• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Інформаційно-аналітична діяльність

3.2. Загальноприйнятий алгоритм діагностики інформаційних подій і процесів

Сьогодні вченими нараховується декілька сотень видів інформаційно-аналітичної діяльності залежно від сфери знань і практики застосування. Однак з цієї кількості можна виділити найпоширеніші, найпопулярніші серед аналітиків види аналізів:

- проблемний - здійснення проблемного структурування, що вимагає виділення комплексу проблем ситуації, що склалася, їх типології, характеристик, наслідків, шляхів розв’язання;

- системний - визначення характеристик, структури ситуації, її функцій, взаємодії з навколишнім і внутрішнім середовищем;

- причинно-наслідковий - виявлення причин, які привели до виникнення даної ситуації, наслідків її подальшого розвитку;

- праксеологічний - діагностика змісту діяльності в ситуації, що склалася, її моделювання і оптимізація;

- аксіологічтій - побудова системи оцінок явищ, діяльності, процесів, ситуацій з позицій тої або іншої ціннісної системи;

- ситуаційний - моделювання ситуації, її складових, умов, наслідків, діючих осіб;

- прогностичний - підготовка прогнозів стосовно ймовірного, потенційного і бажаного майбутнього;

- рекомендувалышй - вироблення рекомендацій відносно поведінки діючих осіб у відповідній ситуації;

- програмно-цільовий - розробка програм діяльності в ситуації, що виникла [Сурмін, с. 256].

Зрозуміло, що кожний з видів аналізу має свою методику, особливості, але все ж є загальні закономірності аналітичної діяльності, притаманні всім видам.

Розпочинається будь-яка аналітична діяльність з визначення об’єкта, предмета чи проблеми, яку необхідно вирішити. Після цього необхідно побудувати ідеальну модель об´єкта чи предмета, шо допомагає створити нормативну базу для наступної пошукової діяльності. Наступний крок - висунення різноманітних гіпотез, то ведуть аналітика до розуміння проблеми. Обов’язковим кроком є вибір типу аналізу, то має бути адекватним ситуації. Цей крок пов´язаний з наступним вибором конкретних методів аналітичної діяльності, які дозволять ефективно і швидко вирішити проблему. Застосування вибраних методів дозволяє об’єктивно перевірити і довести існуючі гіпотези. Закінчується будь-який аналіз кінцевою метою - формулюванням аналітичних висновків та написанням аналітичних оглядів, звітів, довідок, прогнозів тощо.