ті сценарії, що не містять нереалістичних, малоймовірних кроків. Основна перевага методу полягає в свободі від необґрунтованого перенесення колишнього досвіду на майбутнє.
Прогноз за аналогією. Під час прогнозу за аналогією передбачення базується па розвитку аналогічного об’єкта, що відомий. При цьому необхідний правильний вибір об´єктів порівняння. Дослідження явища, що прогнозується, доцільно розпочинати з оцінки його нинішнього стану. Мета цього підходу полягає у виявленні системи чинників, які суттєво впливають на розвиток явища, що аналізується.
Використовуючи цей метод при побудові первісних гіпотез про майбутні події, слід починати не з вивчення тенденцій, притаманних цьому явищу, а з розгляду подій, які мали місце за аналогічних обставин. Окрім того, за аналог потрібно брати події, що відбулися нещодавно.
Цей метод дуже поширений, особливо зважаючи на те, що він є найбільш близьким до людського розуму. Проте прогноз за аналогією небезпечний тим, що він виглядає надійним у той час, як не завжди є таким.
Прогноз за теорією ймовірності. Прогноз за теорією імовірності передбачає, що прийняття всіх важливих рішень пов´язане з імовірністю.
Наприклад, Верховна Рада України планує прийняти закон X. Відомо, що цей закон відразу підтримає лише 25% депутатського корпусу. 70% депутатів парламенту можуть підтримати проект цього закону після внесення відповідних поправок з боку партій і фракцій, та наприкінці 90% складу Верховної Ради України можуть підтримати законопроект.
Прогноз на основі причиннових зв´язків ґрунтується на вивченні причин, які зумовлюють явище, що вивчається. Це ті причини, що зумовлюють виникнення цього явища чи роблять його виникнення неможливим. Цей метод може використовуватися для прогнозування таких одиничних явищ, як переворот, початок збройного конфлікту, відокремлення території та ін. Він зовсім не придатний для прогнозування розвитку тривалих нестабільних процесів, які піддаються впливу та змінюються (розвиток сектору економіки, ВПК). Застосування цього методу вимагає знання багатьох чинників і широкого кола питань. Особливе значення при цьому можуть мати явища, що відбуваються в іншому регіоні. Як й інші методи прогнозування, метод причинових зв´язків передбачає вивчення чинників, які вказують на наближення певних явищ і подій.
Визначивши, наприклад, всі процеси, що впливають на розвиток ситуації в Україні, з´являється можливість точно встановити, чого слід очікувати в майбутньому.
В аналітиці метод прогнозування зважаючи па розвиток подій у відомому напрямку може використовуватися при створенні прогнозів щодо кількості населення країни, розвитку виробництва, зменшення світових запасів сировини.
Прогноз на основі циклічного розвитку подій. Ще одним методом прогнозування є прогноз на основі циклічного розвитку подій. Циклічність наявна не тільки в природі, але й в суспільстві, інформаційних процесах.
Якщо явище чи подія розвивається циклічно, то прогнози, які створювалися па основі припущення, що розвиток цього явища відбувається в одному напрямку протягом тривалого часу, і далі розвиватиметься таким же чином. Якщо ж явище розвивається циклічно, то прогнози, створені па основі припущення про розвиток явища в одному напрямку упродовж тривалого часу, є помилковими.
Треба пам´ятати, що припущення про циклічний розвиток якого-небудь явища можна зробити тільки на підґрунті достовірних даних, які охоплюють значний період часу розвитку цього явища в минулому. Рішення може бути прийняте па основі відомостей про не менш, ніж два повних цикли.
Отож спочатку роблять прогноз на основі стійких тенденцій (напр., подальше зростання населення та збільшення виробництва електроенергії), і лише на основі цього сценарію застосовують метод причинових зв´язків.