Інформаційно-аналітична діяльність
2.4. Загальні професійні вимоги до рівня фахової підготовки аналітика
Специфіка професії аналітика:
Плюси професії:
- це добре оплачувана праця;
- творча робота - кожен проект унікальний і вимагає свого підходу до розробки;
- видима і відчутна користь діяльності, коли робочий процес в організації має чіткий стиль і послідовність;
- придбання навичок комунікативного спілкування, а також розширення кола корисних знайомств за рахунок проектів у різних організаціях.
Мінуси професії:
- високий робочий ритм, брак часу;
- нерідко користувачі негативно ставляться до впровадження нового;
- робота аналітика не завжди обмежується рамками одного міста, а тому людям цієї професії багато часу доводиться проводити у відрядженнях;
- клієнт не завжди в змозі зрозуміти інформаційно-аналітичний продукт, звідси розбіжності, суперечки, нерозуміння;
- часто замовник не може сформулювати завдання.
У сформованій практиці оцінки праці аналітиків прийнято виділяти наступні ділові якості:
Професійна майстерність. Ця якість має на увазі володіння комплексом професійних знань, умінь і навичок, передбачених кваліфікаційною характеристикою.
Ініціативність. Аналітик повинен виявляти самостійність і ініціативу в рішенні питань своєї компетенції, не чекати спеціальних вказівок керівника.
Організованість. Уміння організувати своє робоче місце і роботу в офісі, раціонально спланувати своєчасне виконання щоденних операцій.
Відповідальність. Аналітик повинен бути повсякчас готовим прийняти на себе відповідальність за завдання, поставлені керівником, особливо в межах своєї компетенції.
Пунктуальність. Уміння не тільки правильно спланувати час, але і строго виконувати їх у встановлений час. Пунктуальність повинна виявлятися й у своєчасності підготовки документів.
Поінформованість. Аналітик повинен добре орієнтуватися в питаннях того напрямку діяльності, в якому працює він, його керівник і організація в цілому, знати стан справ у галузі, останні досягнення й проблеми; бути в курсі подій, що відбуваються в підрозділі й організації в цілому.
Дипломатичність, уміння зберігати службову таємниию. При вирішенні різних питань (підготовці документів, бесіді з відвідувачами і по телефону тощо) - використовувати тільки фактичну, строго перевірену інформацію. Неприпустимо розголошувати інформацію, що має секретний характер, а також інформацію, що є правдивою, але розголошення якої може завдати шкоди організації чи окремим співробітникам. Потрібно правильно зберігати документи, не допускаючи вільного доступу до них інших співробітників.
Гарна пам´ять. Ця якість забезпечується не тільки за рахунок розвитку своїх здібностей, запам´ятовування інформації, але і за рахунок раціонального використання можливостей сучасної оргтехніки і довідково-інформаційного апарату. У сучасній науці є цілий ряд рекомендацій з розвитку зорової й слухової пам´яті. Добре відомі такі прийоми, як підкреслення основних слів тексту, виділення головної думки й опорних моментів тексту, запам´ятовування їх шляхом кількаразового повторення і т.д.
Відданість роботі. Любов до обраної професії, розуміння її важливості, прагнення до постійного вдосконалювання професійної майстерності - необхідна умова того, щоб стати не просто кваліфікаційним виконавцем, а сучасним.
Для того, щоб виробити й розвинути названі ділові якості, аналітику потрібно мати цілий ряд особистих якостей. Більшість із цих якостей закладається в людині вихованням у родині, школі. В залежності від отриманого виховання ступінь їхнього розвитку в різних людей різна, багато чого тут залежить від індивідуальних нахилів, звичок, типу нервової системи. Які ж особисті якості важливо мати аналітику?
Інтелігентність. Ця якість має на увазі здатність і уміння аналітика тактовно, чемно вести бесіду; стримувати і не виявляти негативні емоції; дотримуватись прийнятих в нашому суспільстві норм поведінки й спілкування; стежити за культурою свого зовнішнього вигляду і робочого місця.
Працьовитість. Виробляється в людини з дитячих років. Однак це не означає, що якщо ця якість не сформована в дитинстві, то її неможливо виробити в собі, будучи вже дорослою людиною. Привчити себе виконувати потрібну для справи роботу з гарною якістю, не звертаючи увагу на власне небажання, нелегко, але цілком під силу кожному, якщо поставити перед собою таку мету. Виховання працьовитості — необхідна якість кожної людини незалежно від того, яку посаду він займає, на якій ділянці працює.
Сумлінність. Аналітик повинен обов´язково виконувати ту роботу, результати якої важливі для вирішення тих чи інших завдань. Якщо обіцяв виконати що-небудь, необхідно стримати слово. Навіть якщо результат буде небажаний, у аналітика повинна бути впевненість, що він зробив усе від нього залежне. Не слід перекладати на інших співробітників свої обов´язки для того, щоб уникнути відповідальності, перекладати провину на іншу людину за невиконану чи погано виконану роботу.
Уміння адаптуватися. Потрібно вміти швидко переключаться з одного виду діяльності на інший, правильно розраховувати час, особливо в період великих навантажень.
Акуратність. Усяка недбалість у роботі з документами, в одязі, в організації робочого місця створює дуже неприємне враження про самого аналітика, навіть у тому випадку, якщо він мас інші позитивні особисті якості.
Серед інших особистих якостей, що потрібні сучасному аналітику, можна відзначити і такі, як уміння швидко вслухатись в суть подій чи явищ, товариський характер і контактність, розумна обережність у прийнятті рішень, артистизм — якість, що допоможе аналітику перебороти особисті емоції заради справи, почуття гумору, здатність до самостійного навчання, розширення кругозору.
Насамкінець, - терпіння, терпіння і ше раз терпіння. Його знадобиться багато: і при обговоренні деталей проекту із замовниками і при спілкуванні з користувачами, і при вирішенні технічних проблем. Потрібно уміти знаходити спільну мову з кожним, з ким доведеться спілкуватися, а спілкуватися доведеться багато. В ході обговорення швидко входити в курс справи, уловлювати суть і оптимізувати об´єм робіт (іноді завдання виявляється значно простішим, ніж припускає замовник).
Ефективне вирішення проблеми підбору персоналу вимагає розробки науково обґрунтованих моделей робочих місць аналітиків, що забезпечують підбір, оцінку і розстановку кадрів на єдиній методологічній основі. Модель, яку ми розглянемо, включає 15 елементів, які являють собою якісні і кількісні характеристики робочого місця аналітика:
Кадрові дані: листок з обліку кадрів, трудова книжка, характеристика, автобіографія, копія документа про освіту.
Досвід працівника: життєвий, виробничий, державний, громадський.
Визначається шляхом анкетування та опитування.
Професійні знання з конкретних навчальних дисциплін. Виявляються шляхом програмованого контролю знань та під час випробовувального терміну.
Професійні уміння: сукупність управлінських робіт, які може виконувати фахівець (кадри, інформація, техніка, технологія). Виявляються шляхом програмованого контролю, співбесіди в процесі ділових ігор і практичних занять.
Особисті якості: сукупність ділових, моральних якостей і недоліків аналітика, які визначаються шляхом соціологічного опитування та спостереження.
Психологія особистості: тип особистості, мотивація, темперамент, рівень інтелекту. Визначаються шляхом психологічного тестування працівника.
Здоров´я і працездатність визначаються за медичною діагностикою стану: здоровий, практично здоровий, хворий.
Рівень кваліфікації: професійна освіта, підвищення кваліфікації, післявузівська освіта. Визначається за отриманою спеціальністю, освітою і підвищенням кваліфікації.
Службова кар´єра: «трамплін», «сходи», «змія», «роздоріжжя». Формується на основі оцінки потенціалу робітника і його зацікавленості в службовому рості.
Захоплення: спорт, мистецтво, театр і кіно. Виявляється методом опитування, спостережень та анкетування.
Шкідливі звички і недоліки: алкоголь, куріння, наркоманія, фізичні вади. Виявляються шляхом анкетування, спостереження та соціологічного опитування.
Організація праці: приміщення, транспорт, технічні засоби. Визначається за нормативами організації робочого місця і шляхом опитування співробітників.
Оплата праці: зарплата, премії, дивіденди. Визначається за штатним розписом і середнім доходом працівників у даному регіоні.
Соціальні блага: квартира, путівки, спецодяг, кредит, харчування.
Визначаються шляхом опитування працівника і на основі встановлених на підприємстві середніх виплат із фонду соціального розвитку.
Соціальні гарантії: допомога по непрацездатності, у випадку звільнення, страхування життя, стипендія, пенсія. Визначаються на основі державних стандартів.
Отже, аналітик - це поняття більш широке, ніж просто експерт в якійсь галузі знань, його інтелектуальний інструментарій і досвід практичної діяльності набагато ширший і не обмежується однією предметною сферою.
Аналітик володіє комплексом інтелектуальних технологій, що дозволяє йому адекватно відтворювати суть явищ і процесів, виявляти основні тенденції їх розвитку, прогнозувати і створювати наукову основу для ефективних управлінських рішень[4,с. 15].
В сучасних аналітичних структурах функції аналітика визначені подвійно: з одного боку, він повинен здійснити процес ефективного стиснення інформації, а з іншого боку - повинен здійснити апробацію створеної ним в результаті аналітичної роботи моделі ситуації, або запропонувати систему способів для її перевірки в майбутньому.
В рамках виконання першої функції, він повинен “відкинути” зайву інформацію, виділити тільки ті головні закономірності, які виявляються на тих рівнях ієрархії, які цікавлять замовника, тобто - підвищити рівень абстракції описів, вийти на рівень узагальнень в ієрархії описів системи, що розглядається ним.
При реалізації ж другої функції він повинен бути здатним критично оцінити результати своєї роботи, яку він виконав на першому етапі, перейти від вищих рівнів абстракції до більш конкретних описів, тобто “спуститися” по ієрархії способів опису системи, що розглядається.
Таким чином, аналітик повинен вміти "працювати"як в напрямі “руху вверх” по східцях ієрархічних рівнів смислового змісту матеріалу, так і в напрямку "руху вниз", до конкретизації змісту. В певному розумінні це описує два протилежних напрями здійснення ним інформаційно-аналітичної роботи [4,с.286].
Зазначимо, що особливу роль в підготовці спеціалістів-аналітиків належить самоосвіті, саморозвитку і самовдосконаленню, самостійній праці з підвищення методологічно-теоретичного рівня, розвитку практичних навичок інформаційно-аналітичної роботи, засвоєнню нових технологічних засобів і інструментів ІАР. [4, с.494].