Інформаційно-аналітична діяльність

1.3. Інформаційно-аналітична діяльність як специфічний різновид людської діяльності

Вживаючи терміни «аналіз», «аналітика», «аналітична діяльність» ми часто не задумуємось над суттю цих понять. І тільки при спробі проаналізувати що-небудь схаменемось: а що ж ми власне маємо на увазі?, з чого ж почата? і тому подібне. Зазвичай тут ми заходимо в глухий кут, оскільки маємо справу зі складним і неоднозначним феноменом, породженим людським мисленням.

На думку вчених, інформаційно-аналітична діяльність - це сукупність дій на основі концепцій, методів, засобів, нормативно-методичних матеріалів для збору, накопичення, обробки та аналізу даних з метою обґрунтування та прийняття ріиіень.[5,с.242]

Прийняття рішень - це науковий напрям, завданням якого є синтез раціональних схем вибору альтернатив і оцінювання їх якостей. Завдання його в тому, щоб із багатьох конкуруючих стратегій рішення деякої проблеми, на основі аналізу умов і наслідків її реалізації вибрати кращу (оптимальну). Істотним доповненням до останньої фрази є те, що під умовами розуміється не деякакартина "насьогодні", що застигла, але і ті умови, які можуть скластися за час реалізації стратегії [З, с.410].

Сьогодні аналітика — це розгалужена і складна система знань, складовими частинами якої є й інші науки: логіка (наука про закономірності правильного мислення), методологія (система принципів, методів і прийомів пізнавальної діяльності), евристика (наука, що відкриває нове в різних сферах життя), інформатика (наука про інформацію, способи її отримання, накопичення, обробки і передачі [5, с.242].

В сучасних умовах роль аналітичної діяльності постійно зростає. Аналітики все більше і більше впливають на розвиток людства, всі сфери суспільного життя. У багатьох, особливо в економічно розвинених країнах масово створюються інформаційно-аналітичні служби в різних органах державної влади, приватних структурах, партіях тощо. Серед причин такого бурхливого розвитку інформаційно-аналітичних служб виділимо:

- систематичне об’єктивне зростання рухливості суспільних, економічних, політичних процесів в світовому масштабі з їх структуруванням, динамічним розвитком, але з непередбачливою поведінкою. Зрозуміло, що є необхідність дати оцінку цим процесам, що весь час змінюються;

- в соціальному управлінні сучасна людина зіткнулася з проблемами, які потребують осмисленого вирішення. Ускладнення соціальних систем (а це - об’єктивний процес) веде до росту їх нестабільності, кризових явищ. Намагання уникнути втрат примушує управлінців шукати оптимальні рішення з мінімальними ризиками. Для цього й необхідний всебічний аналіз ситуації з наступними висновками, що дозволить досягти бажаного результату;

- напружена динаміка росту соціальних процесів породжує величезні неконтрольовані, суперечливі потоки інформації, які потребують відповідного дослідження, аналізу, контролю, що без ефективних сучасних аналітичних технологій неможливо зробити;

- зростання конкуренції, а той конфронтації між державами за володіння зонами впливу, економічними важелями, природними ресурсами тощо. Аналітичні служби дозволяють приймати такі управлінські рішення, які убезпечують від конфліктів, контролюють та прогнозують кризові явища.

В сучасних умовах інформаційно-аналітична діяльність стає необхідною потребою суспільства, одним із найважливіших і найвпливовіших факторів стабільності і життєдіяльності будь-якої держави.

Інформаційно-аналітична діяльність в сучасному державному управлінні виконує такі важливі функції:

  1. Управлінська - забезпечує інформацією всі етапи управлінської діяльності: підготовку, прийняття управлінських рішень, контроль за їх виконанням.
  2. Діагностична - спрямована на отримання об’єктивної картини ситуації, шо склалася, її. діагностики.
  3. Застерігаюча — виявляє проблеми, небезпеки, конфлікти, дозволяє їх уникнути.
  4. Пізнавально-ментальна - сприяє зміні розуміння сутності явиш, зміні ментальності управлінців [5, с. 271].

Отже, інформаційно-аналітична діяльність зводиться до двох важливих чинників: по-перше, отримується прямий результат, що виникає як підсумок пошуків оптимального управлінського рішення; по-друге, є також і непрямий результат - це зміна уяви управлінців про той об’єкт чи явище, які вони аналізували.

На жаль, сьогодні в світі, зокрема й в Україні, ще недооцінюється значення і роль аналітичних служб в управлінській діяльності, суспільних процессах, партійних справах. Така неповага до аналітики без перебільшення загрожує національній безпеці країни.

На думку вчених, для нашої країни у зв’язку з хронічним недофінансуванням і не фінансуванням, у зв’язку з ембріональністю всієї інформаційної інфраструктури і, головне, у зв’язку з недостатньо розвинутим попитом на інформаційну продукцію, у свою чергу, пов’язаним з недостатньою кваліфікацією значної частини управлінських кадрів, бізнесменів та керівництва громадськими організаціями, відставання у створенні аналітичних, інформаційно-аналітичних структур на сьогодні не є особливо відчутним. Варто зауважити, що це відставання є відставанням, відкладеним у майбутнє. Воно набиратиме гостроти з розвитком процесу інформатизації українського суспільства і, головне, — з процесом входження його у сферу впливів постіндустріального етапу розвитку суспільства[2,с.192].

Адже саме аналітична інформація є насьогодні найціннішим продуктом на ринку інформації[2, с.179].

Економічний глобалізм XX ст. у його останній чверті внаслідок закономірного технологічного стрибка перетворив інформаційну індустрію, що обслуговує процес економічного розвитку, в особливу, якісно нову галузь у загальній структурі економіки, що стала плацдармом, з якого, власне, почалася нова, інформаційна епоха.

Розпочалося продукування товару нового типу, глобального товару з новими економічними властивостями, необмеженого відтворення й накопичення та багаторазового використання інформації, і, що треба особливо підкреслити, якщо ми говоримо саме про аналітику, - масове продукування пової інформації на основі зібраної — первинної.