Інформаційно-аналітична діяльність
2.5. Основні методи аналітики
На жаль, ще й до сьогодні серед науковців і практиків немає єдиного погляду на систему аналітичних методів. Однак ми спробуємо виділити часто використовувані.
Історичний метод передбачає розгляд об´єктивного процесу розвитку об´єкта, реальної його історії з усіма її поворотами, особливостями; це певний спосіб відтворення в мисленні історичного процесу в його хронологічній послідовності та конкретності.
Завданням історичного дослідження є розкриття конкретних умов розвитку тих чи інших явищ.
Аналіз - поділ об´єкта (подумки чи реально) на складові частини з метою їх окремого вивчення. Такими частинами можуть бути якісь матеріальні елементи об´єкта або ж його властивості, ознаки, зв´язки й т.п.
Аналіз — необхідний етап у пізнанні об´єкта. З найдавніших часів аналіз застосовувався, наприклад, для розкладання на складові деяких речовин. Зокрема, уже в Стародавньому Римі аналіз використовувався для перевірки якості золота й срібла способом так званого купелювання (аналізована речовина зважувалася до й після нагрівання).
Для розуміння об´єкта як єдиного цілого не можна обмежуватися вивченням лише його складових частин. У процесі пізнання необхідно розкривати об´єктивно існуючі зв´язки між ними, розглядати їх у сукупності, у єдності. Здійснити цей другий етап у процесі пізнання — перейти від вивчення окремих складових частин об´єкта до вивчення його як єдиного нерозривного цілого — можна тільки в тому випадку, якщо метод аналізу доповнюється іншим методом — синтезом.
У процесі синтезу відбувається поєднання воєдино складових частин (властивостей, ознак, зв´язків і т.п.) досліджуваного об´єкта, розчленованих у результаті аналізу. На основі цього відбувається подальше вивчення об´єкта, але вже як єдиного цілого. При цьому синтез не означає простого механічного поєднання роз´єднаних елементів у єдину систему. Він розкриває місце й роль кожного елемента в цілісній системі, установлює взаємозв´язок і взаємозалежність між ними, тобто дозволяє зрозуміти справжню діалектичну єдність досліджуваного об´єкта.
Метод аналогії означає перенесення властивості (сукупності властивостей) одного явища на інше.
Зрозуміло, заздалегідь мають бути визначені ще й інші схожі ознаки, які дають можливість застосовувати аналогію, встановлювати необхідні зв´язки і відхилення між ознаками явищ, що існують у реальній дійсності. У певному значенні аналогія є різновидом порівняння, оскільки вона спрямована на вивчення схожості та відмінності явищ.
У багатьох випадках висновки за аналогією не можуть бути доказом, але вони мають силу припущення і дають підстави для висунення гіпотез.
Гіпотеза — це науково обґрунтоване припущення про можливі зв´язки, відносини, причини явищ
Спрощеним методом аналогії є відсотковий метод. Виходячи з відомих даних, які характеризують сьогоднішнє становище (ВВП, податкові ставки, обсяги торгівлі), можна визначити відповідні показники на майбутнє.
Цей метод стає ефективним за умов того, що попередньо буде вивчено всю сукупність явищ, які зачіпаються. Лише після цього можна дійти висновку про те, що порівнювані явища такі схожі, що дають можливість вдатися до порівняння.
Найкращі результати відсотковий метод дає під час обробки даних соціологічних опитувань. Так, під час постійного моніторингу рейтингу політичних діячів або соціологічних опитувань з приводу певних подій можна розробити оптимальну політичну програму чи виявити вразливі місця в політиці держави.
Порівняння — це процес зіставлення предметів або явищ дійсності з метою установлення схожості чи відмінності між ними, а також знаходження загального, притаманного, що може бути властивим двом або кільком об´єктам дослідження.
Метод порівняння буде плідним, якщо при його застосуванні виконуються такі вимоги:
- порівнюватись можуть тільки такі явища, між якими може існувати певна об´єктивна спільність;
- порівняння повинно здійснюватись за найважливішими, найсуттєвішими (у плані конкретного завдання) ознаками.
Порівняння завжди є важливою передумовою узагальнення.
Узагальнення — логічний процес переходу від одиничного до загального чи від менш загального до більш загального знання, а також продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей об´єктивних явищ.
Найпростіші узагальнення полягають в об´єднанні, групуванні об´єктів на основі окремої ознаки (синкретичні об´єднання). Складнішим є комплексне узагальнення, при якому група об´єктів з різними основами об´єднуються в єдине ціле. Здійснюється узагальнення шляхом абстрагування від специфічних і виявлення загальних ознак (властивостей, відношень тощо), притаманних певним предметом.
Окремо за значенням і перспективами стоїть таким метод у аналітиці, як метод мережі зв´язків.
Суть методу - для графічного зображення асоціацій між людьми й організаціями використовують такі аналітичні інструменти, як складання матриці асоціацій і схеми мережі зв´язків.
Метод мережі зв´язків може бути корисний для встановлення оптимальних організаційних структур установ, урядів, при виборі ймовірних керівників вищої та середньої ланки. Процес аналізу складається з таких етапів: підбір інформації, виділення даних, які стосуються індивідуумів і зв´язків, розробка матриці асоціацій та попередньої схеми зв´язків, внесення до схеми організаційних накладень і уточнення схеми. "Міцність" асоціації оцінюється за допомогою таких категорій: сильний асоціаціативний зв´язок, помірний, слабкий і відсутність будь-якого зв´язку. Для реєстрації оцінених асоціацій будується матриця асоціацій.
Зміст повідомлень, значення цінностей, які є предметом масової комунікації, досліджується звичайно за допомогою контент-аналізу. Контент-аналіз (англ. content — зміст) — це формалізований метод інтерпретації текстів.
Спостереження - це систематичне цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об’єктивної дійсності, які виступають об´єктами дослідження
Як метод наукового пізнання спостереження дає можливість одержувати первинну інформацію у вигляді сукупності емпіричних тверджень. Емпірична сукупність стає основою попередньої систематизації об´єктів реальності, роблячи їх вихідними об´єктами наукового дослідження.
Спостереження мусить відповідати таким вимогам:
- передбачуваності заздалегідь (спостереження проводиться для певного, чітко поставленого завдання);
- планомірності (виконується за планом, складеним відповідно до завдання спостереження);
- цілеспрямованості (спостерігаються лише певні сторони явища, котрі викликають інтерес при дослідженні);
- вибірковості (спостерігач активно шукає потрібні об´єкти, риси, явища);
системності (спостереження ведеться безперервно або за певною системою).
Метод виключень - ґрунтується на поступовому виключенні значної групи складових на підставі закону виключення третього, значення якого полягає в тому, що справа йде так, як описується у висловлюванні, або так, як говорить заперечення і третього не дано.
Метод пошуку закономірності — є пошуком стійкої і невипадкової характеристики або зв’язків між явищами.
Метод класифікацій - впорядкування об’єктів за істотними ознаками певних класів.
Метод моделювання - один із найважливіших в аналітиці. Передбачає побудову моделі, яка відображає істотні сторони об’єкта, що аналізується, спрощує його і заміняє реальний об’єкт аналізу.
Системний метод - приведення даних в деяку систему, що дозволяє їх пояснити з позицій системного підходу.
Метод екстраполяції - поширення висновків, отриманих зі спостереження за однією частиною явища на іншу його частину.
Метод ідеалізації - уявна процедура, пов’язана з уявленням чого-небудь як ідеалу і подальшим порівнянням реального об’єкта з ідеальним.
Метод евпатії - входження аналітика в образ аналізованого об’єкта, уявлення себе тим, хто вивчається, осмислення з його позицій дій, що ним здійснюються.
Зрозуміло, що перерахованими методами аналітика не вичерпується.