• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Інформаційно-аналітична діяльність

2.7. Параметри інформації

Важливими чинниками в інформаційно-аналітичній діяльності, які суттєво вливають на якість інформаційного продукту є параметри інформації.

Параметри інформації - характеристики, з допомогою яких оцінюються інформаційні ресурси.

При доборі необхідної інформації обов’язково слід враховувати такі характеристики (параметри) інформації:

1. Якісні показники:

- актуальність (інтегрований показник, який визначає своєчасність і цінність інформації у сукупності);

- адекватність (однозначна відповідність інформації відображеному об’єктові);

- цілковита певність (відсутність в інформації прихованих помилок);

- об´єктивність (очищення інформації від неминучих перекручень у процесі її передачі, а також від наслідків її суб’єктивного розуміння);

- однозначність (відсутність інших тлумачень наявної інформації);

- новизна (уперше отримана інформація);

- корисність (відповідність інформації певній меті);

- доступність (можливість отримання інформації);

- своєчасність (отримання інформації у межах того часу, коли вона придатна для прийняття рішення);

- релевантність (відповідність між змістом інформації і запитом користувача);

- точність (відношення релевантної інформації до загальної сукупності релевантної і нерелевантної інформації);

- пертинентність (відповідність змісту інформації потребам користувача);

- ергономічність (зручність форми та обсягу інформації);

- фасціація (привабливість інформації);

- живучість (здатність інформації зберігати свої характеристики у часі);

- захищеність (неможливість несанкціонованого використання (або зміни) інформації);

- можливість перевірки (досяжність джерела для підтвердження істинності інформації).

2. Кількісні показники:

- повнота (співвідношення між наявного інформацією та інформацією, яка досяжна);

- достатність (можливість досягти Мети при наявній інформації);

- обсяг (загальна кількість інформації).

3. Ціннісні показники:

- цінність (значимість, важливість, потрібність інформації для прийняття рішення);

- вартість (ціна, уречевлена у продукті суспільна праця).

Найпоширеніша помилка інформаційних аналітиків - коли проводиш дослідження, часто знаходиш дуже цікаву інформацію, яка проте є несуттєвою, побічною. А її так хочеться повідомити. Подібних спокус слід уникати і не заходити далеко вбік від основної теми.

І ще одне. Деякі фахівці інформаційної сфери за складом свого характеру є колекціонерами фактів. Вони дуже пишаються тією масою фактів, яку їм вдалося зібрати з проблеми, що вивчається. Це добре. Та часом вони зовсім не схильні до аналітичної роботи, до узагальнення цих фактів. А це вже погано.

При виконанні завдань перш за все потрібно розглянути проблему у самих загальних рисах, встановити, на які важливі моменти необхідно звернути увагу. Потім виробити план роботи і визначити, де шукати потрібні дані. Після збору даних їх потрібно оцінити і дати їм тлумачення. Нарешті,- пишеться аналітичний продукт, при цьому слід постійно пам’ятати, на кого він розрахований, хто його буде читати. Треба намагатися дати замовнику те, що йому потрібно, в зрозумілій формі, підкреслити важливі моменти і відповідним чином роз’яснити твердження, які викликають сумнів.

При вирішенні будь-якого інформаційного завдання аналітику надзвичайно важливо встановити причинно-наслідкові зв’язки між різними явищами. Це дає змогу уяснити рушійні сили подій і деякою мірою застрахувати себе від хибних висновків. Такий підхід до питання, яке досліджується, часто допомагає визначити вирішальний фактор. Крім того, вказуючи на причини тих чи інших явищ, ми полегшуємо використання інформації замовником.

Принцип визначення тенденцій розвитку базується на врахуванні різноманітних форм людських взаємодій. Аналітику потрібно дати оцінку можливим напрямкам розгортання подій у майбутньому. Необхідно встановити, розвивається явище по висхідній чи по низхідній лінії і з якою швидкістю. Чи є тенденція стійкою, циклічною або ж не міняється зовсім. Врахування тенденцій тісно пов’язане з прогнозом, який є дуже важливим елементом інформаційно-аналітичної роботи. Вивчаючи тенденції, аналітик ніби намагається проникнути поглядом в майбутнє.

Основним результатом інформаційно-аналітичної діяльності найчастіше є аналітичний документ у формі доповіді, огляду, довідки, прогнозу, де подаються висновки та рекомендації. Вони абсолютно необхідні, для того щоб робота мала завершений вигляд і могла бути максимально корисною. Висновки є наслідком досягнення поставленої цілі. Щоб зробити висновки, потрібно відповісти на питання “Що означає дане явище?”. В багатьох документах читаються і запам’ятовуються лише висновки, тобто результати аналізу. Необхідно виявляти якомога більшу турботу про те, щоб у висновках викладались коротко і чітко найважливіші моменти, але водночас стислість не повинна породжувати неправильне сприйняття. Написання висновків потребує найвищої майстерності аналітика.