Інформаційно-аналітична діяльність
2.8. Базові моделі, що застосовуються під час аналізу інформаційних явищ
Модель - це сукупність логічних, математичних чи інших об’єктів, зв’язків і співвідношень, що відображають з необхідною або максимально досяжною мірою подібності деякий фрагмент реальності, що підлягає вивченню, а також опис всіх властивостей об´єкта, що моделюється[4, с.144].
Інформаційна модель — сукупність інформації, що характеризує істотні властивості і стани об´єкта, процесу, явища, а також взаємозв´язок із зовнішнім світом.
Інформаційні моделі називають також уявними (тому що вони не мають матеріального втілення), іноді — логічними.
Всі знання людства про реальний світ — це безліч інформаційних моделей.
Галузі використання моделей:
- навчальні моделі — наочні посібники, тренажери, навчальні програми;
- дослідні моделі — створюються для дослідження характеристик реального об´єкта (наприклад, модель теплоходу перевіряється на плавучість, а модель літака — на аеродинамічні характеристики);
- науково-технічні моделі — для дослідження процесів та явищ (наприклад, ядерний реактор або синхрофазотрон);
- ігрові моделі — для вивчення можливої поведінки об´єкта в запрограмованих або непередбачених ситуаціях (наприклад: військові,економічні, спортивні ігри тощо);
- імітаційні моделі — виконується імітація дійсної ситуації, що багато повторюється для вивчення реальних обставин (наприклад: випробування лікарських препаратів на мишах або інших тваринах, політ собаки в космос).
За фактором часу розрізняють:
- динамічні
- статичні
За формою подання інформації:
- словесні;
- жести і сигнали;
. символьні — формули, що відображають зв´язок різних параметрів об´єкта;
- графічні (геометричні);
- структурні — схеми, графіки, таблиці;
- образні;
- логічні — моделі, в яких представлені різні варіанти вибору дій на основі різних заключень та аналізу умов;
- спеціальні — ноти, хімічні формули тощо;
За інструментами реалізації:
- комп´ютерні
- некомп´ютерні
Образні моделі. Образні моделі (малюнки, фотографії та ін.) представляють собою зорові образи об´єктів, зафіксовані на будь-якому носії інформації (папері, фото- і кіноплівці та ін.). Образні інформаційні моделі широко використовуються в освіті, де потрібна класифікація об´єктів за їхніми зовнішніми ознаками (навчальні плакати з ботаніки, біології та фізики).
Знакові інформаційні моделі. Знакові інформаційні моделі будуються з використанням різних мов (знакових систем). Знакова інформаційна модель може бути представлена у формі тексту (наприклад, програми на мові програмування) або формули (наприклад, другого закону Ньютона).
Табличні моделі. Широко поширені інформаційні моделі у формі таблиць. У таблиці хімічних елементів Д. І. Менделєєва хімічні елементи розташовуються в клітинках таблиці за зростанням атомних ваг, а в стовпцях — за кількістю валентних електронів.
Ще однією поширеною формою інформаційної моделі є прямокутна таблиця, що складається з рядків і стовпців. Використання таблиць настільки звично, що для їхнього розуміння зазвичай не потрібно додаткових пояснень.
Інформаційні моделі діляться на описові та формальні.
Описові інформаційні моделі — це моделі, створені природною мовою (тобто будь-якою мовою спілкування між людьми: англійською, українською, китайською, мальтійською тощо) в усній або письмовій формі.
Формальні інформаційні моделі — це моделі, створені формальною мовою (тобто науковою, професійною або спеціалізованою, наприклад мовою програмування). Приклади формальних моделей: всі види формул, таблиці, графи, карти, схеми і т. д.
Ідеалізація об´єкта. Ідеалізація об´єкта є неодмінним етапом створення інформаційної моделі. Сутність ідеалізації полягає у визначенні, які саме риси та властивості об´єкта є суттєвими для розв´язання поставленої задачі, впливають на результат рішення і мають бути відтвореними в моделі, а які риси та властивості є несуттєвими і при побудові моделі можуть не враховуватися.